Сергій Дацюк: Система медицини зараз не здатна знизити рівень смертності

Чого варто очікувати після карантину через корона ірус? Обвал економіки, чи поступове її відновлення? А можливо карантинні заходи зовсім не те, що треба для боротьби з інфекцією? Ці питання, мабуть турбують кожного першого українця. Відповіді на них i-ua.tv шукав разом із своїми постійними експертами. Першим їх дав філософ Сергій Дацюк.

— Наскільки карантин — це потужний стрес для українського суспільства?

— Дуже потужний. Тим більше, його як масову істерію спеціально розганяли не тільки в Україні, але й в світі. Але треба пам’ятати, що стрес має подвійні наслідки. Одним вмикає мізки, а іншим вимикає. Так вже влаштовані вищі примати. В одних стрес призводить до простих реакцій: бігти, хапати, тікати, вбивати. А ось високорозвинені свідомості, які пройшли психоаналіз і довго тренували здатність до напруження мислення, здійснюють інтелектуальні зусилля.

Тому, стрес діє на людей по-різному. В Україні, на скільки ми бачимо, він вибиває мізки. Я нещодавно читав на «Reuters» огляд британського стратегування. Там постійно йшли наукові дискусії, а науковці, проробляли сценарії та давали прогнози. Їх прогноз з січня залишився незмінним. Інша справа, що на них чисто у демократичному сенсі почали тиснути громадяни і змусили британську еліту «прогнутися». Але від того прогнози і стратегії науковців не змінилися. Єдине, що більш жорсткий карантин знижує економічний потенціал. Але введення його ніяк не впливає на наслідки від епідемії. Це лише призводить до включення протоколу про масові жертви.

— Це як?

— Ті, кому потрібно надавати допомогу відбираються чисто суб’єктивно. Наприклад, у рятуванні надається перевага молодим людям, бо старі рано, чи пізно помруть. Якщо у пацієнта патології та хронічні захворювання, битися за його життя не обов’язково. Ймовірність, що він виживе невелика. Тобто, як показали приклади Італії, Іспанії, Франції, жорсткий карантин не призводить до змін. Він розтягує захворюваність у часі. А що ж стосується медицини, то вона має дуже мале значення.

— Поясніть.

— Вакцини немає, дієвих засобів для зупинки пандемії — так само. Використання апаратів штучної вентиляції легень не дає бажаного зниження кривої смертності. Людина може лежати під ВШЛ, а потім помирає. Така велика концентрація зусиль не дає виходу з ситуації. Тобто, система медицини зараз не здатна знизити рівень смертності. Про це говорять британські вчені. Зокрема, експертна рада, яка постійно досліджує і має статистику. Ми чомусь не цікавимося її висновками. Замість того, йдемо через найгірший варіант зниження економічного рівня. Вживаємо жорсткі нераціональні карантинні засоби. Безліч елементів дії виглядають абсолютно хаотичними і непродуманими. Вони не мають стратегічного характеру і не опираються на жодні наукові данні. Простий приклад — носіння масок. Одягати їх на повітрі, де віє вітерець і люди знаходяться на великій дистанції — повний нонсенс. Звісно, їх носіння виглядає доречним хіба що в приміщенні.

— Наскільки український стрес від карантину співмірний зі світовим?

— Наш стрес породжений світовою істерією. Багато аналітиків пишуть, що ця епідемія не залежить від соціального статусу. Представники привілейованих класів помирають так само, як і прості смертні. У них також є соціальні контакти. Еліта налякана, і щоб ми її не заразили, нас загнали по норах. Звідси і походить ось ця масова істерія. І її єдина причина — заляканість еліт.

Пояснюю ще раз: наукових підстав для істерії немає. Вони не доведені. Жорсткий карантин не дозволяє зменшити рівень захворюваності. Він дозволяє не лягти медицині. Але приклад Італії показує, що навіть за умов жорсткого карантину, медицина не витримує. Тому, в країнах, які були надмірно контактні багато померлих так хворих. Я маю на увазі Францію, Італію, Іспанію та США. Але у Німеччини інший досвід. У неї все значно легше, бо вона приймає виважені рішення і використовує стратегічний підхід.

— У чому саме цікавий підхід Німеччини?

— Там на корона вірус активно тестують громадян. Розслідуються всі їхні соціальні зв’язки. Німеччина діє адресно. Щоб вам стало зрозуміло, наведу порівняння. Під час операції лікар-хірург діє не швейними, чи будівельними, а хірургічними інструментами. У Німеччині фіксують, тестують і обмежують потрібних людей. І це дає значно кращий результат, ніж жорсткий карантин. Його приносить стратегічний підхід і дія тонкими інструментами. А ось заперти всіх по норам і не пускати гуляти в парк — це все одно, що дати по голові молотком. Такі дії хаотичні, нераціональні і незрозумілі.

— Чи існує після карантину загроза відкату у Середньовіччя?

— Не буде. Причини відкату мають трошки іншу природу. Ми діємо нестратегічно. У нас немає стратегічного бачення наслідків економічної кризи. Ми не усвідомлюємо що в нас не дві, а три проблеми. Зазвичай говорять про дві. Це — пандемія і економічна криза. А є ще третя — засуха. У нас зараз під загрозою урожай. Навіть якщо ми вчасно посадимо, він все одно під загрозою. У нас три фактори, але наш уряд неспроможній робити багатофакторну стратегію. Вони максимально роблять однофактору, але цього недостатньо. Тому ми знаходимося у дуже великій загрозі.

— Які ви бачите конструкти майбутнього після карантину? Якою з нього вийде Україна?

— По-перше, я не згодний з прогнозами нашого уряду і оцінками експертів, таких як Володимир Фесенко. Вони чомусь думають, що мине період «ось-ось», і ми вийдемо з карантину. Це закінчення «ось-ось» станеться ледь не на початку травня. Але це не так. Карантин ми переживатимемо близько двох років. За прогнозами британських вчених, весна 2021 — ймовірне закінчення гострої фази карантину як такого. Тому орієнтуватися треба на цей період. Ми матимемо декілька хвиль пандемії та карантину.

Постпандемічний період — це дуже неясна штука. Точно не можна говорити, що він настане влітку, чи восени. Нас накриє економічна криза. Тому правильніше ставити питання, не що буде після карантину, а що буде в ситуації економічної кризи. А вона — значно довша за карантин.

Дія пандемії продовжиться близько двох років, а економічна криза протриває довше — близько чотирьох. Однак ми не здатні до стратегування навіть на тижні. Тому не можемо мати справу, а ні з карантином, а ні з економічною кризою. Ми не вміємо стратегувати на таких великих масштабах. В цьому є наша проблема. З аналітичної стратегії уряду, такі речі не розуміються. Тут потрібні інші концепти, інші бачення світу, інша структура та її просування. Хоча б, на рівні української структури всередині України. Але цього немає. Тому, перед нами серйозна загроза і ми перебуваємо у стані дезорієнтації.

Забудьте про намальовані 3 — 4% падіння економіки, як і про курси гривні і долара, намальовані владою. Вони від повного нерозуміння ситуації. Цього не буде. Вони побудовані з абсолютно невірного сценарію, який нас чекає. Тому, ми перебуваємо у ситуації невизначеності. На падіння ВВП впливатиме не лише карантин і світова криза, але й засуха. Тому, це потрібно брати до уваги. Але повторюся: у нас, а ні стратегування, а ні правильних оцінок немає. Ми визначаємо ситуацію економічними мірами, але це невірно. Ми маємо справу з гуманітарною кризою, а вона має інші наслідки, ніж економічна