Приреченість позитиву

Радісні враження та нерадісні роздуми

Тяжко не посміхнутись
Тяжко не посміхнутись

Подія про котру оповім нижче відбулась восьмого квітня 2020-го року. Від самих початків, метою безальтернативно накинутим тугим арканом постколоніальною, постокупаційною та постсав’єтською адміністрацією «карантину» (котрий нібито спричинений «всесвітньою пандемією короновірусу») було і залишається прагнення унеможливити громадську активність на ниві протесту злочинному режимові рептилоїда Зеленського. Але бандитське свавілля атеїстів-матеріалістів є приреченим. Жодна сила, а тим паче в часі Великого Посту не змусить українців забути про людяність.

Згаданої днини, на території Монастиря Святого Альфонса у Львові знайшли двох білченят, які з немалої висоти впали на землю. Внаслідок контакту з нем’яким грунтом білченята травмувались — в одного зламана ніжка, інший має сильний забій. Не тяжко здогадатись, що монахи не дали їм загинути, й проігнорувавши вимоги «зайвий раз не з’являтись на вулиці» передали малечу у «Домівку Врятованих Тварин».

Як повідомив зоозахисник та співзасновник «Домівки Врятованих Тварин» Орест Залипський, це перші білченята цього року. Минулоріч у природу було повернуто шість малюків.

Мені тяжко стримувати радісні емоції споглядаючи на світлини годування та догляду за Божими Творіннями. Погодьтесь, і також радійте.

Викладене нижче може зіпсувати настрій, тому застерігаю вразливих і налаштованих на позитив від прочитання.

16-го квітня, майже весь Київ та кілька районів Київської, Чернігівської та Житомирської областей реально потерпали від чадного диму, котрий був викликаний лісовими та степовими пожежами. В їхній штучності не доводиться навіть сумніватись. Прикрий факт, але зумисні підпали сухої трави, а нерідко й лісу відбувались щороку. Іноді вдавалось знайти паліїв, щоправда набагато частіше вони лишались безкарними. Проте ареал нинішньорічних горінь відкидає будь-які сумніви. Воїни лукавого заповзято нищать Створене Творцем. Вогонь нищить інфраструктуру (згоріло кілька десятків житлових будинків, пошкоджено дроти електропостачання), завдає матеріальних збитків державі, погіршує екологічне становище в регіоні та спричиняє паніку. Я свідомо не вказую пальцем в бік хижої Москви, проте стовідсотково впевнений у причетності КГБістьско-ФСБешних чинників до створення дистабілізаційної ситуації в Україні.

Того дня (себто 16-го квітня), світлина обгорілого й осліплого в полум’ї бобра, змусила вжахнутись кілька мільйонів українців. Іноді (соромно це визнавати, але дійсно, лише іноді) ми вміємо об’єднатись довкола болючого виклику. Пізно схаменулись, брати і сестри. Проте, тішусь що не лишились байдужими.

Молитвами, тяжкими стараннями вогнеборців і всезагальною допомогою потерпілим Україна здолає і цей виклик. Зло не вічне, але справа його поборення вимагає зусиль.

Здолаємо і покараємо.

Правда на нашому боці.

Олесь Вахній