Юрій Смелянський: В Україні треба міняти і базис і надбудову

i-ua.tv продовжує цикл інтерв’ю, присвячений посткарантинній Україні. Ми поспілкувалися з експертом з питань економіки Юрієм Смелянським.

— Чи може карантин вплинути на зміну суспільно-економічних відносин?

— Слід згадати визначення виникнення революційної ситуації: «верхи не можуть, а низи не хочуть». Ця умова відповідала ситуації, при якій починалася Революція гідності. Результатом будь-якої революції є зміна моделі соціально-економічних відносин. Але, зміна моделі соціально-економічних відносин неможлива без зміни економічної моделі (базису) і надбудови (моделі суспільно-політичних відносин).

Тепер про карантин. Карантин — це комплекс обмежувальних і режимних проти-епідеміологічних заходів. Тобто. Сам комплекс обмежень, за умови його негативного впливу на якість життя громадян України може стати «останньою краплею в переповненій чаші терпіння», яка призведе до соціально-економічному вибуху. Як, власне кажучи, і будь-яке інша подібна подія або прийняте парламентом або КМУ рішення. А ось соціально-економічний вибух може або спонукати чинну владу з метою самозбереження до початку процесу зміни моделі економічного базису і моделі суспільно-політичних відносин, або привести до влади інші сили, які візьмуть на себе зобов’язання по зміні моделей базису і надбудови.

Слід зазначити, що на жаль. На сьогоднішній день в Україні немає жодної політичної сили, яка б мала і пропагувала ідеологію, яка призведе до зміни моделей базису, надбудови і системи соціально-економічних відносин.

— Чи можно змінити економіку без політики?

— Не можна. Це взаємопов’язані речі. Політика, в контексті нашої розмови, — це діяльність органів державної влади та її посадових осіб; питання і події суспільного життя, пов’язані з функціонуванням держави. Діяльність органів державної влади — це прийняття законів, підзаконних і нормативних актів, контроль за їх виконанням і так далі. Нова економічна модель потребує прийняття нових законів, нормативних та підзаконних актів, зміни структури державної влади і ще багато іншого.

Іншими словами. Міняти треба і базис (економічну модель) і надбудову (суспільно-політичну модель). Умова тут основна — суспільно-політична модель повинна відповідати економічній моделі, доповнювати її і забезпечувати нормальне функціонування економічної моделі. Якщо навпаки — нічого доброго не вийде.

Основна причина — економічна модель створює (генерує) ресурси за рахунок яких може функціонувати суспільно-політична модель.

— Що спровокує карантин: відкат назад чи просування уперед?

— Теоретично, пост-карантинні зміни можуть бути як позитивними, так і негативними. Реальність наслідків залежить від рішень, які приймає, буде приймати і реалізовувати діюча влада.

Якщо подивитися на вже прийняті рішення і ті що реалізуються. В цілому, чинна влада не ставить собі за мету зміну економічної моделі і суспільно-політичної моделі в Україні. Відповідно, не передбачає зміну моделі суспільно-економічних відносин. Завдання влади змусити діючі моделі працювати в своїх інтересах. Прийняті рішення як інструмент карантинних обмежень, в тому числі можуть привести до ще більшого скорочення сектора малого і середнього бізнесу. Тобто до ще більшого скорочення, і без того невеликого, середнього класу в Україні.

Ще в період передвиборної боротьби обіцянки політичної партії «Слуга народу» страждали протиріччями між соціалізмом і капіталізмом. Одразу після виборів моно-більшість оголосила себе прихильниками лібертаріанства. «Прихильність» до цього напрямку виявилося не дуже довгим. Наступним етапом стала заява про те, що партія «Слуга народу» переглянуло свої погляди і тепер є прихильником об’єднання соціалізму і лібералізму. Все це означає, що в реальності ніякої ідеології у моно-більшості немає. Основна мета — утримання рейтингів, як спосіб утримання влади. Коли рейтинг стає метою діяльності влади основною ідеологією стає популізм. У варіанті моно-більшості це буде соціалістичний популізм. Чому соціалістичний? А він пропонує прості і швидкі рішення, які створюють ілюзію рівності.

З цієї причини ми вже почули заяву про зниження заробітних плат для державних чиновників і встановлення верхньої межі в 47 000 гривень. З точки зору справедливості рівності (соціалістична справедливість) все правильно і логічно. Але. Обмеження верхнього рівня доходів чиновників має наслідком підвищення споживчих можливостей (якості життя) основної маси населення України? Ні. Тобто суспільство на думку влади має залишатися бідним. Чи є введення такого обмеження ознакою прагнення змінити модель соціально-економічних відносин? Ні.

Крім того, існує кратний коефіцієнт співвідношення найбільшого і найменшого рівня доходів. Він становить 10-кратний розмір. Хіба різниця між 47 000 гривень і мінімальним розміром пенсії становить 10? Ні. Тоді яка логіка у встановленні подібних обмежень? Популізм і рейтинги.

Ще один приклад. Чинний прем’єр-міністр України публічно заявив про те, що протягом травня місяця в Україні буде створено 500 000 нових робочих місць. Правда він нічого не сказав про якість цих робочих місць. І про їх технологічність. Середня вартість створення одного нового робочого місця в Україні коштує приблизно 50 000 доларів США. Для створення обіцяних 500 000 робочих місць буде потрібно сума в 25 000 000 000 доларів США. Тобто весь золотовалютний резерв України станом на 31 березня 2020 року. При дефіцитному бюджеті можна стверджувати, ресурсів для створення 500 000 нових робочих місць середньої якості в розпорядженні влади України немає. Крім того. Протягом 31 дня травня місяця, з урахуванням всіх святкових і вихідних днів, а також карантинних обмежень можна створити лише робочі місця для двірників, різноробочих і менеджерів по переміщенню різно-габаритних вантажів. Маю глибокий сумнів, що подібні робочі місця додадуть конкурентних переваг для створюваних в Україні благ, збільшать їх обсяг. Відповідно, така заява також є проявом популізму.

Приклади можна продовжувати. Висновок. Прагнення до зміцнення рейтингів для влади почне підштовхувати Україну до нового варіанту соціалістично-олігархічних відносин. Зміна моделі соціально-економічних відносин в такому варіанті розвитку подій буде мати виключно негативний результат.

— Наскількі Україна зав'язана на глобальні процеси?

— Ми живемо в глобальному світі. Це, по-перше. По-друге, будучи бідною державою Україна залежна від міжнародної підтримки. По-третє, Україна продовжує перебувати в стані війни з Російською Федерацією. За цих, і не тільки, причин Україна значною мірою залежна від глобальних процесів. Кризові прояви в глобальному світі знайдуть відображення в українській дійсності.

Наприклад. Пандемія привела до повернення в Україну наших громадян, які були змушені шукати роботу в ЄС. Як результат, Україна втратила стабільний приплив іноземної валюти, який суттєво впливав на підтримку стабільності національної валюти.

— Якщо ми неспроможні на зміни, чи варто плести за течією?

— Нездатність до змін — це нездатність на державність. Якщо ми всі, і суспільство (виборці), і влада не зрозуміємо і не приймемо той факт, що без впровадження нової економічної моделі, нової суспільно-політичної моделі Україна перестане існувати як незалежна держава. Незалежність забезпечує сильна і конкурентна економіка. Саме вона гарантує наявність в державі сильних і технологічних збройних сил. Які, в свою чергу, є гарантами територіальної цілісності. На сильних не нападають!

«Плисти за течією» означає повернутися в стан російської колонії!