Віталій Комов: Місцеві органи влади не відображають позицію територіальних громад

Територіальні громади є другорядними у порівнянні з органами влади, що суперечить Конституції України. ЄДСМ — шлях до розвитку.

Віталій Комов: Місцеві органи влади не відображають позицію територіальних громад

Для друзів — все, для всіх інших — закон. Таким гаслом можна охарактеризувати проходження карантину в Україні, зумовленого пандемією коронавірусу. Поки зачинені маленькі магазинчики, без проблем продовжують працювати великі супермаркети та «Епіцентр». Поки українці не можуть попити каву, або чай у кав’ярнях, «слуги народу» спалилися на відвідуванні елітного ресторану «Велюр». До речі, заклад пов’язують з депутатом від президентської фракції Миколою Тищенком.

Попри карантин, великі і заможні продовжують торгівлю, а малий бізнес чітко виконує його режим і страждає від збитків. У той же час, українці спостерігають за безчинствами влади і порушують заходи безпеки від пандемії. Такі подвійні стандарти набридли мерам великих міст Черкас, Одеси та Дніпра, і вони самостійно прийняли рішення про послаблення карантину. Про що це свідчить? Про те, що в Україні є сильне місцеве самоврядування, чи можливо це — прояв отаманщини та небезпека утворення таких собі феод? Ми живемо у непрості часи. Попри те, що зелена влада набридла всім до мізку кісток і чимало її дій точно не можна назвати патріотичними, головне, щоб ми не поділилися. Як можна охарактеризувати дії мерів? По відповідь на це питання i-ua.tv звернувся до експерта з місцевого самоврядування Віталія Комова.

— Про що, на Вашу думку свідчить демарш мерів? Вони виступають рупором територіальних громад, чи щось інше?

Як не дивно, відповідь на це питання є в офіційних матеріалах:

  1. у розділі «Проблеми…» Концепції Статуту територіальної громади м. Києва" (рішення Київради від 20 грудня 2017 р. № 707/3714 «Про затвердження Концепції Статуту територіальної громади м. Києва»), де зазначено: «територіальна громада міста Києва, по-суті, носить другорядний у порівнянні з іншими суб’єктами міської влади характер, що суперечить Конституції України та усім міжнародним стандартам місцевого самоврядування»;
  2. в журналі «Теорія та історія публічного управління» № 10−11 за 2014 р. відомі фахівці з питань місцевого самоврядування: Батанов О., Кравченко В., Приходько К. дали характеристику сучасному стану місцевого самоврядування: «Вбачаємо підміну суб’єктом законодавчої ініціативи базових понять та принципів місцевого самоврядування, коли під поняттям „територіальна громада“ фактично виступає місцева рада, яка узурпує владу на місцевому рівні».

Якщо в столиці система місцевого самоврядування суперечить Конституції України, що можна сказати про регіони, де, як сказано фахівцями: «під поняттям „територіальна громада“ фактично виступає місцева рада, яка узурпує владу на місцевому рівні»? Можна сказати, що проблема територіальної громади м. Києва, що наведена вище в рішенні Київради, є проблемою усіх територіальних громад України.

Це підтверджує документ виданий Мінрегіоном у лютому 2019 року — «Методичні рекомендації щодо розробки Статутів територіальних громад», в якому громаді відведена роль не суб’єкта, а об’єкта — вона не має можливості вирішувати місцеві справи безпосередньо. І де ж тут місцеве самоврядування?

Маємо також ситуацію в м. Стрий Львівської області, де ініціативна група ще літом 2019 року звернулася до міської ради і міського голови з пропозицією розглянути місцеву ініціативу по розбудові системи місцевого самоврядування територіальної громади м. Стрий. Після відмови у розгляді місцевої ініціативи члени громади змушені були звернутися до суду. Зараз у Львівському окружному адміністративному суді триває розгляд справи по суті.

Якщо уважно розглянути стан разрекламованої «реформи» децентралізації, то узурпація влади і ігнорування інтересів членів громад з боку районних і обласних адміністрацій є практикою взаємовідносин органів влади з членами громад, що веде до зміцнення місцевих феодалів.

Тому, виходячи з вищенаведеного, можна сказати, що місцеві органи влади не відображають позицію територіальних громад і не тільки тому, що відбувається узурпація влади, а й тому, що внаслідок сказаного, територіальні громади, як суб’єкти, існують тільки на папері.

А вищезгадані дії мерів пов’язані з бажанням угодити виборцям на передодні місцевих виборів. Якщо б вони і місцеві депутати бажали працювати на користь громад, то питання формування структурованих громад-суб'єктів, як того вимагає Конституція України, ЗУ «Про місцеве самоврядування», рішення Київради № 707/3714, Європейська хартія міст ІІ, були б давно реалізовані.

Але, прийшов момент, коли мери мають можливість стати гучномовцями членів громади. Так сталося не тому, що вони захищають інтереси народу — вони готуються до виборів.

Якби ми мали реальне місцеве самоврядування, то процес карантину проходив би із значно меншими втратами. Маючи місцеве середовище в місті, а це організована і структурована громада, ми би мали додатково соціальний капітал, якого так не вистачає при вирішенні сучасних проблем. В масштабах України — це громадянське суспільство і соціальний капітал, значення якого важко переоцінити.

За відсутністю у членів громади можливості здійснювати місцеве самоврядування безпосередньо, а це пов’язано з узурпацією влади органами місцевого самоврядування, прірва між органами влади і народом збільшується. Громадяни змушені апелювати до органів центральної влади і до Президента України В. Зеленського. Але, влада узурпована на всіх рівнях: президента, Кабміну, Верховної Ради, й на рівні місцевих органів влади. І це — тяжкий (важкий) діагноз. Але, слава Богу, він є!

Хворобу маємо лікувати виконанням стст. 3. 5, 7, 8, 140, 143 Конституції України, рішення Київради від 20.12.2017 № 707/3714 (як приклад для всієї України) і Європейської хартії міст ІІ, де зазначено, що на внутрікомунальних територіях мають бути збори членів громади з повноваженнями і бюджетом, а це і є структуризація громади.

В наслідок узурпації влади на всіх рівнях загальмоване виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, яка є забов’язанням України перед Європейською спільнотою. З 2016 по 2020 рік була задіяна величезна машина, яка складається з Кабміну, обласних держадміністрацій (ОДА), координаційних рад при ОДА і Президентові України (!), регіональних програм і бюджетного фінансування — і все це не має результату! Це свідчить про неготовність як громадськості, так і органів влади працювати на гуманітарному фронті по шитву (сшиву) нації.

Не розумію, чому, при наявності такої кількості партій, громадських організацій, громадських і інших рад, інтелігенції, депутатів, Вищої школи (викладачі, студенти), патріотів, національно свідомих — ніхто не піднімає питання про злочинне невиконання Конституції України, Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, рішення Київради «Про затвердження Концепції Статуту територіальної громади м. Києва».

Узурпація влади на місцевому і державному рівнях не означає кінець життя.

Ми розуміємо:

  1. Президенту України В. Зеленському треба красиво піти разом з «командою». Це означає зібрати інтелектуалів і запропонувати суспільству таку систему суспільства і органів влади, яка забезпечить реалізацію ідеології республіканізму і стст. 3 і 5 Конституції України — відповідальність держави по забезпеченню прав і свобод людини і формування громадянського суспільства, основою якого є територіальні громади (здійснення влади безпосередньо).
  2. Виборчий Кодекс, що прийнятий ВР України — розрахований на повне знищення громадянського суспільства. Замість партійної системи виборів на місцевому рівні має бути система виборів безпосередньо від територіальної громади (мажоритарна система) і така система має бути реалізована на місцевих виборах 2020 року.

— Чи може допомогти становленню громадянського суспільства запровадження Єдиної державної системи моніторингу — ЄДСМ?

Нагадаю, сьогодні доля ЄДСМ — залежить від депутатів ВР України. Оскільки вся енергетична система стає прозорою і працює на суспільство, то це — один з кроків до реалізації республіканської моделі суспільних відносин Я=Ми. Сьогодні розподіл енергетичних носіїв є однією з головних чинників корупції і несправедливого розподілу ресурсів.

Тому: ЄДСМ — це одне з джерел суспільного здоров’я. Суспільство стає більш забезпеченим і вільним економічно, що є основою здоров’я для будь-якого суспільства. А бідні люди — люмпени та санкюлоти є маркером предреволюційного стану. Санкюлоти — це біднота Парижу, яка зносила голови і жорстоко вбивала буржуа та аристократів.

Запровадження ЄДСМ створить українському суспільству умови для розвитку. Небажання партійних депутатів затверджувати законопроект про Єдину державну систему моніторингу є наслідком узурпації влади і відсутності громадянського суспільства — головне набити власну кишеню та мати владу над іншими.

Вважаю, що імена депутатів, «борців» за тарифи і матеріальне становище громадян, які не проголосують за ЄДСМ, маємо знати кожного.

ЄДСМ — маркер політичної зрілості політичного бомонду України.

ЄДСМ — шлях до цивілізації, до справедливості, заможності кожного і всіх, де Я=Ми.