Юрій Буздуган: У нас немає народних депутатів

Ми сьогодні живемо в епоху маніпуляцій, і народові треба демонструвати баталії та видовища.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект закону № 3739. Документ передбачає преференції для українського машинобудування і це суперечить угоді з ЄС. Його підтримали деякі представники різних фракцій, окрім «Голосу». Іншими словами усі, кому небайдужі національні інтереси. Щоб це могло означати? З цим питанням i-ua.tv допоміг розібратися експерт з питань індустріального розвитку Юрій Буздуган

— Чи не здається Вам, що розподіл по фракціям - штучний і він існує, щоб розколоти суспільство?

—  Навпаки. Ми маємо дуже консолідовану Верховну Раду. Зовні, вони сваряться і роблять вигляд з себе різних. Насправді, у нас немає народних депутатів. Від слова народ. На самому старті, в процесі виборів до парламенту, створили систему, яка відсіює 98% населення України.

— Ви маєте на увазі майновий ценз?

— Так. Депутати сваритимуться між собою яскраво та голосно, але реально вони являють собою дві соціальних групи. Перша — менш чисельна, але більш впливова -олігархи. Друга — більш чисельна — їх обслуговуючий персонал. Представників інших соціальних груп у парламенті, на сьогодні, немає. І це не залежить від фракцій.

Назовні, депутати ретранслюють картинку сварок. Привід для конфлікту між ними немає значення. Він непринциповий. Депутати в теорії мають демонструвати свою різність, для того, щоб люди бачили шоу. Ми сьогодні живемо в епоху маніпуляцій, і народові треба демонструвати баталії та видовища. Адже хліба стає все менше.

Так ось, те, через що наші парламентарі сваряться, немає жодного значення. Вони апріорі не підіймають важливих питань. Навіть те, що вони називають важливим, немає великого значення, ні для України, ні для українців.

Візьмемо, для прикладу, приватизацію землі. Формально, ми маємо 7 — 8 мільйонів її власників які скоро перестануть бути власниками. Але хто з них реально обробляє землю? Існують олігархічні угрупування, які давно займаються чужою землею. Це так звані агрохолдинги. Сьогодні питання власності немає значення. Має значення давно вже налагоджена система контролю. Вона є жорсткою і абсолютною. Навіть, якщо в тебе є земля і ти намагаєшся з нею, щось робити, ти не помітиш, як вона опиниться під контролем агрохолдингів. Я не знаю, може так і треба. Це — питання технологічності. Очевидно, великі земельні наділи більш технологічні, ніж маленькі. Чорний переділ, який влаштували депутати третього скликання на чолі з Медведчуком і назвали приватизацією землі, призвів до того, що зникло товарне виробництво. Сьогодні його роблять ось ці агрохолдинги. До них, звісно, можна ставитися по різному, але вони, а не заробітчани, забезпечують більше половини валютної виручки України. Тому, з приватизацією землі відбувається констатація того, що вже є. При всій болючості цього питання, воно не має принципового значення для України та українців. Воно вже вирішене.

Зараз є фантастично важливі питання, але жодне з них не ставиться на порядок денний. Наприклад -деіндустріалізація. В Україні було 8.600 великих підприємств. Сьогодні їх залишилося всього 360 — менше 5%. Перед нами стоїть питання поновлення індустріального потенціалу України. Що робиться у Верховній Раді? Нічого. Єдиний, хто почав реагувати — це президент Зеленський. Він створив міністерство індустрії. Та перед цим його міністр економіки, спочатку заявляє, що в Україні єдина успішна промислова корпорація «Енергоатом» і через два тижні знімає генерального директора концерну. А ще через місяць приймають у ВР рішення про обмеження виробництва енергії атомними станціями. Ось це називається підтримка індустрії! Сьогодні концерн має мільярд гривень збитків на місць. І це - найуспішніша корпорація в Україні! Просто фантастика, наскільки вони дбають про дійсно важливе питання для України!

— А що робити для того, щоб Верховна Рада справді стала народною?

— На жаль, всі хороші слова сказали погані хлопці. І це — трагедія України. Щойно з’являється хороше питання, одразу знаходиться мерзотник, який починає про це кричати і під шумок займатися брудними справами. Так, наприклад, як сталося з атомною енергетикою.

Що потрібно робити? Перше і найголовніше — Верховна Рада має стати народною. Ми повинні обирати представників народу. Що це означає? Конкретно треба відмінити майновий ценз і розігнати організації, які цьому заважають. Наприклад, Конституційний Суд України. Жодного разу, майже за 30 років існування нашої держави він не прийняв рішення на користь принципів та цінностей закладених в Конституції. Натомість, скрізь підтримував владу, якою б вона не була, юридично обгрунтовував її чергові забаганки. Так само було і з майновим цензом. Тобто, найперше, треба змінити систему виборів. Останній виборчий кодекс, запропонований Зеленським — викинути на смітник. А головне, запустити серце демократії — персональну відповідальність. Треба ввести процедури персональної відповідальності не тільки за економічні, але і за юридичні рішення. Суддів — в тому числі. Слід відмінити систему пожиттєвого суддівства. Суддів треба обирати. Хай як у США народ вирішує, хто стане суддею в районі, чи в області.

Як я уже казав, потрібно скасувати на виборах до всіх органів влади майновий ценз. Тобто, замість грошової застави, яку не може сплатити 98% українців, повернутися до системи, що була до 2000 року. У минулому, кандидатам треба було заручитися підтримкою людей - зібрати підписи. Тобто, замість грошової застави, яку не може ніхто заплатити крім олігархів, слід повернутися до системи народної підтримки. І знов таки, не варто забувати про відповідальність. Ти голосував за закон, який наніс шкоду Україні — одна відповідальність. Ти вніс його — інша. Тобто, нам потрібна персональна відповідальність.

Повторю, зараз ми живемо в маніпулятивну епоху. Маніпулятори переконані у своїй абсолютній безкарності за свої дії та слова. З цим треба покінчити. Владу — народу!