Микола Голомша: Ми маємо інтегруватися з Європою поступово

Депутати Верховної Ради ухвалили Проект Закону № 3739 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості. Документ передбачає преференції для 4 галузей машинобудування. Однак його норми суперечать Угоді про асоціацію з ЄС. Його підтримали окремі представники різних фракцій. А ось «Голос» не натиснув жодної зеленої кнопки, хоча документ захищає національні інтереси України. Чи можна казати, що під знаменем законопроекту № 3739 об’єдналися патріоти? Щоб означала така єдність? Відповідь на це питання i-ua.tv дав громадський діяч Микола Голомша.

— Чи не здається Вам, що парламент штучно розколотий на фракції?

— Є теми, які об’єднують людей. Вони стосуються цінностей і обумовлюють принципи соціальної справедливості та моралі. Звісно, є рекомендації Європейського Союзу, які говорять про створення ринку і відповідні форми дроблення монополій. Однак у даному випадку, якщо ця тема об’єднала між собою опонентів, вона має суспільний інтерес. Дійсно ми зараз не можемо беззастережно покладатися на рекомендації Євросоюзу. Для цього потрібно мати відповідний фундамент. На ньому вже можна інтегруватися до європейської демократії і способу господарювання.

На мою думку, якщо об’єднання відбулося ситуативно, то тут немає нічого спільного із дробленням суспільства, або з якимись внутрішніми протистояннями між його прошарками. Я думаю, що об’єднав ці фракції, виключно суспільний інтерес.

— Можливо нам не варто шукати сюзерена?

— Я думаю, що ви праві. Ми маємо виходити з реалій. Ми не можемо на порожньому місці поставити якийсь коштовний предмет, який буде алогічним. Ми маємо рухатися дуже логічно і логістично. Потрібно виходити з того, яка в нас ситуація і інтегруватися поступово, а не різким наскоком. Годі вже приймати недієві закони! Усі євроінтеграційні ініціативи повинні виконуватися і бути реалістичними. Ми вже мали справу з бутафорними реформами, які зі зміною суспільних відносин не мали нічого спільного.

Саме тому, ми повинні бути націленими на кардинальну зміну суспільних відносин і руйнування пострадянського бюрократичного апарату. На його зміну має прийти суспільний, або громадський контроль. Та це повинно відбутися у досить прогресивний законотворчий спосіб. Ми маємо запроваджувати певну меритарність у ввірені посадовцям відповідних посад і повноважень. Таким чином, ми матимемо і звітність і контроль.

З іншого боку, ми повинні взяти до уваги аналіз. Наприклад, у Японії з її 150-тимільйонним населенням, представники державного апарату становлять 11 тисяч. У нас на 42 мільйони населення припадає 550 тисяч чиновників. Тобто потрібно обов’язково зробити відповідну логістику і привести це до єдиного дієвого функціоналу. Тому нам роботи вистачить. Є багато за що братися.