Іспит на готовність до змін, або Нотатки з Українського форуму бізнесу

Очікувалося, що захід дасть старт консолідації вітчизняних підприємців з усіх регіонів держави та сфер їх діяльності, позначить реальний розворот від кланово-олігархічної економіки і корупційних схем «видоювання» бюджету до європейських стандартів бізнесу, примусить, нарешті, можновладців, очільників міністерств і відомств до чесного, прямого суспільного діалогу з цих питань.

Втім, представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, профільних комітетів Верховної Ради України консолідовано проігнорували це зібрання, напевне, не вбачаючи сенсу слухати vox populi (чи-то не маючи, що сказати й запропонувати людям).

Скориставшись цим, організатори форуму ¬- Торгово-промислова палата, Федерація роботодавців, Антикризова рада громадських організацій України, Український союз промисловців і підприємців, Рада підприємців при Кабміні тощо — за звичкою зайняли місця в президії й «вищестоящу» по відношенню до реальних товаровиробників позицію, нашвидкуруч, на власний розсуд написали й поширили в залі підсумкові документи форуму з претензійними назвами («Проект спільної заяви Українського форуму бізнесу щодо ситуації в країні та шляхів виходу з кризи», «Проект плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України», Заява «Український бізнес суспільству та владі») та — молодці! — чітко уклалися у 2-годинний регламент…

І ніяких заперечень із зали. Жодної живої дискусії на діалогових площадках… Обійшлися навіть без популярних сьогодні викривальних відео, де у бізнесмена з Рівного чи-то Одеси вимагають відкат, або презентації журналістського розслідування чергової «офшорної» оборудки ділків від політики.

А у партері з’юрбилися не молоді-зубасті 35-річні self-made-man'и українського бізнесу, а ляльки з нафталінової шафи — стареча професура, відставні народні депутати кучмівсько-комуністичного призову, міністри десятирічної давнини, червоні директори… Наче й не було Майдану, ніби не воює Україна всередині самої себе та з ворогом ззовні!

Закономірним є питання: кому ж потрібна ця профанація? Хто виграв від того, що проблеми і болі малого, середнього і крупного бізнесу, інноваційного сектору, ІТ-спільноти, волонтерсько-доброчинних об’єднань не були донесені широкому українському загалу?

Відповідь проста — проаналізуйте картинку на ТБ. У дзеркалі українських ЗМІ «антикризовий» бізнес-форум пройшов під патронатом українського олігархату. Топ-фігурами, на яких було витрачено максимум ефірного часу в репортажах, оглядах і інтерв’ю, виявилися присутні на форумі В. Пінчук і С. Тарута, свою долю «лайків» зібрала й голова іменної парламентської фракції Ю.Тимошенко.

«Сьогодні представники бізнесу, як ніхто інші, мають професійність і право диктувати чиновникам найвищого рівня, як правильно будувати Україну. Сподіваюсь, що цей бізнес-форум є дуже потужним стартом впливу громадянського суспільства, підприємців та їх асоціацій на владу усіх рівнів…», — пафосно заявила під час персонального брифінгу лідерка «БЮТ» Ю.Тимошенко.

Але той, хто дивився на форум безпосередньо на місці, мабуть, помітив, як після виходу із конференц-зали В. Пінчука умить зросла черга в роздягальні спорткомплексу, а після залишення зібрання Ю. Тимошенко, кількість присутніх скоротилася ще на третину. Відбули номер, виконали завдання, відзнялися в масовці — і по домівках. Оце вам й усі «антикризові бізнес-менеджери», оце і «вплив на чиновників найвищого рівня».

Олігархам та кланам в Україні не потрібні бізнес, політикум, соціум, які є саморегулюючими системами з демократичними принципами.

Взяти ситуацію під свій контроль — завдання життя або смерті Української нації.

Ті, хто свідомо не став учасниками вищеописаного дійства, мають сказати своє слово на власному представницькому форумі бізнесу.

PS: А європейці ж не дурні! Ніхто з їхніх дипломатів та торгпредів у Києві не спокусився на заклики відвідати означений форум. Західних інвестицій в розвиток лялькових театрів в Україні наразі не передбачається…