Юрій Буздуган: Єдиний шанс для України — це відмова від Мінського формату

За визначенням, і Росія і Німеччина робитимуть все, щоб в Україні лилася кров, щоб вона не відновилася і не піднялася.

Переговорам у Мінську виповнилося вже шість років, а війна продовжується. Росія шантажує Україну та вимагає від неї провести вибори на окупованих територіях. Можливо, нам треба покінчити з Мінським і перейти до іншого формату? Із цим питанням i-ua.tv допоміг розібратися експерт з питань індустріального розвитку Юрій Буздуган.

— Мінські домовленості демонструють свою безплідність. Можливо, варто змінити формат?

— Що таке мінські домовленості? Хто є їхнім суб’єктом? Це у мене питання до вас.

— Україна, європейці та Росія.

— Звертаю вашу увагу, не європейці, а дві країни-лідерки Європейського Союзу: Німеччина та Франція. Перш за все, Німеччина. Тобто, хто є суб’єктами Нормандського формату? Україна, Росія, Франція та Німеччина. Наголошую: нинішній геополітичний контекст — це епоха протистояння Німеччини проти Сполучених Штатів Америки. З 1991 по 2020 рік німці кинули виклик американцям. Це протистояння здавалося б неспівставним. Німеччина не тягне проти США ні економічно, ні геополітично, ні військово. Вона мала всі шанси на поразку по кожному з цих параметрів.

Однак німці виявилися готовими до цього протистояння. Вони готувалися до протистояння довго та нудно і вчилися на власних помилках. Бо вже двічі програвали англосаксам у Першій та Другій Світових війнах. Врешті решт, німці порозумнішали і відмовилася від військових методів. Перша хвиля була діяльність Конрада Аденауера, друга — розрядка Віллі Брандта, яка привела до виведення після 1975 року американських військ з Європи. Потім був Коль, який об’єднав Німеччину і започаткував нові пострадянські засади ЄС. Нарешті, Ангела Меркель — Маастрихтські та Лісабонські угоди змінили структуру Євросоюзу. Тепер союзу немає, а є піраміда на чолі з Німеччиною і ЄС робить те, що хоче Берлін. Ми маємо без єдиного пострілу побудову німецької імперії — Четвертого рейху. Вона була створена абсолютно добровільно, без застосування військової сили.

Далі Німеччина вирішила продовжувати свою експансію на всю Євразію. Та тут вона зіткнулася з існуючим світовим гегемоном — США. І Німеччині його потрібно було перемогти. А як? Німці створили перший інструмент — економіку, не свою власну, а Європейського Союзу. Виявилося, якщо Німеччина має одну п’яту від ВВП США, то ВВП ЄС і США вже співставні. Ба більше того, Німеччина змогла до 2011 досягти стану, коли ВВП ЄС від світового становив 31%, а США — 19%. Тобто, контролюючи усі інші країни ЄС, Німеччина мала півтора кратну перевагу над американцями. Та це ще не все. Вони пішли далі, бо війна виграється, якщо є дві переваги над суперником: німецька економіка + російські танки. Так виник довгостроковий союз між Меркель і Путіним. Союз між Німеччиною та Росією.

І що являє собою мінський формат? Двох реальних союзників з довгостроковими інтересами — Німеччину та Росію, плюс байдужу до проблем України Францію і маленьку Україну. Тобто, ми маємо поєднання двох хижаків проти України. За планами Німеччини та Росії, наша держава мала би бути поділена на дві частини. До речі, не по берегах Дніпра, а по геополітичним кордонам. Український Степ з Одесою, Харковом, Луганськом, Донецьком, Дніпром, Херсоном і Запоріжжям мав би відійти під контроль Росії. А ось землі від Львова до Києва — Німеччині. Формально, це мали б бути дві незалежні України, які б воювали між собою. Росія і Німеччина створювали схему, за якою кожна з них мала б свій шматок наших земель, а дурні українці, воювали би між собою. Зараз ці два хижаки намагаються «зупинити» війну в Україні. Вам це видається дієвим форматом?

— Це ж нонсенс!

— Тобто, за визначенням, і Росія і Німеччина робитимуть все, щоб в Україні лилася кров, щоб вона не відновилася і не піднялася. Скажімо відверто, у радянські часи вона створювала, якщо не половину то третину усього, що виробляв СРСР. Тобто, економічно Російській Федерації ми поступалися у рази два. Сьогодні ж ця цифра складає 12 — 13 разів. І це — результат союзу Німеччини та Росії.

Мінсько-нормандський формат за визначенням є для України токсичним і програшним. Ми нічого там не піймаємо. Ба більше того, не здобудемо миру. І як ви вже зрозуміли, це стосується не тільки Росії, але й Німеччини. Кожен раз, коли Меркель зверталася до українського питання, в Україні лилася кров. Перший раз вона це зробила в 2014 році і через три дні Путін відправив 12 батальйонних груп в Україну і був Іловайськ. Вдруге вона робила перезавантаження — і відбулося Дебальцеве.

Тому варто розуміти, що ми маємо ситуацію, коли «щуку кинули у річку». І тепер ці хижаки шматують Україну рамками мінського формату. Допоки він не буде змінений, в Україні литиметься кров. Як його змінити? Треба звернутися до Будапештського формату. Там перераховані країни, які давали Україні гарантії територіальної цілісності. Серед них — США та Велика Британія. До речі, обидві країни — природні союзники України. Без їх участі у нас не буде миру. Тому, всі дії німців та росіян не призведуть до добра. Як би ми не переставляли мінський формат, сума все одно буде незмінною. В Україні литиметься кров. Єдиний шанс для України — це відмова від Мінську. Тільки участь США і Великої Британії принесе цілісність та мир. І цей формат, схоже, скоро з’явиться.

Тому що у Німеччини проблеми. Після «Кримнашу» лише за перший рік ВВП Росії впало на третину, а ВВП Німеччини на чверть. Станом на сьогодні ВВП ЄС — 22% (без Великобританії — менше 19%), а ВВП США — 24% від світового. Тобто, німці, на щастя для українців, вже програли цю війну. Тому умови скорого повоєнного миру будуть диктувати наші природні союзники.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Юрій Буздуган: Єдиний шанс для України — це відмова від Мінського формату