Михайло Скляр: Треба лікувати наш державний апарат

16 вересня підприємці малого та середнього бізнесу вийдуть в Києві на мітинг проти апаратів РРО. Вони вважають, що держава наступає їм на горл фіскалізацією. Що іще не влаштовує представників малого і середнього бізнесу в Україні? Відповідь на це питання i-ua.tv дав голова громадської організації «Громадський захист підприємців» Михайло Скляр.

— На Вашу думку, з якими проблемами стикається малий та середній бізнес в Україні?

— Перш за все, із занадто прискіпливою увагою з боку держави. Остання намагається вичавити якомога більше коштів з підприємців. Тієї верстви українського бізнесу, який не здатен себе захистити у нашій неправовій державі. Найбільшу проблему я б сформулював саме так.

Ми бачимо, що держава зараз занадто активно діє у напрямку ФОПів, нав’язує їм фіскалізацію і закручує гайки. Хоча, у розвинених країнах все по-іншому. Держава не розглядає малих та середніх підприємців з фіскальної точки зору. Оскільки, ці люди знімають з себе навантаження, яке вони могли б здійснювати на державу і починають себе забезпечувати самостійно. Вони в держави нічого не вимагають, а навпаки її збагачують своїми прибутками. Це — самозайняті особи. Для прикладу можна згадати Грузію. Там для таких громадян було скасовано оподаткування взагалі. Порахували, якщо людина заробляє за рік близько 20.000 доларів, її оподатковувати немає сенсу. Держава і так їй вдячна за те, що вона для неї не є тягарем. У нас все з точністю до навпаки. Треба вичавити якомога більше коштів. Тут ще проблема криється в іншій площині. Я міг би пояснити, чому так відбувається?

— Поясніть.

— У нашій країні існує дві економіки. Перша — для обраних, або недоторканих. Вона знаходиться під контролем олігархів. Безперечно, найзаможніші люди встановлюють свої правила та керують державою. Державний апарат заточений на захист їх інтересів. Вони самі вирішують, яким чином їм вести бізнес і скільки платити податків. Ми знаємо, що олігархи за допомогою своїх схем отримують пільгову електроенергію для своїх виробництв. Завдяки державному апарату, вони збільшують свою конкурентоспроможність. Звісно, що олігархат не дає соціальної віддачі для країни та бюджету. Оскільки державний апарат — це слуги олігархау, він не має змоги поставити цю частину економки в більш-менш правове русло і позакривати дірки, які роблять олігархи. Безперечно, наш бюджет традиційно дуже скромний. Це якщо порівнювати з країнами східної Європи.

Зрозуміло, у нас виникають певні дірки. За чий рахунок держава бере соціальні зобов’язання, які треба виконувати? Де брати кошти на них? У олігархату їх взяти неможливо. Тому, держава використовує другу частину економіки. Тобто, малий і середній бізнес. І саме для цього існує купа контролюючих і перевіряючих органів, які займаються вижиманням фінансових ресурсів, щоб латати дірки, які створює олігархат. Ось це — першопричина ставлення держави до малого і середнього бізнесу.

З олігархатом розібратися не так то і просто. Ми знаємо, що існують схеми на вугіллі Ахметова і на електроенергії, яку купує за пільговими цінами для своїх виробництв Коломойський. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що це призводить до бюджетних збитків. Хтось має їх компенсувати. І держава обрала у якості цапа-відбувайла малий та середній бізнес.

Існує другий момент — дуже висока зарегульованість нашої економіки. Величезний бюрократичний державний апарат породив неймовірну кількість безглуздих регуляцій, які дуже сильно стримують економічний розвиток. Щоб відкрити торговий павільйон треба пройти сім кіл пекла. Тобто, пережити процедуру отримання всіх необхідних дозволів. Дуже важливо перебрати ці регуляторні норми. Я б рекомендував застосувати принцип нормативної гільйотини, відмінити з них максимум.

Ці регуляції призвели до того, що в країні немає легального бізнесу. Це, в свою чергу, спричинило високий рівень корупції. Ні для кого не секрет, що Україна — найкорумпованіша країна в Європі. Насправді, корупція оселилася в ось цих безглуздих регуляціях. Вона не живе в кабінетах і не міститься у жадібності чиновників. Саме регуляції породжують передумови для жадібності держслужбовців. Чиновники цим користуються і породжують все нові і нові регуляції.

— Як малому та середньому бізнесу себе захистити в таких умовах?

— Питання дуже складне. Захист прав завжди гарантується принципом верховенства права, або судовою гілкою влади. На жаль, в нашій країні верховенство права не існує. А судова гілка влади відсутня як така. Бо називати нею людей в мантіях, у мене не повернеться язик. Тому, ми спостерігаємо як роками та десятиліттями підприємці виходять на публічні акції протесту. Такого бути не може. Це свідчить про те, що щось в країні відбувається не так. І проблема тут не в підприємцях, а в державі.

Пару років тому я ще був романтиком. Вірив, що чиновникам можна пояснити ситуацію. Утім, зараз ці ілюзії розвіялися. Я розумію, що ось ця олігархічна система, з її жерцями — чиновниками має бути повалена. Тому, вирішення проблем підприємців знаходиться виключно в політичній площині. Доки ми не зможемо усвідомити, яких людей треба обирати до влади, ця система ніколи не зміниться. Доки нам олігархи підсовують нам свої політичні проекти і ми за них голосуємо, вона існуватиме. Нам необхідно лікувати наш державний апарат. Доки ми його не вилікуємо, жодні зусилля ні по боротьбі з корупцією, ні по залученню інвестицій не дадуть результату.

Зеленський минулого року закликав іноземних інвесторів вкладати гроші в Україну. Однак Україна для іноземних інвесторів — це Сомалі. Це крана безправ’я, і всі це чудово розуміють. Саме тому, в Україну не йдуть гроші. А раз не йдуть гроші, не розвивається економічний потенціал і не йдуть інвестиції. Розумієте, Україна дуже ризикована країна для міжнародних інвесторів. Тому моя відповідь — тільки політичний шлях. Треба змінювати владу на людей, які займатимуться лікуванням нашого хворого державного апарату. На жаль, поки таких позитивних прикладів за нашу новітню історію не було. Думаю, вони будуть! Адже, у нас все ще попереду.