Про «підводні камені» бюджетного процесу 2021

В НАН України спрогнозували, що рівень бідності в Україні у 2020 році зросте на 17% в порівнянні з минулим роком.

Згідно з підрахунками, на при кінці 2020 року в категорії бідних виявиться 45% населення — бідність торкнеться майже половини українців. Про це свідчать опубліковані результати дослідження інституту демографії ім. Птухи.

У той же час, кількість населення, що потрапляє в категорію «бідні», вже збільшилася з початку року. У 2019 було 14,5 млн. бідних, а (за підсумками першого кварталу 2020 року) вже стало 16,5 млн, — заявила завідувачка відділенням дослідження рівня життя Інституту демографії Людмила Черенько.

Прогноз прожиткового мінімуму (гривня)

Соціальна категорія	Дата введення показника
	01.01.2021	01.07.2021	01.12.2021
Діти до 6 років	1921	2013	2100
Діти от 6 до 18	2395	2510	2618
Працездатних осіб	2270	2379	2481
Особи які втратили працездатність	1769	1854	1934
Узагальнений показник	2189	2294	2393

Прогноз прожиткового мінімуму на 2021 рік (гривня)

Дата введення показника	Сума	Зростання по відношенню до попереднього періоду	Примітки
01.12.2020	2189	-
01.01.2021	2189	-
01.07.2021	2294	4,8%
01.12.2021	2393	4,3%	Ріст до 01.01.2021 — 9,3%

Кабінет міністрів вважає, що інфляція в Україні у 2021 році не перевищить показник в 7,3% І в такій оцінці зростання прожиткового мінімуму на 9,3% начебто є ілюстрацією зростаючого добробуту українського народу. Насправді це ілюзія та обман.

Про новації в держбюджет 2021.

Визначення «прожиткового мінімуму, який використовується для встановлення (формування) базового посадового окладу для суддівського корпусу, прокурорів і державних чиновників.

Для прокурорів — 1000 гривень

Для суддівського корпусу та державних чиновників — 2102 гривні.

Як це виглядає

Дата введення показника	Сума	Для суддів і держчиновників	Для прокурорів окружної прокуратури
01.01.2021	2189	2102	1000
01.07.2021	2294	2102	1000
01.12.2021	2393	2102	1000

Виникає питання: «Навіщо? Для чого потрібно подібне окозамилювання? Подібна брехня?» Адже суспільство прекрасно знає реальний рівень заробітних плат перерахованих категорій. З моменту введення карантину в Україні та скандалів в кінці 2019 — початку 2020 року був встановлено обмеження в 37 800 гривень максимуму керівникам (апарат ВРУ, секретаріат КМУ, офіс Генпрокурора тощо). Тобто, для генпрокуратури різниця або коефіцієнт вирівнювання заробітної плати 37,8 рази? Але ж мова лише про посадовий оклад. Ще існують надбавки, премії та інші стимулюючі виплати. Загалом безглузда маніпуляція.

Інше порівняння. При базовому орієнтирі прожиткового мінімуму в 2102 гривні заробітна плата складе 6,3 мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2021 року та 5,8 мінімальних заробітних плат з 01.07.2021 року. Начебто, на перший погляд, граничний коефіцієнт такої різниці між вищим і нижчим рівнем доходу в проекті бюджету витриманий. Критеріально він прирівнюється до 10. Але. З якої причини тоді зростає рівень бідності? Невже за рахунок того, що була обмежена верхня межа рівня заробітної плати чиновника?

І мова не про те, що чиновник повинен отримувати низьку заробітну плату. Чим вище відповідальність і спокуса — тим вище повинен бути рівень стимулювання до чесного та ефективного виконання обов’язків. Мова про те, що споживчі можливості суспільства повинні бути набагато вище. У бідній державі чиновник з дуже і дуже високою зарплатою — нонсенс. Чужорідний організм. Рівень споживчих можливостей суспільства, як характеризуючий показник — наприклад, «частка середнього класу». Це і є головний показник ефективності і чесності роботи державного апарату (чиновники, депутати, суди, прокуратура і так далі).

Що ще треба додати про встановлюваний прожитковий мінімум. Вже не один раз я згадував в ефірі цей показник «мінімальний споживчий набір». Цей показник встановлюється КМУ. КМУ і займається маніпуляцією з Методикою розрахунку вартості «мінімального споживчого набору» з тим, щоб підігнати його до встановлюваного в Законі про державний бюджет і попередньо «розрахованому» КМУ показника «прожиткового мінімуму».

Сьогодні в мінімальному споживчому наборі порядку 296 товарів і послуг. Якщо уважно вивчати весь набір, то виявиться, що він жодним чином не відповідає періоду початку 3-го десятиліття 21 століття. Але це тема окремої розмови. До війни, я про це, по-моєму, вже розповідав якось у передачі, ми зі студентами займалися дослідженням динаміки зміни вартості мінімального споживчого набору і проводили порівняльний аналіз затвердженого КМУ набору з «набором фактичного споживання». І один з висновків — КМУ навіть не розуміє яка ситуація з реальним споживанням в Україні. Але я про інше. Вартість мінімального споживчого набору за станом на осінь 2013 року — близько 2600 гривень. Купівельна спроможність національної валюти за минулі 7 років скоротилася приблизно в 3 рази. Це означає, що вартість мінімального споживчого набору знаходиться на зразковому рівні не менше 7000 гривень. У реальності більше, вірніше дорожче. І все маніпуляції уряду з підгонці цих двох показників: мінімальний споживчий набір і прожитковий мінімум — це злочин по відношенню до формування якості життя громадян України. Років 8−10 тому хтось із українських чиновників в дискусії на тему невідповідності таких економічних показників як мінімальний споживчий набір; мінімальний прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата, сказав — так ми розуміємо, що всі ці показники повинні знаходиться в сумової відповідності, але держава Україна цього собі поки дозволити не може. Будемо поступово рухатися до зближення.

Час йде. Економічна ситуація в Україні тільки погіршується і показники мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму все більше грають зовсім іншу роль. Для влади — це брехливий аргумент податкоспроможності українських громадян і також брехливі докази для зовнішніх партнерів по відсутності бідності в Україні.

І якщо в такому контексті дивитися на внесення в проект бюджету цифри, то заяву міністра фінансів України про те, що «бюджет 2021 року — це бюджет можливостей для розвитку економіки і підтримки наших громадян в умовах перезапуску економіки після удару пандемії», виглядає цинічною брехнею.

Деякі міркування про дохідну частину бюджету. Згідно з проектом, податкові надходження до доходної частини бюджету в 2021 році від податку на доходи фізичних осіб плануються на рівні 138,9 млрд. грн. Податок на доходи фізичних осіб повинен надходити в дохідну частину бюджету рівномірно по місяцях. Відповідно, 11,572 млрд. грн. у місяць. Мінімальна заробітна плата з 1 січня по 1 грудня 2021 року встановлюється (за планом) в розмірі 6 000 гривень. Це 1080 гривень податку з суми мінімальної заробітної плати. Приймемо за замовчуванням, що і в грудні 2021 мінімальна зарплата така ж, хоча планують збільшити. Виходить, що щомісяця з мінімальної зарплати податок на доходи фізичної особи будуть сплачувати 11,525: 1080 = 10 714 475 чоловік.

За даними статистики за підсумками 2 кварталу 2020 року в Україні «зайнятого населення», тобто тих, хто працював і отримував заробітну плату (отже, платив або повинен був платити податок на доходи фізичної особи) було 15,7 млн. чоловік. А на думку КМУ протягом 2021 року сплачувати податок на доходи фізичної особи будуть 10 714 475 людини, а ще 4 985 525 чоловік отримуватимуть доходи, як фізична особа без сплати відповідного податку? Або ці майже 5 мільйонів чоловік по планам КМУ втратять свої доходи, тобто робочі місця? Більш вірогідний другий варіант розвитку подій. До речі, якщо вважати по мінімальній заробітній платі, то це сума 1080×12×4985525 = 64 612 404 000 гривень. А тепер згадаємо, що є громадяни, які вважають зарплату в 30 000 маленької (на яку неможливо прожити). Всі скандали з високими доходами чиновників за офіційними виплат бюджетних коштів …

Іншими словами. КМУ вважає, що в 2021 році економічна діяльність в Україні повинна скоротитися приблизно на третину? Виникає питання: «Для чого, з якою метою при плануванні надходжень до дохідної частини бюджету влада спочатку занижує обсяг податкових надходжень?» Або, різниця що виникає — це плановане вилучення податкових коштів по кишенях керівників держави? На мій погляд депутати повинні задати представникам уряду подібні питання. І не на засіданнях комітетів, а в сесійній залі — щоб відповіді почули всі платники податків України. Вони ж — виборці.

Є інший варіант міркувань. КМУ об’єктивно оцінив можливі обсяги сплати податку на доходи фізичних осіб. І реально сплачувати податок будуть менш 10,7 мільйонів чоловік. Згадаймо, що в Україні солідарна система соціального захисту. І в тому числі солідарна пенсійна система. А пенсіонерів в Україні близько 12 мільйонів чоловік. Тобто, одного пенсіонера своїми податками буде підтримувати 0,89 працюючого. Солідарна система стабільна починаючи з співвідношення 5 працюючих підтримують 1 пенсіонера. Це означає, що пенсії ось-ось закінчяться. Про що вже неодноразово попереджали представники чинної влади і попередньої також.

Наприклад, прем’єр-міністр Шмигаль зробив заяву про те, що через 15 років (за його розрахунками) в Пенсійному фонді України не буде грошей на виплату пенсій. Причина, співвідношення працюючий до пенсіонера буде 1:2. Тобто один працюючий забезпечує через сплату податків двох пенсіонерів. І він має рацію. Таке співвідношення можна прирівняти до ліквідації солідарної пенсійної системи. Один розрахунок. Для того щоб 12 мільйонів пенсіонерів відчували себе комфортно. З точки зору виплати пенсії. Необхідно, щоб соціальний податок до солідарної пенсійної системи сплачувала не менше 60 мільйонів працюючих. Тобто, 60 мільйонів функціонуючих робочих місць. Чинна влада прогнозує скорочення цього показника до кінця 2020 року на рівень трохи більше 16 мільйонів. Розрив майже в 4 рази від необхідного.

Це означає, що солідарна система пенсійного забезпечення вже померла. І тепер вбиває економіку і соціально-економічну стабільність. У перших числах травня поточного року прем’єр-міністр обіцяв до кінця того ж травня нових 500 000 робочих місць в Україні. Потім з’ясувалося, що він, в основному, мав на увазі ті робочі місця, які відновлять свою роботу після скасування карантину. Карантину, який уряд Шмигаля і ініціювало. Але в цьому проблемному питанні є ще один момент. Для того, щоб забезпечити функціонування 60 мільйонів робочих місць з метою підтримки ефективності солідарної системи пенсійного забезпечення необхідно щоб в Україні населення становило близько 162 мільйонів чоловік. Тобто, населення має збільшитися, приблизно, в ті ж 4 рази.

Для вирішення проблеми прем’єр-міністр заявляє, що вже з 2021 року в Україні запрацює накопичувальна пенсійна система. Є така фраза у Булгакова — «пан збрехавши». Пан прем’єр-міністр саме такий пан. По-перше, на рівні окремих корпорацій в Україні накопичувальна пенсійна система функціонує вже не один рік. Просто вона не отримала загальнодержавного масштабу. По-друге, а ось одна з головних причин, чому накопичувальна система не стала основною в Україні — це бідність населення. Той рівень споживчих можливостей, який склався на сьогодні в Україні не дозволяє середньостатистичному українцеві забезпечити якийсь достатній рівень якості життя собі і своїй родині і одночасно формувати своє пенсійне майбутнє. Про це пан прем’єр-міністр з якоїсь причини вирішив скромно промовчати. Результати впровадження системи страхової медицини імені Супрун ми вже в повній мірі на собі відчули. Глибинна причина таж — бідність населення. По-третє, з невідомої причини пан прем’єр-міністр нічого не сказав про ті мільйони громадян України, які в силу віку не встигнуть сформувати свої пенсійні накопичення. І до речі, 15 років теж недостатній термін для формування пенсійних накопичень. Можна припустити, що пан Шмигаль вважає, що ці громадяни України є платниками всіх економічних прорахунків (це якщо м’яко) влади. І діючої, і попередників.

За даними української статистики за підсумками 1 півріччя 2020 року в Україні 3291,6 тисячі неформально зайнятих людей. Варто поаплодувати українській статистиці така категорія «неформальний» — означає позбавлений формалізму або незатверджений в законодавчому порядку. Якщо сказати простіше 3 з гаком мільйона чоловік на думку української статистики працюють, отримують заробітну плату в конвертах і не платять податків з заробітної плати. Але, якщо навіть і це враховувати в розрахунках справляння податку на доходи фізичних осіб, то виходить влада прогнозує збільшення обсягу тіньової економіки в 2021 році в Україні. Або якщо говорити сленгом офіційної статистики — очікується зростання неформальної економіки і, отже, неформальної зайнятості. Безподаткова зайнятість.

Регіон	Кількість неформально зайнятого населення	Частка до зайнятого населення	Динаміка
Вінницька	180,7	28,1	101,1
Волинська	109,5	29,9	129
Запорізька	162,5	22,8	100,3
Миколаївська	160,1	33,0	104,8
Одеська	249,6	25,1	110,7
Тернопільська	126,4	31,4	104,8
Черкаська	86,2	16,9	102
Київ	182,6	13,4	104,3

Ще однією ілюстрацією того, що влада прогнозує ще більше економічне падіння в Україні в 2021 році служить план по надходженню до доходної частини бюджету податку на додану вартість. Від благ, вироблених на території України влада, планує отримати 130,5 млрд. гривень ПДВ. Це близько 782,8 млрд. гривень вироблених благ (товарів, робіт, послуг).

По імпорту, тобто по закупкам благ за кордоном влада планує отримати 332,5 млрд. гривень ПДВ. Це близько 1,7 трильйона гривень ввезених з-за кордону благ для споживання на території України. Тобто, власним виробництвом Україна закриває свої потреби на споживання трохи більше, ніж на одну третину від необхідного. В той же час. Плановий показник ПДВ, що зараховується до доходної частини бюджету в 2020 році, спочатку планувався на рівні 96,8 млрд. грн. Потім було прийнято рішення про коригування до рівня 77,5 млрд. грн. Економіка впала: прийняті рішення, карантин і так далі. Тобто скорочення на рівні 20% від початкового плану. Тобто, таким скороченням влада показала, що виробництво благ в Україні впало на 20%. По відношенню до планових показників 2020 року в 2021 році влада припускає зростання виробництва благ в Україні на рівні 134,81% А в порівнянні з скоригованим показником зростання виробництва благ повинно скласти 168,39% Якщо чесно, я не уявляю собі таке зростання виробництва благ в умовах, що склалися в Україні.

За рахунок податкових надходжень уряд планує забезпечити 86,69% ​​дохідної частини державного бюджету. У тому числі за рахунок ПДВ — 49,86% всіх податкових надходжень в прибуткову частину бюджету або 43,22% загального обсягу дохідної частини бюджету. А ось за рахунок ПДФО планується забезпечити 14,96% податкових доходів або 12,97% загального обсягу дохідної частини державного бюджету. У цивілізованій державі має бути навпаки. За рахунок прямого податку (ПДФО) більший обсяг наповнення дохідної частини бюджету. А за рахунок непрямого податку менший обсяг.

Давайте собі уявимо — за рахунок 2-х податків формується більше 56% дохідної частини бюджету. Якщо м’яко сказати — це ненормальна ситуація. Де це «розширення податкової бази» про яке чинна влада твердить як молитву другий рік?

Те, що спланував КМУ звучить наступним чином: «За рахунок подальшого зниження споживчих можливостей громадян України, скорочення робочих місць, підвищення вартості життя і зниження якості життя КМУ планує спробувати наповнити дохідну частину державного бюджету». Виникає стійке відчуття, що ніякої розрахункової логіки у формуванні дохідної частини державного бюджету немає, є звичайна підгонка цифр по заданих параметрах бюджетних витрат.

Що ми отримаємо в результаті. Необхідність підвищувати податкове навантаження на бізнес і громадянина. Наприклад, подальше збільшення частки акцизів в ціні реалізованих в Україні благ. Або зростання ставки ПДФО. Необхідність збільшення розмірів державного боргу для «латання» бюджетних дірок і погашення раніше взятих кредитів. Тобто, боргова залежність України буде тільки зростати. Таке зростання — одна з загроз для національної безпеки.

Про який бюджет «…можливостей для розвитку економіки і підтримки наших громадян в умовах перезапуску економіки після удару пандемії» розповідає міністр фінансів я поки так і не зміг зрозуміти? Судячи з усього, це черговий бюджет впевненого руху до ще більшого зубожіння населення України і ще більшого збагачення окремих українських громадян, які перебувають при владі або мають можливість впливати на прийняття державних рішень. У запропонованому урядом варіанті проект бюджету на 2021 року це документ, що загрожує національній безпеці України.

Юрій Смелянський,

економічний експерт