Сергій Дацюк: Влада немає стратегії боротьби з коронавірусом

День у день, міністерство охорони здоров’я публікує велетенські цифри нових хворих на COVID-19. Станом на 16 жовтня, зафіксовано 9.832 випадки захворювання. Недуг не оминув навіть президента Зеленського та керівника його офісу Єрмака. Аби розвантажити лікарні, скасували планові операції. Ще одним обмеженням стало запровадження карантину вихідного дня. Від так, у суботу та неділю не зможуть працювати кінотеатри, театри, спорт-зали, торгово-розважальні центри. А ось ресторани, бари та кафе будуть обслуговувати клієнтів тільки «на виніс», або відправляти кур’єра з адресною доставкою.

Українцям такі заходи влади явно не до вподоби. Аби оминути рішення уряду, тернополянин і власник ресторану та хостелу Тарас Ковальчук, проявив винахідливість. Замість того, щоб покоритися, чоловік перереєстрував свій бізнес на релігійну організацію з трапезною і храмом. До речі, вона має доволі екстравагантну назву — «Братство лисих». Мер міста Лева Андрій Садовий пішов ще далі. Щоб не виконувати рішення столичних чиновників, львівська мерія скасувала вихідні. Чи ефективними є протиепідеміологічні заходи влади, якщо українці, аби їх проігнорувати звертаються до своїх творчих здібностей? Розібратися з цим питанням i-ua.tv допоміг філософ Сергій Дацюк.

— Наскільки ефективними є дії влади у боротьбі з коронавірусом?

— Проблема карантину вихідного дня полягає в тому, що ми обрали найдешевшу стратегію. Правда ж Україна могла вчинити як Словаччина? Протестувати всіх, по ланцюжках відслідкувати хворих та посадити їх на карантин. Однак такі дії потребують грошей. Між іншим, вони в коронавірусному фонді є. Та на заваді стала відсутність стратегії. Ми просто ідемо за інерцією. Хтось запропонував карантин вихідного дня, всім сподобалося — і тепер ми маємо з ним справу. При цьому, нам не пояснили, чому дієвий саме він, а інші рішення не працюють. Ніхто ж не вийшов і не розповів про решту сценаріїв дій та їх вартість. Натомість, нас вирішили поставити перед фактом: тільки так і ніяк інакше. Тому, люди задаються питанням: «Чому влада саме так бореться з коронавірусом?». На щастя, інформація відкрита, і вони бачать, що інші країни вчиняють по-іншому. Їх дії — значно ефективніші. Ось українцям і цікаво, чому влада не робить так, як в Словаччині, Німеччині, чи Японії.

Людям потрібно пояснювати ситуацію та свої дії. Ми ж не живемо в інформаційному вакуумі. Наразі, є проблема. І вона полягає в наступному: карантин вихідного дня — це лише перший крок. Українці розуміють, що будуть другий, третій, четвертий… Нас привчають до думки про поступовий локдаун. Розуміння його неминучості викликає протести. Люди проти не самого факту запровадження карантину вихідного дня. Вони не задоволені тим, що він — лише перший крок, і їм про це не сказали.

Наразі мене хвилюють дві речі. Перша — відсутність аргументованої стратегії. Друга — продуманої перспективи. Тому, у влади немає довіри. Утім, все це могло б бути. Це ж не настільки важкі речі. І на стратегію, і на перспективи не потрібно витрачати великих зусиль. Як, до речі, і на комунікацію. Однак ми маємо некомпетентну владу, а тому отримали справу з відповідними наслідками. Через недовіру до неї, місцеві еліти влаштували бунт. Безліч ресторанів і торгових закладів не бажають слухати заборони з центру.

— Чого лише варта ідея з хлопця з Тернополя? Заради того, щоб працювала його ресторація, він створив релігійну організацію під назвою «Братство лисих».

— Усе це — форми бунту, незгоди та протесту проти влади. Компетентною вона стане навряд. Просто компетентність на порожньому місці не з’являється. Зараз ми знаходимося всередині процесу некомпетентності, відсутності перспективи, а відтак, і недовіри до влади. Тому у майбутньому, ми матимемо лише загострення ситуації. Причому, одночасного. Загострюватиметься ситуація і з коронавірусом, і з економічним виживанням. Я думаю, дозріємо до весни.

— Дозріємо до чого?

— До чого ми дозріваємо, зазвичай? До радикальних форм протесту.

— Вам не здається, що влада взяла курс на натискання на жалість? Я маю на увазі, хвороби Зеленського, Єрмака і навіть міністра з охорони здоров’я — Степанова.

— Це не працює. Якби не було настільки радикальних рішень, воно б могло якось спрацювати. Ця проблема не вирішується шляхом піару. Тут треба звернутися до стратегії і прорахувати перспективу, що зрештою, допоможе здобути довіру. Довіру неможливо повернути, сказавши: «Я теж в тій самій коронавірусній стихії, що і ви». Від влади чекають не солідарності, а аргументованих, стратегічних і перспективних рішень. Натомість, влада демонструє: «Дивіться, ми — такі ж самі як і ви. Ми також у стихії непередбачуваності захворювань». І це — дуже погано. Такі дії не працюють.