Юрій Смелянський: позитивних результатів від повного локдауну не варто очікувати

Мова лише про ступінь негативного впливу на економіку.

Юрій Смелянський: позитивних результатів від повного локдауну не варто очікувати

Кількість хворих на коронавірус стає дедалі більшою. Тим часом, влада лякає українців запровадженням так званого локдауну — жорсткого карантину. Очевидно, суворим обмеженням бути. Такої точки зору дотримується секретар РНБО Олексій Данілов. Утім часові межі локдауну нараз невідомі. Як і невідомо, наскільки серйозних збитків він завдасть вітчизняній економіці. Розібратися із цим питанням i-ua.tv допоміг експерт з питань економіки Юрій Смелянський.

—  Як вплине повний локдаун на українську економіку?

—  Я б для початку уточнив про який, с точки зору часу, «повний локдаун» йдеться. З точки зору впливу обмежень, що вводяться, а вірніше «блокування економічного життя в Україні», можна вести мову про можливе введення такого виду блокування в період новорічних свят як окремого незалежного і короткочасного інструменту економічної політики державної влади. У такому варіанті погляду слід уточнювати в який період часу таке блокування буде застосовуватися: в момент настання Нового 2021 року (тобто з 1 січня 2021 року) або в грудні 2020 року (наприклад, з 25 грудня 2020 року або раніше). Крім того, є питання тривалості блокування економічного життя. А ще в нас триває локдаун вихідного дня.

Відразу обмовлюся, позитивних результатів не буде ні в якому варіанті подібного розвитку подій. Мова лише про ступінь негативного впливу на економіку. Якщо блокування (якщо хочете — економічна ізоляція) буде введена в момент настання Нового 2021 року та буде діяти на протязі 10 днів, негативний вплив буде, але не смертельний для економіки. Повторюся за умови, якщо це одиничне застосування блокуючого економічне життя інструменту, а в Україні це не так. Більшою мірою постраждає вся індустрія гостинності (туризм, подорожі, культурний відпочинок, громадське харчування, рекреація і так далі).

Якщо блокування буде введено у грудні 2020 року це за ступенем впливу буде «більше зло». Тут крім перерахованого сильно постраждають роздрібна та оптова торгові мережі і пов’язані з цим виробництва. І мова не тільки про продовольство.

Судячи з уже зробленим заявами, представники української влади саме в такому контексті розглядають ситуацію з передбачуваними рішеннями по введенню локдауна — разова вимушена дія. Підхід помилковий та брехливий. Україна вже пережила практично повне блокування економічного життя навесні 2020 року. Офіційні результати цього блокування невідомі по сьогоднішній день. Вірніше звучати має наступним чином: «Влада не вважала за потрібне донести до відома платників податків (відзвітувати перед громадянами) які результати (позитивні і негативні) отримала Україна в результаті реалізації прийнятих державною владою рішень щодо подолання епідемії коронавірусу. Тобто, чинна влада вважає за краще не надавати суспільству звіт про результати застосування такого інструменту обмежень, як блокування економічного життя.

Час від часу в різних джерелах спливає розрізнена інформація. І об’єктивна, і суб’єктивна. На мій погляд, обсяг економічних втрат виражається сумами в сотні мільярдів гривень. Адже особливої ​​допомоги ні суспільство, ні бізнес у вигляді компенсації за введену економічну ізоляцію від державної влади не отримали. У цьому контексті варто згадати ось про який момент.

Є в українському законодавстві закон з назвою «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Про що цей Закон? Його норми передбачають, що, перш ніж прийняти і реалізувати регуляторний акт його слід проаналізувати з точки зору його впливу. Тобто оцінити всі негативні і позитивні наслідки реалізації регуляторного акта. Рішення про блокування економічного життя в Україні — це також регуляторний акт. Що зробила діюча влада? З метою ліквідації необхідності інформувати суспільство про вплив локдауна на всі сфери життєдіяльності держави Україна вони внесли 30 березня 2020 року зміни до згаданого закону. Цими змінами вони звільнили себе від обов’язку інформувати суспільство по діям і рішенням пов’язаним з подоланням епідемії COVID 19. Аргументувати, доводячи правильність прийнятих рішень.

Правди влада не планує говорити. А можливо ніхто у владі і не напружується з оцінками наслідків. З цієї причини реальної картини не знає ніхто. Вся стратегія «авось само розсмокчеться». Пам’ятайте, як влітку 2020 року один з ідеологів блокування економічного життя в Україні зробив заяву про те, що створена в Україні психологічна атмосфера в період березня-травня 2020 року мала на меті залякати суспільство? А буквально нещодавно, в листопаді поточного року міністр охорони здоров’я зробив заяву про успішність застосування «блокування вихідного дня». Причому ця заява була зроблена буквально через тиждень після застосування першого блокування вихідного дня. А вже через кілька днів відразу кілька далеко не профільних міністрів заговорили про необхідність введення повного блокування економічного життя. Подібними суперечливими заявами українське суспільство ще більше дезорієнтується і залякується.

На проблематику економічних наслідків для України, на мою думку, слід дивитися ще ширше. Негативний вплив економічної політики діючий влади на українську економіку в цілому почался ще у 2019 році. І якщо падіння реального ВВП в 3-му кварталі 2019 року можна пояснити труднощами пост-виборних настроїв, то падіння з 4-го кварталу — це наслідок тих рішень, які приймала нова монобільшість в парламенті з подачі створеного ним КМУ плюс президентські ініціативи. З 3-го кварталу 2019 року спостерігається поступальне падіння реального ВВП в Україні. А блокування економічного життя (локдауни) лише додало швидкості до процесу падіння реального ВВП в Україні. Проявом наслідків є практично заморожений бюджетний процес 2021 року. Практично порожній єдиний казначейський рахунок. І так, владі вдалося залякати суспільство в питанні споживчих настроїв цього самого суспільства. Український споживач став економити. Поточний споживчий попит знизився. Тим самим, громадяни України намагаються формувати свій майбутній споживчий попит адже все більше формуються споживчі очікування: «стане ще гірше». І все ініційовані владою тарифні підвищення тільки підтверджують ці споживчі страхи.

У свою чергу, споживчі страхи що виникли негативно впливають на економічну активність в Україні. Якщо у всю цю негативну ситуацію додати не подолані і не компенсовані владою наслідки весняного блокування економічного життя в Україні. Якщо додати прогнозовані втрати при введенні планованої блокування економічного життя в Україні в період грудня 2020-січня 2021, то формулювання «негативні наслідки» виглядає дуже оптимістичною.

—  Наскільки довго та складно Україна буде долати його наслідки?

—  Є кілька варіантів розвитку ситуації. Якщо коротко про всі варіанти: «Від довго до ніколи». Проблема в тому, що в бідній державі швидко долати наслідки економічних криз не виходить. З цієї причини сьогодні Україна не досягла за розміром ВВП рівня 1990 року. Дозволю собі нагадати, що 1990 рік також був кризовим. Листопад закінчився. Закінчився відведений термін розгляду проекту державного бюджету на 2021 рік у другому читанні. А реально депутати не розглядали його і в першому ще. Той час, який вони витратили, зображуючи розгляд проекту бюджету — трохи більше ніж одна година 5 листопада всерйоз приймати не можна.

Та інформація, що надходить, говорить про збільшення, після усіх узгоджень, витрат на МВС, прокуратуру, суди тощо. Тобто, в 2021 році влада не передбачає за рахунок бюджетних ресурсів долати вже існуюче економічне падіння. А раз так, то оздоровлення економіки або як Ви висловилися «подолання наслідків» рішень влади щодо блокування економічної діяльності очікувати не доводиться. Кожен день, кожен місяць, кожен рік зволікання в цьому питанні, питанні реанімації української економіки, подовжує період відновлення. Чим біднішим стає суспільство, чим нижче купівельна спроможність суспільства — тим повільніше і складніше буде відбуватися процес економічного відновлення. Але може трапитися і так, що буде пройдена точка неповернення. Хоча вірити в таке немає бажання.

—  Чи можна без локдауну обійтися взагалі?

—  Все залежить від того, яке ставиться цільове завдання.

Якщо завдання — надійний епідеміологічний захист громадян України, то це один алгоритм дій в цілому і використання інструменту блокування економічного життя, зокрема.

Якщо завдання — забезпечити n-у кількість вільних місць в системі охорони здоров’я замість збільшення (нехай навіть тимчасового) кількості ліжко-місць і утримання влади, то це зовсім інший алгоритм дій в цілому і активності використання інструменту блокування економічного життя держави, зокрема. Якщо протиепідемічні заходи в основному зводяться до гасел, закликів, відеороликів, інформаційної маніпуляції та блокування життя громадян і економічного життя держави — локдаун обґрунтовано стає невід’ємною частиною життя суспільства. З усіма негативними наслідками.

Є достатньо підстав щоб стверджувати, що ми спостерігаємо розвиток другого сценарію в постановці цільових завдань. На жаль, все більше і більше з’являється аргументів, щоб сприймати оголошену українською владою боротьбу з вірусом (COVID 19) в якості створеного владою одного з інструментів політичної боротьби за збереження влади монобільшістю, подальшого формування диктатури монобільшісті та примусу громадян України до покірності.