Володимир Лановий: Кризовий стан у 2020 році, на жаль, тільки поглибився

Росія мусять нам заплатити за шкоду, яку зазнала від її рук, українська держава, її громадяни та підприємства.

До завершення високосного і такого складного 2020 року залишилися лічені дні. Тим часом, i-ua.tv продовжує підбивати та аналізувати його підсумки. На цей раз ми поспілкувалися з доктором економічних наук, екс-міністром економіки, віце-прем'єр-міністром Володимиром Лановим.

Яким для України був 2020 рік: зі знаком «+», чи «-»?

— У цьому році тенденції негативного руху України поширилися в різних сферах. На жала, явища зі знаком «-» тільки збільшилися. Мова йде і про соціальну сферу, і про економіку, і про політичний устрій. Ми переходимо до авторитарного методу управління. Тому, 2020 рік був дуже складним та занадто важким. Зокрема, продовжується знищення малого та середнього бізнесу, і зростає число безробітних. Усе це — на фоні скорочення чисельності населення. Збільшується співвідношення пенсіонерів на користь працюючих. Кризовий стан у 2020 році, на жаль, тільки поглибився.

— Слово «коронавірус» стало головним лейтмотивом 2020 року. На скільки ефективні дії влади у боротьбі з COVID-19? Складається враження, що карантин запровадили, аби знищити малий та середній бізнес.

— Уряди західних країн виділяють гроші прямої допомоги громадянам похилого віку, недужим та соціально незахищеним верствам населення. Плюс у них різними способами відбувається фінансування малого та середнього бізнесу. На приклад, нульовими ставками по кредитам і відтермінуванням сплати податків. У деяких країнах взагалі збільшили фінансове кредитування з урядового бюджету. Справа в тому, що через коронавірус постраждали галузі кінцевого споживання: продажу товарів і послуг для населення. Ці підприємства перестали купувати матеріали та обладнання. Таким чином, кінцеві галузі споживання вплинули на початкові. Тому, треба допомагати кінцевим галузям та підтримувати споживчий попит. Деякі країни пішли на зростання дефіциту бюджету, аби спрямувати додаткові ресурси у соціальну допомогу та медицину.

В Україні відбувається повний абсурд. У нас душиться малий та середній бізнес, не допомагають соціально незахищеним громадянам, скасовують медичні послуги та планові операції. У нас не дають кредитів та збільшують податки для населення та малого та середнього бізнесу. Наш уряд та влада свідомо діють на погіршення умов життя людей і ставлять перешкоди на шляху до лікування та продовження життя. Фактично, відбувається геноцид. На мою думку, весь обсяг втрат, рано, чи пізно покаже статистика.

— Навіщо відбулася конституційна криза? Це був чийсь злий умисел?

— Пропоную зазирнути у минуле. Пам’ятаєте, коли Зеленський прийшов до влади, він змусив Конституційний суд дозволити розпустити парламент? Хоча, жодних підстав для перевиборів не було. Утім, Конституційний Суд, із порушенням всіх норм пішов на зустріч Зеленському. КСУ щиро вірив, що тепер Зеленський дуже любитиме суддів і не буде їх чіпляти.

Саме тому, Конституційний Суд вирішив діяти самочинно і скасував закон про покарання за неправдиву інформацію в деклараціях. Однак Зеленський був іншої думки. Президент з розпачу, і без жодних підстав зробив заяви про розпуск КСУ. Він хотів розібратися з суддями, в тому числі, і руками парламенту. Тому, ситуація — погана. Неправильно діяли і КСУ, і президент. Зеленський вийшов за межу своїх повноважень і вирішив, що він може керувати країною як авторитарний лідер. Зокрема, і органами, які йому не підпорядковуються. У таких діях президента проглядається намір використовувати неконституційні методи і здатність до авторитарних дій.

Тому, відбулася серйозна криза. Добре, що Зеленський заспокоївся і перестав метушитися, а депутати все вирішили самі. Вони внесли правки у антикорупційне законодавство, яке знімає необхідність відповідних рішень КСУ. Думаю, ми розв’язали кризу і зробили серйозні висновки. Зокрема, і щодо президента Зеленського. Він показав, що може не дотримувати ні Конституції, ні іншого законодавства. І це — дуже сумний момент.

— Навіщо влада підняла ціни на комуналку та зробила їх драконівськими? Хіба не можна було обійтися без зростання тарифів?

— Їм (владі — ред.) хочеться виймати гроші з державних фондів і перекладати їх до власних кишень. Не для кого не секрет, що НАК «Нафтогаз» показав у своїй діяльності збитки. Їх причина — викрадення АО «Укртансгазом» — структурним підрозділом НАК, великого обсягу газу. Таким чином, у «Нафтогазу» не вистачало ресурсу, хоча за ним лишилися зобов’язання. Замість того, щоб провести розслідування, вони зафіксували збитки. І це — дуже серйозне порушення та викривлення бухгалтерських даних. Рахункова палата показала, що різноманітні крадіжки обійшлися у 200 мільйонів гривень. Однак займатися розслідуваннями ніхто не збирається.

Фінансовий план НАК «Нафтогазу» та дочірніх структур, розпис витрат національного акціонерного товариства і розподілу прибутків — затверджується Кабінетом міністрів України. Збитковий варіант звітності НАК знімає з нього зобов’язання платити податки до бюджету з прибутку та дивідендів. Уявляєте, вони несподівано стали збитковими. Чому? Бо функціональними цілями НАК є наступне. По-перше, усі рішення в компанії приймаються в інтересах менеджменту, і представники останнього, за це платять «на гору». По-друге, вони зацікавлені у зростаннях заробітних плат своїх менеджерів. Зокрема, заявлено, що зарплатня керівництва НАК «Нафтогаз» зросте на 56%. Але як так можна? Чому збиткова організація підіймає зарплатню? Подібні дії — це мета будь-якої державної компанії та монопольної корпорації. По-третє, усі державні корпорації підтримують холдинги олігархів. За дешевими цінами вони їм відпускають продукцію і допомагають збільшити прибутки. Олігархи, натомість, проявляють свою вдячність.

Тому, я думаю, що крадіжка газу пов’язана з передачею ресурсу представникам великого бізнесу. Адже ні для кого не секрет, що газ використовується, скажімо, в металургії, енергетиці та кондитерській справі. А ось державні органи закривають очі на порушення. Просто, їм вигідно підвищувати тарифи. Вони хочуть більше заробити, вкрасти та набити кишені. Можливо, вони бояться, що на розграбування країни їм залишилося не так багато часу.

— А як бути з війною на Донбасі? Ось вже 6 років вирішення цього палаючого конфлікту відкладається у кошик з табличкою «на потім». Утім, коли настане це довгоочікуване «потім» невідомо і досі.

— По-перше, нам потрібно мати боєздатну та сучасну армію. Наразі, військово-промислові підприємства займаються лише ремонтом техніки. По-друге, таке керівництво як зараз, нам не підходить. Воно не виведе нас на потрібний рівень. На мою думку, сильна та сучасна українська армія змусить росіян, які витрачають значні кошти на підтримку своїх інтересів на Донбасі та в Криму, почесати потилицю. До того ж нам допоможе посилення міжнародних санкцій. Тоді, ворог сяде за стіл переговорів, можливо навіть і на рівних.

На жаль, зараз Росія відмовляється від будь-яких перемовин і намагається затягнути конфлікт. На мою думку, від ворога треба вимагати репарацій! Росія мусять нам заплатити за шкоду, яку зазнала від її рук, українська держава, її громадяни та підприємства. Без цих репарацій з Москвою не може бути жодної мирної угоди. Ми не маємо права просто укласти мир, і розійтися без вимог. Така поведінка означатиме наш програш. Чому? Усі ми говоримо, що хочемо жити у своїй державі. Гаразд. У такому, випадку, люди мають бути задоволеними її захистом. Що відбувається зараз? Мешканців окупованих територій просто переселили і не дають їм належної допомоги. Думаю, її має оплатити Росія. Хай тільки вона спробує продемонструвати незгоду та подати до суду! Нагадаю, що наразі, Міжнародний Кримінальний суд визнав, що Росія вчинила військову агресію та завдала шкоди Україні.

Як модернізувати армію? Як поставити на потік виробництво сучасної техніки? Як змусити підприємців працювати, а не займатися комерцією «Укроборонпрому»? Наразі, це — ключові питання. Чим швидше ми їх вирішимо, тим швидше прийдемо до столу переговорів та укладання договору з Росією.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Володимир Лановий: Кризовий стан у 2020 році, на жаль, тільки поглибився