Злидні коштують дорого!

Експертні висновки на підставі вимог Конституції говорять, що мінімальна заробітна плата вже має становити не менше 16 тисяч гривень.

Злидні коштують дорого!

Міністерство соціальної політики, відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» повідомляє, «що орієнтовний фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив 4 114 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів — 4 714 грн), а

— для дітей віком до 6 років — 3 838 грн,

— для дітей віком від 6 до 18 років — 4 705 грн,

— для працездатних осіб — 4 268 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів — 5 301 грн),

— для осіб, які втратили працездатність, — 3 511 гривень"

Таким чином, для забезпечення конституційних гарантій працівника, на утриманні якого знаходиться лишень одна дитина, мінімальна заробітна плата має становити 10 тисяч 723 гривні (з урахуванням суми обов’язкових платежів) !

А якщо додати до прожиткового мінімуму «забуті владою» видатки на оренду житла (іпотеку), на лікування зубів і не тільки, на мінімум мобільного зв’язку та Інтернет, на «благодійні внески» в дитячих садочках і школах…? Експертні висновки на підставі вимог Конституції говорять, що мінімальна заробітна плата вже має становити не менше 16 тисяч гривень.

Відтак середня заробітна плата українця в січні цього року мала б становити не менше 35 тисяч гривень (з урахуванням кваліфікації, премій, доплат надбавок)

У той же час, в законі про Держбюджет-21 нардепи встановили з 1 січня 2021 року мінімальну зарплату у розмірі 6.000 гривень (на більше,

на думку моно-влади, в держскарбниці просто немає грошей). І на думку бізнесу більше платити не можна — останнє віддають на зарплату персоналу. Держстат повідомляє, що середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у грудні 2020 року склала 14 179 гривень. Це на 15,6% (на 1 915 гривень) більше порівняно з груднем минулого року (12 264 гривень).

А от середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-грудень 2020 року становила 11 591 гривень. Порівняно з відповідним періодом попереднього року зарплата зросла на 10,4%.

Показовими є данні Держстату щодо розподілу кількості працівників за розміром нарахованої зарплати. 6900,1 тисяч осіб — стільки Держстат зафіксував штатних працівників на кінець грудня 2020 року, яким оплачено 50% і більше робочого часу, встановленого на місяць, що на 23,3 тисяч осіб менше, ніж у вересні (6923,4 тисяч осіб).

Серед них було нараховано:

до 5000,00 грн — 7,0%,

від 5000,01 до 6000,00 грн — 16,0%,

від 6000,01 до 6500,00 грн — 5,2%,

від 6500,01 до 7000,00 грн — 4,8%,

від 7000,01 до 8000,00 грн — 7,2%,

від 8000,01 до 10000,00 грн — 10,9%,

від 10000,01 до 12000,00 грн — 9,7%,

від 12000,01 до 15000,00 грн — 11,4%,

від 15000,01 до 20000,00 грн — 11,6%,

від 20000,01 до 25000,00 грн — 6,6%,

більш 25000,00 грн — 9,6%.

Виграє чи програє економіка і суспільство від такої політики оплати праці?

Давайте разом порахуємо!

Видатки. Міністр соціальної політики Марина Лазебна визнала, що в Україні зараз отримують субсидію третина домогосподарств, а її середній розмір складає 2,2 тис. гривень. Вдумайтеся! Кожна третя українська сім’я не здатна чесно заробити собі на елементарне й вимушена протягувати руку за житловою субсидією!

Таким чином штучно занижена оплата праці призводить до прямих втрат Державного бюджету в немаленькі 48 мільярдів гривень на житлові субсидії — у Держбюджеті на 2021 рік початково закладено 36,6 млрд. грн., у січні Рада виділила додатково 1,4 млрд грн на субсидії українцям з електроопаленням, а Міністерство соцполітики запросило від Мінфіну збільшити фінансування програми субсидій на додаткові 10 млрд гривень.

Не отримані доходи. Через те, що у нас зарплата проти вимог Конституції занижена принаймні у 2,5 рази:

— економіка (бізнес) у 2020 році не отримали фактично прямих зарплатних інвестицій на суму 2 трильйони 459 мільярдів гривень;

— бюджет отримав у 2020 році лишень 295, 1 мільярда гривень ПДФО замість 737,8 млд. грн (недоотриманої 442, 7 млрд);

— Пенсійний фонд і соцстрахівські фонди могли отримати 735,8 мільярдів гривень, але надійшло лишень 294,3 млрд.грн. (недоотримано 441,5 млрд грн.).

Важливо додати, що через злиденну зарплату з України вимушено виїхали мільйони заробітчан. За даними Нацбанку за минулий рік до України з закордону надійшло 12,1 млрд $ переказів від трудових мігрантів. При цьому неформальними каналами в Україну 2020 року було «передано» 4,7 мільярда доларів. Вірогідно, що заробітчани передали до дому близько половини заробітку (решту мали витратити на оренду житла, харчування, формальні й не формальні податки тощо).

Прості розрахунки показують, що:

— для іноземних економік, а не для Вітчизни, українці лишень у 2020 році виробили продукції вартістю у понад 100 мільярдів доларів.

— що при можливості гідно працювати в Україні наша економіка могла б отримати щороку додаткових прямих зарплатних інвестицій в сумі понад 33 мільярди доларів, а відтак бюджети щорічно «втрачають» 165 мільярдів гривень ПДФО та понад 13 мільярдів гривень військового збору (за курсу на 25.02.21 27,9 гривні за долар). Окрім того недонадходження від єдиного соціального внеску (ЄСВ) лише за рік становлять понад 200 мільярдів гривень.

Тепер постає принципове питання: «Україні для відродження потрібні кредити МВФ чи запровадження конституційної оплати праці?»

Сергій Кондрюк

Рекомендовані публікації