Володимир Волков про відносини України з Китаєм: Я не лох, мені 42 рочки

Володимир Волков про відносини України з Китаєм: Я не лох, мені 42 рочки

«Китай для нас все» — сказав послові Піднебесної Володимир Зеленський ще до своєї інавгурації. Утім, слово без дії, приречене перетворитися на порожній звук. Що ми бачимо насправді? Іншу цитату Володимира Зеленського: «Я не лох, мені 42 рочки». Вона адресована не лише громадянам України, але і китайським інвесторам з «Мотор Січ». Застосовуючи безпідставні санкції проти підприємців з Піднебесної, Україна має велетенський ризик опинитися по за межами міжнародних торгівельних відносин. Чи можемо ми все ще вийти сухими з води? Відповідь на це питання i-ua.tv шукав разом з головою Української військової організації: «Спас — 23» Володимиром Волковим.

— Непорозуміння з Китаєм вигідне Кремлю? Складається враження, що санкції по «Мотор Січ» писалися російським почерком.

— Ми спостерігаємо відверту махінацію. Вона — рідненька, доморощена та наша українська. Така махінація з силою чарівної палички діє на незрілу, дитячу психіку нашого президента. Її авторство належить деяким особам, пов’язаним з російськими бізнес-колами та орієнтованим на Московію (мова йде і про колишнього власника «Мотор Січі»). У групи далеко не патріотичних осіб, склалося стійке враження, що Зеленський довго не втримається. Враховуючи, що він ні чого не розуміє, можна сміливо кинути китайців і ще раз заволодіти «Мотор Січ».

Однак ці люди не врахували кілька нюансів. Загалом, підприємство працює на міжнародний ринок. Тільки 6% його потужностей забезпечує Україну. Решта — поставляється закордон. Серед акціонерів «Мотор Січ» є не лише китайці, але й близько 3.500 українців. Ці люди за одну хвилину були ошукані!

Тепер погляньте, як стрімко розвиваються події. Під соусом, отримання вподобайок від американців, підготували документи на розгляд РНБО. Потім санкції застосував президент. У своєму інтерв’ю, керівник фракції «Слуга Народу» Арахамія, намагався підтримати свого колегу В’ячеслава Богуслаєва. Утім, думки, що «Мотор Січ» підлягає націоналізації, безпосередньо від нього я не почув. Як ми бачимо, засоби масової інформації висвітлюють зі знаком «+» абсолютно непрофесійні дії уряду України.

Я переконаний, що ми зіткнулися з махінацію. Хто за нею стоїть, ми ще почуємо. Усьому свій час. Та махінація полягає у дуже простій речі. Є намагання ще раз перепродати «Мотор Січ». Опинившись у державному управлінні, завод потрапить до рук кола осіб, які ним керуватимуть на власний розсуд. Так відбувається на всіх державних підприємствах, і ми про це добре знаємо.

Тому, мені не зрозуміла позиція радників президента. Чому до них не доходить, що санкції проти китайських інвесторів — це зло? На рівні бізнесу Піднебесної вже сформувалося негативне іміджеве уявлення, що українці — крадії, а дії уряду — стовідсоткова ментальність нації. Тобто, ми спроможні взяти гроші, але не виконати умов. Китайці тепер вірять, що жодні домовленості, чи рішення суду в українському секторі не працюють. Тобто, для нашої етики абсолютно нормально кинути будь-якого інвестора.

Я переконаний, що до формування такого уявлення доклали руку наші агресивні сусіди в Кремлі. Утім, ми дали привід, і його успішно роздмухали вороги. Люди, які використовують необізнаність і недосвідченість президента — стовідсотково не патріоти. Більше того — це вороги, які заради шалених прибутків, за рахунок повторного перепродажу «Мотор Січ» готові начхати на країну .

— Як нам зберегти обличчя перед китайцями? Наш президент, як показує реальність, — Бубочка.

— Звісно можна ображатися на президента, але від цього не виграє ніхто. Я переконаний, що до Володимира Зеленського обов’язково потрібно донести інформацію і розтлумачити йому всю ситуацію на рівні офісу простих рішень, офісу ради реформ і особистої зустрічі. Зараз існує тренд «Україна 30». Ми розповідаємо про медицину, освіту, будівництво і боротьбу з дезінформацією. Однак застосування санкцій проти китайських інвесторів — це стовідсотковий приклад дезінформації президента. Я, звісно, розумію, що державні мужі китайського уряду та дипломатії розуміють, що це — махінація. Та біда в іншому. Простий бізнесмен тричі подумає, чи варто з нами мати справу. І винуватці цього — нечисті на руку українські чиновники, які планують на повторній продажі «Мотор Січ» зробити грошовий оборот. Завдяки ним, ми втратимо китайського бізнесмена. Того самого, який є статистично головним у відносинах з Україною. Того самого, що купує олію, м’ясо, сою та інші наші продукти. І це піде тільки на руку російському агресору.

— Чи існує план «Б» на випадок, якщо не допоможе розмова з президентом?

— Думаю допоможе, бо він — розсудлива і сучасна людина. Він зрозуміє всі наші аргументи, якщо в нього немає іншої волі, крім розвитку держави. У випадку, якщо ситуація залишиться незмінною, ми матимемо особливу позицію однієї людини, відносно держави Україна.

Ще до запровадження санкцій Зеленський розповідав про велике азійське турне і обіцяв зробити все, аби зустрітися зі своїм китайським колегою. Він висловив бажання налагодити відносини з Піднебесною та іншими країнами Азії. Потім з’являється якийсь вплив, і виникають санкції відносно інвесторів «Мотор Січ». Далі — цікавіше.

Вийшло рішення Шевченківського районного суду міста Києва про стовідсотковий арешт всіх акцій «Мотор Січ». Із китайськими інвесторами -" на рівні легенди від уряду", все зрозуміло! Та при чому тут три з половиною тисяч українців? Живих інвесторів, які працювали на заводі, і отримали ваучери за свою роботу? У чому їхня вина? Чому їхні акції разом з акціями китайських інвесторів вирішили заарештувати?

На моє переконання, наші особливо обдаровані чиновники вирішили зробити собі другий оборот продажу. Махінатори накрутили з рішенням суду і видали таким чином, самі себе. Думаю, нам потрібно негайно повідомити про це президента. Для цього слід зібрати потужних експертів, які волатимуть так, що їх почує Зеленський. Нехай це буде нашим планом «Б».

— В чому небезпека санкцій проти китайських інвесторів?

— Існуюча ситуація призведе до трьох дуже поганих речей. По-перше, нас і нашу продукцію витиснуть з мапи міжнародних гравців. По-друге, ми втратимо 3,6 мільярдів доларів компенсація китайським інвесторам. Далі, китайці подадуть на наш уряд до суду і виграють у нього на сто відсотків, в тому числі, і за моральні та іміджеві збитки. По-третє, ми втратимо торгівельний оборот з унікальним покупцем нашого продукту. Весь шлях, який ми пройшли до побудови торгівельних стосунків з Китаєм, буде зіпсований одним розчерком пера. То ж чому інтереси вузького кола осіб ставляться вище, ніж потреби держави Україна?