Володимир Волков: Рибні підприємці України мають перейти на ліміти

Це дуже зручно та екологічно. При чому, немає жодної корупції.

Здоров’я для всіх, органічне сільське господарство, вода для життя, духовне та ментальне здоров’я — лише маленька дещиця аспектів, про які 14 та 15 липня говорили в Києві. У МАУП відбулася І міждисциплінарна науково-практична конференція «Перспективи формування і розвитку Всеохоплюючої системи громадського здоров’я та біологічної безпеки України як стратегічного пріоритету в досягненні цілей її сталого розвитку». На ній виступали з доповідями різноманітні науковці, дослідники, політики, представники Верховної Ради, уряду, Офісу президента, громадських організацій та територіальних громад. На конференції в МАУП побував і наш експерт Володимир Волков. Він доповідав про розвиток водного кластеру. i-ua.tv поставив йому ряд питань.

— Для чого потрібен водний кластер і що передбачає його розвиток?

— У зв’язку з коронавірусом, Україна взялася за пошуки нових форм в економіці. Світ змінився. А разом із ним — і економічні відносини. Після закінчення однієї кризи, на чергу приходить інша. Саме тому, потрібно знаходити нові рішення.

На науковій конференції ми розглядали всеохоплюючу програму громадського здоров’я. Однією з її важливих складових є якісна вода. Та сама рідина, яку ми п’ємо та їмо. У законодавчому плані, її використання зазнзало змін. Я маю на увазі, процеси децентралізації, доповнення і корегування Водного та інших кодексів. Відтак, територіальні громади отримали не лише землю, а і водні басейни. Зовнішні — це Чорне та Азовське моря і внутрішнє — басейни Дніпра, Бугу, Дністра, чи Пруту.

Володимир Волков і Денис Шмигаль

Утім, водний кластер усе ще страждає від проблем, сформованих пострадянською системою керування. Ми маємо відійти від квот, коли скільки підприємцям треба виловлювати риби, вирішують треті особи. Такий порядок дій — рівнесенький шлях до корупційного пекла.

Поки що усе виглядає як у старій-добрій китайській байці. Два сусіди поцапалися, через пісню солов’я. Вони усе ніяк не могли вирішити, для кого з них співає птаха, яка живе на прикордонній ділянці. Недовго думаючи, китайські ґазди вирішили звернутися до суду. На передодні засідання, сусіди по черзі ходили в гості до судді. Один подарував йому свиню і попросив його прийняти рішення, що соловейко співає саме для нього. Невдовзі прийшов і другий ґазда. Замість свині він мав з собою бичка. Суддя на це все глянув і сказав: «Ви знаєте, хлопці, я подумав і вирішив, що соловей співає для мене. Маю і свиню, і бика». Так само діють і наші чиновники. Вони дають підприємцям квоти на територію, яка належить громаді.

— І як же підприємцям жити далі?

— Змінене законодавство — у допомогу! Відповідно до закону № 2194, водний фонд долучили до територіальних громад. Крім того, депутати прибрали протиріччя між Господарським кодексом і законодавством про кооперацію. Саме тому, власникам риболовного бізнесу варто подивитися на годинники і зрозуміти, що настав час для їх об’єднання. Треба, на решті, переходити на ліміти. Це дуже зручно та екологічно. При чому, немає жодної корупції.

Як ступити на цей шлях? Відкрити спільну господарську діяльність, іншими словами — створити таку собі профспілку з назвою: обслуговуючий кооператив. Потім — піти до органів влади, отримати від них ліміти на вилов риби і розподілити їх між собою за відкритими демократичними принципами. Скажімо, у умовній річці Дніпро, міністерство екології встановило ліміт на вилов 200 тон карася та 500 тон карпів. Усі ці цифри мають між собою розподілити підприємці з територіальних громад.

До речі, цей підхід підтримується усіма нашими європейськими партнерами. Наприклад, учасниками міжвідомчої робочої групи повістки Дня Чорного моря, де ми беремо участь для розбудови аквакультури на узбережжі Чорного та Азовського морів. Наші донори, інвестори та партнери розуміють, коли є ризик корупції. Чого лише варті ситуації, коли між приватними структурами відбуваються конкурси, де перемагає заздалегідь по домовленості встановлений суб’єкт? Після цього у них зникає ентузіазм надавати нам допомогу. Саме тому, вони тільки за об’єднання рибалок у артелі і кооперативи. Для подібних обслуговуючих спільнот наші партнери знайдуть гроші і допомогу технологіями.

— Звісно, подолання корупції у сфері риболовлі — це добре. А як на рахунок психологічного здоров’я? адже всі хвороби — від нервів.

— Я дуже довіряю науковому підходові. Мої джерела кажуть про те, що понад 70% складової здоров’я знаходиться на площині свідомості. Якщо людина задоволена життям, не відчуває до себе несправедливого ставлення і працює з ентузіазмом — це чудово! Такі фактори лише сприятимуть її доброму самопочуттю. Іншими складовими здоров’я є вода, їжа та навколишнє середовище.

Утім, все ж таки на самопочуття людини найбільше впливає морально-психологічний та економічний пласт. Про це свідчать чисельні наукові дослідження. Думаю, реорганізація біо-водного кластеру також вплине на здоров’я громадськості. Люди не відчуватимуть себе ошуканими через чиновницьке свавілля та здирництво. Скажімо, існує ОСББ. Мешканці будинку самі вирішують, як ремонтувати ліфт та які квіти посадити на газончику. Те ж саме стосується і інших сфер та ресурсів громади, до яких відносяться і водойми. Чому, київські чиновники мають вирішувати, хто і скільки виловлюватиме риби на Пруті? Саме тому, створення обслуговуючих, прибуткових кооперативів рибалок — справедливо і для поліпшення громадського здоров’я, і для подолання економічних криз та нових викликів.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Володимир Волков: Рибні підприємці України мають перейти на ліміти