Володимир Волков: Україна має говорити про внутрішніх гуманітарних біженців

Статусу вимушено переміщених осіб зараз не відображає реальний стан наших громадян. Що це таке взагалі? Лише формальний, наївний підхід. Ми ж потребуємо істинної картини світу, ширшого визначення і хочемо говорити про реальний гуманітарний колапс, про гуманітарних біженців.

Сполучені Штати Америки планують у 2021 році надати Україні 45 мільйонів доларів гуманітарної допомоги. Таку інформацію містить спільна заява Джозефа Байдена та Володимира Зеленського, оприлюднена 1 вересня. Україні ці кошти дуже потрібні. Війна йде вже восьмий рік, і ледь не кожного дня збільшується кількість родин загиблих та з’являються поранені бійці. Утім, важливо, щоб грошима від США не скористалися аферисти, а допомога дійшли до рук потребуючих людей. Як це зробити найбільш ефективним чином, знає голова української військової організації «Спас — 23» Володимир Волков.

— Хто має право отримувати в Україні гуманітарну допомогу? Лише вимушені переселенці з Криму та Донбасу?

— Нещодавно відбулося експертне засідання інституту законодавства Верховної Ради. На ньому сформували групу і долучили до неї громадськість. Наразі розглядається та доопрацьовується законопроект № 5177−1 «Про захист прав власності та інших ключових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії». На жаль, у ньому не передбачено, що наші громадяни стали внутрішніми гуманітарними біженцями.

— Що означає цей статус? Чим він відрізняється від переселенського?

— В Україні йде війна вже восьмий рік. Серед її громадян з’явилися особи, які перемістилися через кордон своїх областей, залишили власні домівки та роками нажите майно. У нас дуже багато поранених бійців та родин, що втратили батьків, чоловіків, братів і синів. Відповідно, усі наші вдови, сироти, інваліди, учасники бойових дій та переселенці, ніхто інші, як гуманітарні біженці. Через війну, вони загубили своє звичаєве середовище життя, спокій і стабільність, увійшли до стану стресу і тривоги, зазнали матеріальних та моральних втрат, поховали рідних і потребують відновлення здоров’я.

Тому, статусу вимушено переміщених осіб зараз не відображає реальний стан наших громадян. Що це таке взагалі? Лише формальний, наївний підхід. Ми ж потребуємо істинної картини світу, ширшого визначення і хочемо говорити про реальний гуманітарний колапс, про гуманітарних біженців. Саме тому, ми — учасники української військової організації «Спас — 23», а також представники ГО «Держава: українська громадська ініціатива» та Рада Міжнародної Асоціації «Центр» звернулися до президента з листом. Громадськість просить голову держави створити Національний гуманітарний фонд допомоги постраждалим у російсько-українській війні та інших збройних конфліктів. Нехай куратором цього фонду стане особисто Володимир Зеленський. Тим паче, ідею створення та підтримки фонду уже розглядає омбудсмен Людмила Денісова.

— Чим Національний гуманітарний фонд відрізнятиметься від решти подібних утворень?

— Міністерство соціальної політики, міністерство ветеранів та інші організації мають свої відокремлені програми. Звісно, у них є дуже гарний намір допомагати. Та кожне з цих утворень працює окремо і діє за власними сценаріями. Держава їх не координує взагалі. Ми споглядаємо, що відсутність єдиного центру приносить плачевні наслідки. Ми зіткнулися з аферистами, які нажилися на гуманітарній допомозі, і вона опинялася на ринках.

— Єдність дозволить отримувати гуманітарку тим, хто її найбільше потребує. Як її розподілятимуть?

— Велику роль тут зіграють сучасні технології. За їх допомогою, фонд зможе взяти абсолютно кожного гуманітарного біженця на персональний облік. Після того, як конкретна родина отримає допомогу, доброчинець матиме зворотній зв’язок. На практиці це виглядатиме приблизно так. Домогосподарка з Техасу вирішила надіслати чоботи, одяг та солодощі мамі Олександра Клітинського, який загинув на Майдані. Громадянка США передасть речі відповідним фондам своєї країни. Не переймайтеся, в Америці, лізти у умовні шкарпетки від домогосподарки ніхто не буде. Посилку запакують, транспортують та переправлять в Україну. А потім наша американка отримає від мами Олександра повідомлення зі словами подяки і побачить відображення трансакцій в реєстрі. Як ви правильно зрозуміли, людина, якщо захоче, сама обиратиме того, кому забажає допомогти.

— А як розподілятимуть допомогу у випадку, де не буде адресата з ім’ям та прізвищем?

— При гуманітарному фонді сформують цивілізовану наглядову раду та напишуть гарну програму. У нас є дуже потужна первинна база з інформацією від міністерства у справах ветеранів, пенсійного фонду, соціальної політики. Все є. Далі йде категорійність статусів гуманітарного біженця. Тут я маю на увазі розподіл цього загального поняття на дрібніші групи: вдів і матерів загиблих, сиріт, переселенців, інвалідів та воїнів АТО. Можливий іще один варіант, більш загальний. Скажімо, до України приїхав вантаж з німецькими медикаментами. Працівники фонду дивляться у базу лікарень, знаходять заклади, які потребують ці препарати, а потім роблять пропозицію по розподілу. Коли всі українські лікарні отримають медикаменти з Німеччини, відправник матиме зворотну відповідь.

На моє переконання, у наглядовій раді Національного гуманітарного фонду могла б себе реалізувати і Олена Зеленська. Приміром, вона має всі шанси і здібності взяти під опіку дітей сиріт, чи вдів.

— Що не так пішло на початку війни, раз у нас стільки гуманітарки нечесні люди відправили на ринок?

— Діячі, які нарекли себе великими волонтерами, збирали фейкові підписи і на їх основі писали липові звіти. Вуаля, зворотного зв’язку немає, але є красивий папірець з печаткою. Потім ці особи купували собі будинки в італіях та США і на все горло верещали про власний високий авторитет. Чому сталася така прикра ситуація? Переселенці та родини загиблих не мали персональної адресації, а відправники — зворотного зв’язку.

Тому, статус внутрішнього гуманітарного біженця направить допомогу, залежно від категорій: чи це вдова, чи це сирота, чи це учасник АТО, чи інвалід. У такому підході зацікавлені і наші міжнародні партнери, адже Сполучені Штати планують Україні виділити гуманітарну допомогу на 45 мільйонів доларів.

На жаль, це почують розкручені «волонтери». Як і в 2014 році, вони вкотре назвуть себе порядними патріотами, породять фейкових інвалідів і спробують дерибанити гуманітарну допомогу за старими схемами. Їм вірити не можна. Бажано, щоб гуманітарна допомога розподіляється на базі сучасних технологій, під патронатом президента та участі держави.

— Де знаходитиметься фонд? Уже є приміщення?

— Так. Фонд розміщуватиметься в будівлі, де вже 22-й рік працює Асоціація «Центр». Ми також вже віднайшли базове фінансування. Тому, нам наразі не потрібно нічого просити та вимагати від держави і людей, збирати спонсорські пакети та благодійні внески на створення та запуск проекту. Настав час діяти і відправляти людям адресну допомогу. Дуже б хотілось, щоб нас почув президент України та перша леді.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Суспільство
  • Володимир Волков: Україна має говорити про внутрішніх гуманітарних біженців