Сергій Кондрюк: Працівників обкрадали й планують це робити надалі

А поки українці не просто залишатимуться найбіднішими в Європі, а продовжуватимуть вмирати раніше, тікати з країни в пошуках кращої долі країн, продовжуватимуть готуватись до нових майданів…

Сергій Кондрюк: Працівників обкрадали й планують це робити надалі

З 1 грудня мінімальна заробітна плата має зрости до 6.500 гривень. Чи вистачить цих грошей незаможнім українцям на достойне життя? Коли очікувати наступного зростання мінімалки? Якою вона має бути для нормального рівня життя? Своїми роздумами з i-ua.tv поділився лідер громадської організації «Спілка Вільних» Сергій Кондрюк.

— Мінімальна зарплата з першого грудня зросте аж до 6,5 тисяч гривень. Таке рапортує влада. Це багато чи мало?

— По-перше ці 6,5 тисяч мінімальної зарплати мали запровадити з 1 липня 2021 року, але у владних кабінетах передумали і відсунули це «щастя» на 1 грудня. Про таке нібито попросив бізнес.

По-друге, чому саме 6.500? Цифра просто файна чи, можливо у влади та бізнесу є й інші аргументи? Насправді розмір мінімальної заробітної плати має чіткі параметри для визначення і фактично занижується у 2,5 — 3 рази. Чому? Я лише чув і про «попередників» і що «у бюджеті не вистачає грошей» і що «бізнес не потягне». А от чи потягне працівник — ні теперішню владу, ні привладний бізнес просто не цікавить

— Але ж мінімальна зарплата є державною гарантією. Чому профспілки не повстануть проти заниження мінімалки?

— Дивна «толерантність» профспілок до штучного багатократного заниження мінімальної зарплати стала буденністю з фіговим листочком під назвою «соціальний діалог» з владою і бізнесом щодо «пошуку компромісу», а фактично простого але офіційного виправдання зарплатного геноциду.

Відверто антиконституційний розмір мінімальної зарплати з року в рік стає законним підґрунтям злиденності серед працюючих. До цього доклали руку, в тому числі і профспілкові боси.

Наразі профспілки «ведуть конструктивні дискусії» з владою як перетворити державні соціальні стандарти і гарантії в сфері оплати праці у «віртуальні» величини, що будуть формуватися за залишковим принципом «неспроможного» держбюджету.

— Може ситуація виправиться у наступному 2022-му році?

— Аж ніяк. За владним проектом Державного бюджету на 2022-й рік заплановано «пролонгація» дії мінімалки в розмірі 6.500 аж до жовтня. Потім її планують збільшити аж на 200 грн. — до 6.700 грн. Таким чином, політика «дешевої рАбсили» продовжиться принаймні ще на один рік.

Ймовірно, з наближенням президентських і парламентських виборів у теперішніх можновладців прокинеться інстинкт самозбереження і бажання зробити виборцям щось реально корисне. Це може призвести до перегляду підходів до оплати праці. Тому. У 2023, чи 2024 роках нам щось таки пообіцяють суттєве…

— Тобто Ви стверджуєте, що влада і бізнес фактично обкрадає українських працівників і вони діють попри положення Конституцієї?

— Є різні варіанти розрахунку цивілізованого розміру мінімальної гарантії оплати праці. Утім, вашій увазі я запропоную крупно-блочний розрахунок.

За офіціальними даними Мінсоцполітики прожитковий мінімуму для працездатної особи в цінах жовтня 2021 року складає 4 571,00 грн (без податків). Перелік товарів і послуг, їх норма споживання і ціна суттєво відрізняються від життєвих потреб сучасної людини і реальності щодо цінової доступності і тому мають бути збільшені, принаймні, на 33%(хто хоче може вирахувати свій коефіцієнт коригування до норм встановлених у найбіднішому 2000-му році).

Безперечно, працівник зобов’язаний забезпечити хоча б прожитковий мінімуму принаймні одній своїй неповнолітній дитині. Це за даними Мінсоцполітики -4.999,53 грн на місяць у цінах жовтня.

Однозначно працівник має не просто десь жити, а реалізувати своє право на власне, хоча б маленьке житло. Відтак до прожиткового мінімуму має додатись не просто оплата житлово-комунальних послуг, а витрати на оренду, чи іпотеку. Якими мають бути орендо-іпотечні видатки теж дискусійне питання, але за самими мінімальними оцінками не менше 25% від трудового доходу.

Зрозуміло, що наш працівник має працювати легально і сплачувати державі ПДФО=18% та військовий збір=1,5%

Підсумовуємо та рахуємо

(4571*1,33 + 4999,53)*1,25*1,195 = 16 тисяч 549 грн 20 копійок.

А поки ми маємо МЗП аж 6 тис грн., які лишень з грудня піднімуть до 6.500 грн.

Робіть висновки, звідки в нас беруться мільярдери з мільйонерами, звідки знаходяться кошти на фантастичні зарплати суддів з прокурорами та членів всіляких наглядових рад та правлінь, а також за що будують свої палаци нардепи та великі й маленькі держчиновники.

А поки українці не просто залишатимуться найбіднішими в Європі, а продовжуватимуть вмирати раніше, тікати з країни в пошуках кращої долі країн, продовжуватимуть готуватись до нових майданів…

Читайте також


Україна на 80% може забезпечити внутрішній ринок власною рибою — Ігор Бузевич

В Україні відбулися зміни у нормативних вимогах до провадження господарської діяльності в галузі рибного господарства, а саме розведення риби. Саме через це почали страждати рибогосподарські підприємства. Що не так з режимом СТРГ, навіщо він потрібен і про перспективи забезпечення внутрішнього ринку власною рибою, журналісти i-ua.tv запитали у завідувача відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства НААН України Ігоря Бузевича.

Рекомендовані публікації