У Дніпрі відновили пам’ятний хрест жертвам Голодомору
Дуже важливо, щоб це місце зберегло своє смислове, духовне та моральне навантаження.
Тепер, на Вокзальній площі у Дніпрі можна покласти квіти до кам’яного хреста, пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій. Його відкрили 5 грудня.
Раніше тут стояв дерев’яний хрест. Його встановили місцеві патріоти у 2006 році, але без дозволу тодішньої міської влади. Утім, вік дерева не дуже великий. Хрест відслужив близько 15 років, і тепер його замінили на новий, із граніту. Встановленню пам’ятного знаку посприяли: «Музей спротиву Голодомору», «Штаб Національного захисту» та Дніпровська єпархія ПЦУ.
— Дуже важливо, щоб це місце зберегло своє смислове, духовне та моральне навантаження. Сюди, на вокзал тодішнього Дніпропетровська приїздили люди, щоб втекти від голоду. На цьому місці багато, хто загинув. Ми навмисно не приурочили відкриття відновленого меморіального знаку до Дня пам’яті жертв голодоморів. Бо про трагедію, яка відбулася на нашій землі, варто пам’ятати завжди, — переконаний капелан Дмитро Поворотний.
Дізнатися більше, про червоні злочини більшовиків у Дніпрі можна в комунальному закладі «Музей спротиву Голодомору». Із дня його відкриття, вже минуло два роки.
— Заклад нам дався великою ціною. У Києві, нам казали: «Створити його було не реально». Зараз наше завдання його зберегти. Так само, як і національну пам’ять та відродити національну ідентичність. На жаль, деякі люди втратили розуміння самих себе. Радянська влада робила українців космополітами вирубуючи їх коріння, яке пов’язувало їх із цією землею. Деякі відвідувачі нашого музею казали: «Ви ось робите реконструкції свят, але чому вони западенські?» — «Шановні, наші реконструкції не западенські. Ми намагаємося відновити те, що було знищено сто років тому». І до цього, сховавши власне его, має долучитися кожен, — розповіла директорка комунального закладу Музей спротиву Голодоморам Лілія Богачева.
Оновлений хрест відкрили саме у день волонтера і напередодні дня ЗСУ. Отець Дмитро вважає це символічним.
— Військові та волонтери — саме ті сили нашої держави та суспільства, які запобігають повторенню трагедії Голодомору. Тоді у нас не було держави. Був лише народ. І кожен ворог та зайда робили з ним, те, що хотіли: вчиняли Голодомори, Голокости, переселення та депортації. І запобіжником від цього є волонтери та воїни ЗСУ. Вони — щит і меч який активно стримує дику орду, — переконаний Дмитро Поворотний.
Пам’ятний хрест освятив керуючий Дніпропропетровською єпархією Високопреосвященнійший Владика Симеон (Зінкевич).
Представник Інституту Національної пам’яті назвав поіменно бійців, які загинули на війні з Росією у листопаді 2021 року.
Сергій Єлисеєв, позивний «Лютий». Сержант, командир бойової машини — командир відділення 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 2листопада
Віталій Павлисько, позивний «Охотнік». Головний сержант, сержант із матеріального забезпечення 7-ї роти 3-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені Данила Галицького. Загинув 7 листопада.
Руслан Прусов. Підполковник, заступник командира бригади з повітряно-десантної підготовки 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 12 листопада.
Вадим Феодосєєв. Майстер-сержант, командир ремонтного взводу ремонтної роти окремої десантно-штурмової бригада. Загинув 12 листопада.
Уберт Мрачковський. Старший розвідник-снайпер 8-го окремого полку сил спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗС України. Загинув 19 листопада.
Алхаслі Алі Наіб оглі. Старший солдат, старший оператор 2-го відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Загинув 26 листопада.