Юрій Буздуган: Українці мають знову навчитися мріяти

Новий Рік пахне прянощами та щастям. Це не лише пора подарунків, духмяного глінтвейну, бенгальських вогників та майонезних салатів. Передусім це чудова можливість намалювати світанок прекрасного майбутнього. Підвести підсумки минулого року та візуалізувати цілі на новий. Нехай Блакитний Водяний тигр принесе Україні довгоочікувану перемогу над ворогом з Московії.

i-ua.tv вирішив змінити традиції. Ми не один раз писали про те, яким був рік, що ось-ось відправиться до архівів історії. Зазвичай, він мав чимало чорних полос. 2021, на жаль, не виключення. Смерті на передовій, ковід, підвищення цін та інші негаразди. Але не будемо заглиблюватися у негатив. Чи не за краще говорити про світле та хороше? Так само вважає і наш постійний експерт Юрій Буздуган. Нижче — його прогноз на майбутнє.

«Чого очікувати від Нового, 2022 року? Перш за все, — це кінця війни. Махатма Ґанді колись казав: «Потурбуйтеся про засоби, а мета потурбується про себе сама». «Як?» значно важливіше, ніж «Що?». Кінець війни стрімко наближається. І зараз вже не стоїть питання хто буде переможцем. Це однозначно буде «коаліція свободи проти деспотії», вістрям якої є Україна. Тут в мене немає жодних сумнівів. Значно важливіше усвідомлювати, чим ми заплатили і ще заплатимо за цю перемогу, а ще більше, що ми після неї отримаємо. Не в примітивному сенсі репарацій та покарання Імперії Зла. Головне — це ким Україна стане після цієї перемоги?

Зараз ми — бананова республіка з практично знищеною економіко та державними функціями, яка знаходиться під зовнішнім управлінням. Країна, люди якої не мають ні соціального захисту, ні справедливості. Наша держава працює погано. Тому, після нашої перемоги, я очікую чітку відповідь на питання: «А що ми після неї отримаємо?».

Але ми самі не знаємо, чого хочемо від перемоги! Ми так важко до неї йшли, так її прагнули, що зовсім перестали мріяти. Ми зовсім не уявляємо кращий світ, в якому кожен з нас житиме в достатку та радості. І от війна закінчується, а ми так і не уявили собі світ без війни.

Тим часом, наступає нова епоха. Передові країни, наші союзники вже заявили про свої плани на майбутнє. А ми? Що нове ми збираємося будувати для України?

Стара епоха була для нас дуже поганою. А ось позаминула, повоєнна — успішною. Про неї бабуся моєї дружини, у 70-ті роки, сказала так: «Оце гарні часи настали! Немає кому хліба сухого віддати!». Цій мудрій жінці вдалося сформулювати головне досягнення тієї епохи! Тобто, з 1945-го по 1991 рік панувала ера welfare state, або «держави загального добробуту».

Потім почалася ера «мінімальної держави», або ера неолібералізму. Така держава не захищала і не допомагала. Ми втратили соціальну справедливість та рівні умови. Бо коли на бігову доріжку виштовхують вагітну жінку, одноногого інваліда та фахового спортсмена — це не рівні умови. Перші двоє точно програють третьому. Має бути система підтримки та захисту тих, хто не дотягує. На жаль, ця система була знищена. Ось що ми отримали від попередньої епохи.

І тепер саме час помріяти, побачити те краще майбутнє, якого ми самі хочемо. А не те, яке тобі нав’яже черговий маніпулятор. Тому не час думати про погане. Тим паче, напередодні Нового Року! Давайте намріємо, що у 2022-му настане епоха, яка про нас дбатиме краще, ніж її попередниця.

Повернутися до мрій ніколи не пізно. Але мріяти треба не про перемогу, а про те, що вона нам має принести. Бо ми вже один раз мріяли про перемогу і в результаті отримали голод 1946−47 років. Так що в перемогу ми маємо ввійти з уже сформованими мріями, спільними для всіх українців.

Мені здається, нас від них відучили навмисне. Одного разу мені подарували кружку з ось таким написом: «Досить мріяти, дій!». Може її варто розбити? А як думаєте ви? Чи українці мають залишитися бездумними роботами, які реалізують чужі мрії?

Але світ змінюють саме мрійники. Один темношкірий американець, колись говорив: «У мене є мрія, щоб білий і чорний їздили в одному автобусі, сиділи в одному кінотеатрі, навчалися в одній школі…». І його мрія здійснилася. Щоправда, Мартіна Лютера Кінга вбили. Але він переміг. Його мрію американці реалізували протягом одного покоління.

У наступному році нам конче потрібна, як не дивно, навіть не українська держава. Головне, що нам потрібно — це українська мрія. І я очікую, що українці знову повернуться до мрій. Тільки так можна собі встановити правильні цілі.

Скажу вам страшну річ, звісно, у хорошому сенсі цього слова (сміється). Я не знаю мети, якої б не досягли українці. Так, нам буває дуже складно, інколи ми йдемо до неї ціною великої крові та надзвичайних зусиль. Але українці ЗАВЖДИ досягають поставлених цілей.

Для прикладу, візьмемо ракетобудівника Сергія Корольова. Спочатку він створив «Катюші», потім потрапив до ГУЛАГу. Але не зважаючи на вибиті зуби та втрачене здоров’я, Сергій Корольов продовжував мріяти. Завдяки його мріям людство полетіло до Космосу. Авіактонструктор Ігор Сікорський мріяв про літаки. Він створив перший чотирьохмоторний літак, потім створив літак, що першим перелетів через Атлантику і, нарешті, став «батьком гелікоптерів». Ось на що здатні українці, коли вони мріють!

Але про що нам треба мріяти сьогодні? Про перемогу? Перемогу ми вже вистраждали. А про що іще? Про сите життя? Якими ж убогими будуть такі мрії. Про щастя для дітей? Але вони хочуть собі зовсім іншого, ніж бачимо ми…

Я бачу що має бути в наших мріях. Наші мрії мають бути не про силу, не про статус в стилі сучасної російської культури «всех нагну». Наші мрії мають бути про цінності, причому про цінності не матеріальні, а духовні. Не про мерседеса та гроші треба мріяти, як наставляють неоліберали, а про сім’ю, про свободу, про справедливість, про самореалізацію.

Втім, для американця свобода — одне, а для француза — інше. Так само і самореалізація та справедливість. Просто американська та французька цивілізації дали свою відповідь на ці питання. Американську свободу створили мрії Томаса Джеферсона та Джека Лондона. А французьку — мрії Руссо та Бомарше. Чиї ж мрії створять українську свободу? Може твої?

Ви тільки уявіть, якою прекрасною може стати Україна, якщо ми знову почнемо мріяти? Бо за мріями завжди йде мета та її досягнення. Тому, давайте мріяти, ставити цілі і їх досягати. Тим паче, що наступає нова епоха, яка нам подарує нові можливості. Саме їх нам принесе Новий 2022 рік.