Виправдання президентом Зеленським академічного плагіату та імовірної корупції міністра освіти та науки Шкарлета є неприпустимим

Після відставки уряду Гончарука навесні 2020 року — першого уряду з команди Зеленського, постала потреба сформувати новий. Його очолив Денис Шмигаль.

Проте, на посаду міністра освіти і науки після Ганни Новосад президент довго не міг знайти кандидата. Лише на початку червня стало відомо, що він схиляється до кандидатури Сергія Шкарлета. Члени антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» виявили дев’ять фактів академічного плагіату у його наукових публікаціях, зокрема, у дисертації доктора наук. Крім того, тоді ж антикорупційні журналісти виявили факти імовірних корупційних оборудок кандидата у міністри, який до цього був ректором Чернігівської політехніки.

Комітет з етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), яке опікується проблемою академічної доброчесності офіційно підтвердив факт виявлено плагіату.

Після викриття плагіату Шкарлета почалися переслідування членів антиплпгіатної ініціативи «Дисергейт».

Студенти, освітяни та науковці, а також члени Комітету з науки, освіти та інновацій ВРУ виступили проти призначення на посаду міністра плагіатора та імовірного корупціонера. Проте, Сергія Шкарлета спочатку призначили виконувачем обов’язків міністра, а пізніше — у грудні 2020 року, депутати ВРУ у кількості 226 осіб проголосували за його призначення міністром, як виявилися, із порушеннями.

Шкарлет як міністри дбає про будівництво президентського університету на ВДНГ.

Нещодавно увага суспільства знову була прикута до Сергія Шкарлета.

Другий день наукова та освітянська громадськість обговорює відповідь президента Зеленського на запитання студента із Київо-Могилянської академії: «Як ми можемо в країні дивитися в майбутнє, коли наш міністр освіти підозрюється в корупції, підозрюється в плагіаті і в дуже багатьох речах?».

Зокрема, Зеленський сказав наступне: «Багато з нас робили помилки раніше. Кожна людина робила помилки. Ця держава сьогодні і ця війна відреагувала на все те, що було раніше, і на те, що буде завтра. Ми не можемо амністувати зрадництво, але великі помилки стали дрібними, тому що цінності інші. Цінності — життя, суверенітет, земля, Україна. Ось цінність! Ви абсолютно праві, що є ті чи інші помилки. Є та чи інша корупція, напевно. Все змінилося. Гроші нікуди не йдуть, а тільки конкретно в армію і на медицину, на заробітні плати бюджетникам і на пенсії, і на стипендії, якщо є гроші. Тому що країна подорослішала! Той, хто не подорослішає після цієї війни, і продовжить ті чи інші неправильні кроки — цих людей не буде! Ця держава і це суспільство пробачати не буде».

Отже, що саме збурило людей?

  1. Спроба виправдати недоброчесність міністра і закамуфлювати його порушення та імовірні злочини під виглядом «помилок». Але у законах України чітко встановлюється та кваліфікуються ознаки порушень та злочинів, зокрема щодо доброчесності (в науці та освіті також). Існують відповідні державні органи НАБУ, НАЗЯВО, поліції, прокуратури, які виконують повноваження щодо виявлення корупції та академічного плагіату та інших правопорушень/злочинів.
  2. Нерозуміння ступеня провини міністра внаслідок недостатньої поінформованості президента щодо стану освіти та науки в Україні. На жаль, до сих пір ця сфера має низький пріоритет серед політиків. Хоча від рівня та якості освіти залежить майбутнє країни, а від науки — швидкість поступу і багатство суспільства.
  3. Різна оцінка ваги доброчесності у системі цінностей людей та президента. Без сумніву, життя, суверенітет, земля, Україна — найвищі цінності для кожного українця. Проте, без доброчесності втрачається цілісність кожної з них, порушується баланс інтересів та розподіл ресурсів у країні та суспільстві. Суверенітет передбачає цілісність, а її практикування — це доброчесність. Отже, найвищі цінності невіддільні від доброчесності.
  4. Не зрозуміло кого стосується остання частина відповіді про подорослішання та не пробачення. Можливо, безпосередньо Шкарлета, відповідальність якого наступить після серії чергових зашкварів якщо він не змінить поведінку на «дорослу»? Знову-таки, тут бачимо плутанину між доброчесністю/недоброчесністю та зрілістю/незрілістю. Але чи можна їх зводити одну до одної?

Таким чином відповідь Зеленського на питання студента дає суспільству сигнал про уникнення відповідальності за недоброчесність очільників, зокрема, Шкарлетом. Це неприйнятно з огляду на сучасні засади української держави, яка побудована на цінностях свободи, демократії, верховенства права і закону.

Як вирішити проблему?

  1. Політична еліта повинна вчитися і ставати компетентною у питаннях, які забезпечують розвиток України. Це у першу чергу стосується освіти і науки.
  2. Освітяни та науковці повинні краще та активніше комунікувати та взаємодіяти з представниками політикуму для захисту суспільних інтересів, пояснювати на конкретних прикладах і кейсах як приймати рішення та вчиняти дії у відповідності до принципу доброчесності.
  3. Не боятися застосовувати інструменти притягнення до відповідальності за порушення, а також вимагати та здійснювати систематичну ротацію керівних кадрів, як корисну практику оновлення та підвищення ефективності держуправління.

Під час війни українці платять високу ціну за свободу та незалежність держави. Вони заслуговують на якісну та доброчесну освіту для себе і своїх дітей, процвітаючу науку для суспільства. Тому цілком справедливим є питання студента про ціннісні засади керівника освіти і науки. Без зміни недоброчесних керманичів неможливо задовольнити запит на модернізацію країни. Це потрібно усвідомити Зеленському та посприяти змінам у команді уряду Шмигаля.

Тисячолітня історія довела стійкість українського народу, який поборов десятки навал загарбників, тому шкарлетоподібних він переживе і перемеле.