Олексій Плотніков: «Дозвіл чоловікам виїжджати за кордон, призведе до великих моральних втрат в Україні»

За даними Міжнародної організації міграції (МОМ), в Україні 60% внутрішньо переміщених осіб, які мали роботу до свого переміщення, втратили її. Крім того, за словами керівництва уряду, економіка знаходиться в комі. Що очікує країну та як виходити з положення, про це i-ua.tv запитив у заслуженого економіста України Олексія Плотнікова.

Заслужений економіст України Олексій Плотніков
Заслужений економіст України Олексій Плотніков

-Президент В. Зеленський каже, що економіка зараз знаходиться в стані коми, що має зробити влада для її відродження? Чи готуватися до того, що економіка буде в такому стані до кінця війни?

-На це питання немає однозначної відповіді. Виходячи з того, що йде війна і ми всі сподіваємося в найближчий час на нашу перемогу та на те, що окуповані території будуть відвойовані. Але поки що вони окуповані. Крім того, ворог робить все для того, щоб не працювали підприємства і на територіях, підконтрольних українській владі. Тобто працюють підприємства, які перенесли на західну Україну. Але й туди прилітає мерзотна ракета, яка їх руйнує. Тому дійсно економіка України в комі. На кінець року падіння ВВП буде приблизно 35%. Тобто ми втрачаємо третину того, що у нас було в 2021 році. Але це також не було найкращими показниками через коронакризу. Крім того, до війни у нас не була ідеальна економіка. Війна лише погіршила ситуацію і з бюджетом і з соцполітикою.

Що стосується дефіциту бюджету, то він знаходиться на рівні майже 50%. Тобто, можливо, він покращиться та буде вирішуватися за рахунок зарубіжної допомоги та кредитів. За словами урядовців, нам потрібно для покриття дефіциту бюджету близько 9 млрд доларів щомісяця. Без цих надходжень урядовці не впевнені, чи буде триматися країна. Проте в наданні грошей від западних партнерів є певна неритмічність та хаотичність. Тому планування бюджету у нас дуже проблематичне. Єдиний важіль, який дозволяє прикривати дефіцит бюджету — емісія Нацбанку. Хоча зрозуміло, що емісія — це інфляція, знецінення гривні, зростання цін. Якщо ми подивимося на параметри інфляції, то на цей рік прогнозується 30%. На жаль, 30% це усереднені показники. Для найменш захищених верст населення це буде більш відчутно, тому що в першу чергу дорожчають товари, які споживають найменш захищені верства населення, людей, які живуть на пенсію чи мінімальну зарплату.

-Як виходити з ситуації?

-Та частина економіки, яка знаходиться на підконтрольній території та немає найближчих загроз, повинна й далі розвиватися та працювати й нарощувати випуск продукції. У нас є багато проблем. Наприклад, ми не можемо використовувати морські шляхи для транспортування товарів, окрім зернових домовленостей. Сухопутний кордон на західній частині території України працює, але там невелика пропускна спроможність. Це не дозволяє вивозити українську продукцію та ввозити в необхідному обсязі західну продукцію. Що стосується господарських структур, будемо сподіватися, що вони будуть розвиватися. Але зруйновані металургійні комбінати не можна буде швидко відновити у західній частині. Це логістика, постачання руди та вивіз готової продукції. Тобто дуже складно, щоб вони запрацювали в евакуації. Це практично неможливо зробити зараз.

-Що буде с курсом валют та навіщо НБУ заборонив показувати курс валют обмінникам?

-Держава на 25% підтягнула курс валют фактично під ринковий. Вона знецінила гривню офіційно на 25%. Це не є погано, тому що існувало багато схем, які дозволяли використовувати офіційний курс на порівняння з ринковим для певного збагачення. Починаючи від карткового туризму, коли приватні громадяни виїжджали за кордони України та закінчуючи махінаціями великих імпортерів. Тобто в принципі це не погано для експортерів, які продають виручку, що зараховується до бюджету за ринковим реальним курсом. Також це непогано для частини іноземної допомоги, яка зараховується до бюджету, яка тепер на 25% більше, ніж до вирівнювання офіційного та ринкового курсу.

Що стосується заборони показувати курс валют обмінникам, то коли громадяни йдуть вулицями Києва та бачать, що кожні 6 годин у нас на гривню падає національна одиниця, це одне ставлення. Вони хочуть купити валюту та панікують. Тому заборона — певною мірою паніку гальмує. Після цієї заборони, курс долара впав на 2 грн та гривня зміцнилася. Тому це якось працює. Є і інші чинники, чому зміцнилася нацвалюта. Але таким оригінальним шляхом держава пробує втримувати гривню.

На курс долару будуть впивати надходження від зарубіжних партнерів та експертів. Що стосується чинників, які впливають зараз — це офіційний курс валют урівняли з ринковим. Все повинно було вгамуватися, але повідомили про те, що збанкротів Нафтогаз. Це викликало негативну реакцію ринку. Після цього пішли статті, що інші державні компанії також будуть банкротувати. Потім підключилися комерційні структури, які працюють з готівкою. Те, що курс долара доходив до 42 грн — багато в чому психологічний чинник. Це чинник паніки. Думаю, що готівковий курс може бути на рівні офіційного — плюс одна гривня. Це реально. Проте на валютному ринку через війну та паніку населення ще будуть коливання. Крім того, будуть спроби заробити на спекулятивних операціях. Все це притаманно не лише для України, але й для інших країн.

-Чи на часі зараз вводити податок на імпорт, який складає 10%?

Це не є податком в ключовому розумінні. Якщо українські імпортери будуть щось купувати за межами України, та будуть купувати для цієї мити валюту для НБУ, то валюту будуть продавати на 10% дорожче, ніж офіційний курс. Тобто це не податком. Це певна націнка. Тобто держава вправі вводити певні обмеження імпорту. Не думаю, що це буде дуже відчутно, тому що ті імпортні товари, які вже є в супермаркетах, перераховували по курсу 41 грн, коли офіційний курс був 29 грн. Там вже закладено зростання. При цьому введення податку на імпорт не призведе до великих надходжень до держбюджету. Збільшення надходжень — це латання дірок.

-В Україні 60% переселенців втратили роботу, чи можна дозволити певним категоріям чоловіків виїжджати за кордон, для підтримання економіки, шляхом надходження сюди зароблених за кордоном коштів?

-Це морально — політичне питання. Хтось йде на війну, а хтось їде збирати полуницю у Фінляндію. Тут влада має вирішувати, чи дозволяти хворим та не придатним до військової служби чоловікам виїжджати, чи ні. Дуже велика ймовірність, що такий дозвіл призведе до великих моральних втрат в країні. Люди будуть не розуміти, чому хтось іде на війну, а хтось отримує право працювати за межами України.