«Пункти незламності»: вирішення проблеми блекауту чи піар-акція Офісу Президента?

Але чому навкруги так багато шуму? Що не так з «Пунктами незламності»? Про це — далі в матеріалі.

«Пункти незламності»: що відомо

В Україні вже підготовлено понад 4 тисячі ПН. Дізнатися про їхнє місце розташування можна на спеціальному сайті. Це проєкт української влади, який ініціювали в листопаді 2022 року на фоні масованих обстрілів критичної інфраструктури з боку росії.

Перші «Пункти незламності» розпочали роботу на площі Свободи в Херсоні 18 листопада 2022 року, через тиждень після звільнення міста від російських окупантів. 22 листопада Президент України Володимир Зеленський оголосив про розгортання проєкту по всій Україні.

Пункти можуть бути розташовані в школах, будівлях ДСНС, при обласних чи районних адміністраціях тощо. Одночасно в ПН можуть перебувати від 40 до 500 людей. Час перебування в приміщенні — необмежений. Найближчий «Пункт незламності» можна знайти на інтерактивній карті. Але з міркування безпеки на мапі не вказано ПН на тимчасово окупованих територіях — у Херсонській, Запорізькій, Луганській і Донецькій областях.

У «Пунктах незламності» передбачається наявність:

• тепла;
• води;
• освітлення;
• мобільного зв'язку;
• Інтернету;
• живлення для мобільних пристроїв;
• місця для відпочинку;
• забезпечення мам і дітей;
• аптечку.

Невідповідність вимогам

Попри опубліковане на офіційному сайті комплектування пунктів, далеко не всі відповідно обладнані. Багато де немає Інтернету, на що скаржаться відвідувачі. Натомість у Мінцифрі заявили, що планують облаштувати ПН терміналами Starlink. Окрім цього, в Офісі Президента повідомили, що буде проводитися інспектування задля контролю облаштування «Пунктів незламності».

Також до проєкту залучається бізнес. Різні підприємства можуть надавати можливість обігрітися чи підзарядити телефон. Проте кожен заклад на свій розсуд вирішує, чи брати за ці послуги плату.

Але не всі позначені на карті місця дійсно є «Пунктами незламності». Так, один зі столичних барів, який є на мапі та має працювати цілодобово, був закритий. Те саме сталося з банком і ліцеєм. Найбільш підготовлені пункти були в будівлях ДСНС. В інших місцях, наприклад, у школах-пунктах, просто не пускали відвідувачів.

Також показовий випадок був на Тернопільщині. У Збаражі жінку з дитиною не пустили в «Пункт незламності», який розташований у ЦНАПі.

У Львові деякі місця обігріву облаштовані лише для зарядки гаджетів, а один з них — закривається під час повітряної тривоги.

В одному з пунктів Хмельницького знайти кімнату обігріву — це справжній квест. У ній холодні батареї та немає будь-яких приладів, які забезпечують тепло. Інтернетом скористатися там не можна, оскільки всі точки Wi-Fi мають паролі. В іншому пункті було багато лавок, але лише одна розетка. Також попри те, що на карті вказано наявність генератора та пічки, там їх не було.

«Піар-акція Офісу Президента»

Усе це більше схоже на піар-акцію, ніж на реальний захід щодо подолання блекауту, заявив директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. «Красива піар-акція Офісу Президента», — так він назвав проєкт «Пунктів незламності».

Експерт розказав, що такі пункти ДСНС влаштовувала кожної зими, а в Києві взагалі утворювалися окремі муніципальні пункти обігріву.

«Насправді для того, щоб врятуватися в умовах блекауту, треба брати за основу досвід Київської міської влади. У таких пунктах можна не лише попити чаю та зарядити смартфон, а там можна залишитися ночувати на невизначений період. Це школи, це великі громадські центри, це колишні будинки культури. Тобто приміщення, де організоване опалення. Для цього столична влада закупила мобільні котельні, які на колесах під'їжджають до приміщення, можуть під'єднатися до системи теплопостачання та обігріти це приміщення протягом кількох годин. Цього вистачає на кілька діб. Ці пункти забезпечені водою, туалетом, Інтернетом. І це місця, де дійсно можна пересидіти кілька діб, а може й більше, якщо в будинках не буде опалення, світла та води. Це дійсно реальний крок до подолання блекауту», — пояснив він.

А «Пункти незламності», де можна просто посидіти, зарядити гаджет, — це тимчасово. Все одно треба повертатися в холодну квартиру, наголошує Сергієнко. Головна проблема — в організації перебування громадян кілька діб чи навіть тижнів.

«Перевага одна — можна прийти зігрітися та зарядити смартфон, тому що там є світло й тепло. А недолік — це пункт короткострокового перебування, і він проблему блекауту не вирішує», — підкреслив директор «Інституту міста».

Окрім цього, попри гарну картинку, уряд не виділив фінансування на закупівлю техніки (генераторів, теплових пушок, обігрівачів, пристроїв підзарядки, чайників, кулерів для води тощо), кошти на заробітні плати працівникам (черговим) також не передбачені урядом.

«У них (в уряді, — ред.) вистачило лише завзяття на цілодобовий самопіар по Нацтелемарафоні і „наїзди“ на мерів, які реально пашуть для того, щоби захистити людей в цей непростий час. Та урядові чиновники молитися мають на міських і селищних голів, які в такий час змогли запустити за свої кошти „Пункти незламності“», — написав у Фейсбуці віцепрезидент Товариства Червоного Хреста України Павло Розенко.

Отже, «Пункти незламності» — це великий проєкт, який створив Офіс Президента, але водночас в якому облаштування лягло на плечі міських і селищних рад. Як бачимо, найбільше вимогам відповідають пункти в будівлях ДСНС чи мобільні пункти. Оскільки немає контролю за якістю, у деяких місцях не зважають на норми. Однак цьому сприяє і відсутність зарплатні тим черговим, які цілодобово мають слідкувати за пунктами обігріву.