Битва під Крутами — це героїзм, мужність, повчальний приклад для молоді, еліт та влади, — Микола Голомша
Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими юнкерами, студентами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами. Про те, що це значить для України ця дата сьогодні, розказав колишній заступник Генерального прокурора України Микола Голомша в інтерв’ю телеканалу I-UA.tv.
— Яке значення має битва під Крутами для сьогодення?
Це є приклад героїзму українського народу, де молоді люди, студенти виступили проти значно більшої групи військ Муравйова. Вони героїчно загинули, захищаючи нашу суверенність. Це героїзм, мужність, повчальний приклад для молоді, еліт та влади, це наша історія. Ще в той час Грушевський та Винниченко казали, що нам непотрібна армія, бо ніхто не буде нападати на Україну. Але сталося по-іншому. Цей історичний приклад мав би послужити уроком для усіх майбутніх поколінь, але, на жаль, так не сталося. Російська федерація упродовж 30 років незалежності через своїх колаборантів, яких вона заводила у владу, мала дуже великий вплив на на урядовому рівні — саме в такий спосіб росія роззброювала Україну, послаблювала нашу економіку, руйнувала нашу науку, культуру, виживала українську мову. Ми відмовилися від ядерної зброї, погодились на фальшиві гарантії та блеф рф. Майно, важке озброєння української армії розпродувалось. Зараз уже зрозуміло, що не без участі російських диверсантів вибухали і горіли склади із боєприпасами і стрілецька збооя в українській армії, у зв"язку з чим у 2014 році я зініціював внесення до реєєстру кримінального провадження з руйнації української армії. Зараз треба підіймати всі ці факти в рамках розслідування й зрозуміти, що росія методично знищувала нашу армію. Зброя була передана росії замість виплати боргів. Таким чином, рф надіялась, що повністю роззброїла нашу армію. Вони думали, що наша армія ні на що не здатна. Але виявилося, що все інакше. Ми не дали можливості захопити Україну за 3 дні, як вони хотіли. Битва під Крутами має історико-політичне значення для України. Такі історичні дати не повинні сходити із порядку денного нашої держави. І що треба пам"ятати нашу багатостраждальну історію. Вона засвідчує оці історико-політичні процеси й те, яким чином ми здобували свою свободу і незалежність. Ми отримали їх безкровно, але зараз, нажаль із-за втраченого часу і велику колаборацію гинуть найкращі сини і доньки України і ми платимо кров"ю за прорахунки і того, що не готувались до агресії. Ми не змогли винести уроки, не зуміли справитись з тими завданнями, які диктував час і очікував від влади наш народ. Річ у тім, що завдання держави — це безпека людини. А сьогодні ми страждаємо від ворожих ракет, ми вимушені просити зброю у міжнародних партнерів, бо ми не зуміли сформувати озброєння, яке дало б можливість оборонятись.
— Які висновки можна було винести з тих часів ?
Я вважаю, підсумовуючи, що із вшанування дати Героїв Крут, ми не повинні довіряти росії. Нам треба нарощувати свій оборонний потенціал, щоб у будь-якому, навіть найвіддаленішому місці можна було збити ворожу ракету нашими силами ППО, щоб не гинули наші діти, а сучасна зброя не давала навіть гадки ворогові нападати.
— Чи перекликаються події тих часів і чи вони й далі актуальні?
Вони прямо перекликаються. Як колись було сказано, що договори з росією не вартують навіть паперу на якому вони написані. Немає бути довіри до цієї країни. Де-факто довіри й не існувало. Так, де-юре вони все гладко говорять. Але там все побудовано на фальші й брехні — вся інформаційна, державна політика. Крім того, там побутує примітивізм мислення і якась повна неосвідченність народу. путін — фактично не став державником, він залишився відсталою, неосвідченою людиною, їхня наука про державність є вигадкою, блефом і викликає сум і огиду по відношенню до сусідньої суверенної держави, що зветься Україною. Сама росімперія немає істрично сформованої нації, а намагається віками зруйнувати і привласнити нашу історичну минувшину, наших історичних постатей, нашу віру і нашу державність. В головах їхніх простих людей і навіть державників, нажаль, — пустота, тому вони й починають вірити в брехню. Можу привести в приклад гарний фільм «Пекельні обійми», де дуже яскраво показана генеза — проблема стосунків росії та України ще за часів Івана Грозного і до теперішніх часів. У них завжди правдою й основою діяльності є брехня і брудна сила!
— Наскільки, ви вважаєте, важливо вивчати та аналізувати історичні події, щоб не допускати помилок в майбутньому?
Існує таке прислів'я — якщо вистрілити у минуле з рушниці, то майбутнє озветься гарматами. Це значить, що якщо ми будемо недооцінювати минуле, не знати свою історію, то одні й ті самі помилку будуть повторюватися знов і знов. Міністр освіти Шкарлет зробив так, що і література, і українська мова, і наша історія вилучені як обов ' язкові екзамени для вступу в університети. Це означає, що людина, яка не виховується на знанні своєї історії, не знає традицій, мови, є, даруйте, просто «овочем» на своїй землі. Для того, щоб ми не були такими «овочами», маємо вчити свою історію, розуміти своє покликання та призначення. Зрештою, я думаю, що ми зробимо висновки з урахуванням минулого і не допустимо ні помилок, ні повторень у майбутньому.