Кочуков: «Питання громадянства — це питання можливостей для людини впливати на рішення»

— Наскільки це важливо для України?

Річ у тому, що українське громадянство, як показує практика, видавалося двома шляхами: або по народженню, або за запитом людини. Але до сьогоднішнього моменту ми бачимо дві проблеми. Клопотання видавалося по якомусь незрозумілому принципу. До прикладу, ми знаємо багато громадян російської федерації, які втекли від режиму й отримали українське громадянство. Разом з тим я знаю багато громадян інших країн, які воювали в Україні з 2014 року, але так і не отримали громадянство. Це трохи несправедливе розподілення. Є дуже багато прикладів, коли громадянство України є в наявності в тих людей, кому Україна не потрібна.

Треба зробити таким чином, щоб громадянство України мало цінність. На сьогоднішній момент воно такої цінності немає.

— Які недоліки є в цьому законі?

Як і багато законопроєктів, які з'являються в нашій країні, він декларативний. Я знаю щонайменше три або навіть чотири офіційні версії історії України. Також аби люди хотіли отримувати громадянство, необхідно підвищити рівень престижності українського громадянства.

— Як треба підвищити престижність громадянства України?

Престижність громадянства — в поведінці інституції, яка називається Українська держава. Тобто люди повинні хотіти бути українськими громадянами. Треба, щоб коли людина, наприклад, поїхала за кордон, вона чітко розуміла, що вона в безпеці, під захистом своєї країни. Також престиж повинен бути й усередині держави, тобто ти можеш брати участь у житті цієї країни. До прикладу, Швейцарія. Є містечко у Швейцарії, воно розташоване в кантоні Цюрих, де близько 7 тисяч жителів. Це містечко до цього часу всі питання міста, абсолютно всі, вирішує референдумом, на який приходять люди в центрі міста та голосують підняттям рук.

Арістотель говорив, що громадянином міста може бути людина, яка розділяє з іншими громадянами цінності, історію, загальне бачення майбутнього та бере участь у цьому місті, тобто платить те, що ми зараз називаємо податками. Але також місто тим, що набуває, ділиться з громадянами. Це те, що зараз розглядається як суспільний дохід громадянина. Ти не громадянин — ти не отримуєш дохід. Це підвищує престиж. Тобто питання громадянства — це питання можливостей для людини впливати на рішення.

— Як саме мають проводити ці іспити?

На сьогоднішній момент у нас є реальна проблема з корупцією. Тобто щоб не вийшло так, що ці екзамени будуть введені, а люди будуть просто їх проходити за хабар. Сама технологія проведення екзамену має бути в онлайні. Тобто треба зробити так, щоб менше людей туди втручалося. Або, якщо втручалися, щоб для них здача цих екзаменів була анонімною. Наприклад, екзамени, які здають у Кривому Розі чи в Полтаві, оцінювали люди, які перебувають у Кропивницькому чи в Дніпрі. Щоб їх оцінювали люди з інших міст.

Можна проводити тестові екзамени в «Дії». Якщо ти збираєшся складати цей екзамен, ти пройшов тестовий і тоді система сказала, наприклад, що треба підтягнути українську мову чи історію. І застосунок пропонує такі-то курси. Потім людина проходить ці курси, складає екзамен і, відповідно, отримує громадянство.

— Чи стануть такі зміни причиною збільшення україномовного населення, та взагалі чи можна вважати це елементом популяризації української мови?

Так. Але за умови… Загалом кажучи, оце все супутнє повинно йти разом із законом. Ці умови повинні бути виконані. Тоді буде результат. Це все повинно бути зроблене в комплексі.

— Такі ускладнення зменшать кількість охочих отримати українське громадянство?

Усе буде залежати від того, що це громадянство дає. Тобто якщо воно нічого не буде давати, просто ці екзамени зроблять зайві проблеми для людей, то це ускладнить процес і народ буде обурюватися. Якщо це буде давати якісь плюшки, то люди залюбки підуть і складуть цей екзамен.