Микола Голомша: Політична корупція — гірше зло, ніж олігархи

— Чи дійсно Україна позбулася олігархів. І чи не буде так, що одних олігархів знищують, а інших народжують?

— Робота про відділення олігархату від влади, це питання системне. Стоїть завдання позбутися олігархату, перетворивши олігархів у крупний національний бізнес, створивши для нього прозорі і зручні правила гри. Так, щоб всенародне добро, яке їм дісталося з чотирьох хвиль приватизації, слугувало виключно, як це і передбачалося, українському народові та державі. Держава вчинила правильні кроки, що прийнято закон і введено ряд обмежувальних заходів та інструментів впливу на олігархів, щодо усунення впливу на політику і владу, але, наразі, цього ще замало.

У нас 30 років йде боротьба за викорінення корупції. Підтримую ініціативу Федорова з цифровізації, щоб максимально відсунути людський фактор від коштів. Тоді є шанс, що корупція зменшиться врази. Проте слід враховувати, що не існує держави, яка б повністю позбулася б корупції, але її можна мінімізувати завдяки створеним спеціальним органам і законами. На жаль, в Україні відсутній інститут Кримінології, який би вивчав та об’єктивно доводив суспільству, державі та державним органам причини та умови корупції, давав би свої рекомендації щодо, як кажуть, нульової толерантності до корупції. Якщо дивитися на ці питання з пост правди (тобто, не об"єктивно, а з власної точки зору), то всі, хто відповідає за боротьбу з корупцією, її вже «побороли» так само це стосується і боротьби з олігархами.

Реальна картина дещо інша і не потрібно цього соромитись і скривати — треба бути правдивими і об"єктивними, бо корупція, поняття латентне і складне. Тому нам треба боротися за зміну філософії мислення та дій і загалом середовища. В першу чергу це стосується не зміни Конституції, про які зараз говорять багато людей, які не мають належного досвіду або освіти. Бо тоді, якраз, вступає в риторику фантазія, типу, що «все треба змінювати», пропонувати «щось» нове. А все дуже банально, інколи «щось нове», це добре забуте старе, що приходить тільки з досвідом. І тут приходиш до висновку, що нам конче потрібна сила права та сила правди. Тому якщо повернути діяльність органів держави в русло Конституції і законів, то не потрібно придумувати нові закони. Адже можна буде все врегулювати діючими рамками законодавства та існуючих держорганів. Тому, повертаючись до питання, на сьогоднішній день ми ще трохи далеко від того, щоб, де-факто, побороти олігархію.

— Які причини?

— Продовжується бездумне розпорошення держвласності. Це дуже небезпечна та згубна ініціатива. Нам 30 років нав’язували цю ідею саме з білокам"яної. Зараз ми маємо ретельно проаналізувати 4 хвилі приватизації та все, що відбувається всупереч договорам, інтересам народу і державі, які були прийняті та підписані. Тобто багато «спеціалістів» сьогодні волає, що держава — це некомпетентний менеджер, тому треба передавати все в приватну власність. Таке можуть говорити тільки невігласи. Держава повинна піднятися на дві голови вище від того рівня, на якому зараз перебуває. Не дивно, що українці їдуть з країни у пошуках кращого життя.

Крім того, в Україні існує велика проблема з кадрами. На керівні посади, на жаль, приходять люди без належної освіти та досвіду роботи. І лунає не правильна для держави риторика, що мовляв нічого, що він молодий і не має фахової освіти, зате у «нього» будуть «досвідчені» заступники. Це все, вибачте, від лукавого і складає найвищі корупційні ризики.

— Чи є вихід з ситуації?

— рф нам 30 років давала свої злочинні дороговкази, колаборувала владу, сіяла корупційні зерна, прогнозовано, через своїх емісарів приватизовувала стратегічні об"єкти, щоб мати в майбутньому вплив на політику і економіку в Україні, руйнувала державність і оборонну сферу. Тому весь цей шлях, яким рухалася Україна, має бути проаналізовано з позиції національної безпеки. Вже зараз багато стратегічних об’єктів повертається з власності російських бенефіціарів у держвласність України. При цьому погляньте, як на окупованих територіях рашисти займаються так званою «націоналізацією». Тобто вивозять заводи, техніку та навіть людей і дітей. Це я до того, що все потрібно робити ретельно.

Дуже важливо, щоб в Україні запрацювали незалежні гілки влади. Щоб запрацювала, як істинно незалежна, судова гілка влади, державні інституції. Якщо слідувати тому, що ми зараз перебуваємо у парламентсько- президентській формі правління, то треба все привести у відповідність до закону. Однак, ми досі не позбулися правового нігілізму. На папері ми пишемо одне, а робимо зовсім інше. А якщо все залишається у діючих умовах, то Президент України має очолити виконавчу гілку влади і не тільки керувати, а й політично відповідати за результати своєї роботи. На превеликий жаль, є перегиби у діяльності нових ініціатив, які мали за мету змінити кадри. Те, що можливо було в місячний термін зробити, завдяки професійним існуючим конкурсам, атестаційним комісіям, все було перекинуто з ніг на голову. Це непрофесійно сформовані конкурси із сміхотворними, не професійними питаннями, (типу що схожого між молоком і їжаком), електронними машинками із доволі дивними, а головне сумнівними результатами, які зокрема, в Генпрокуратурі відразу ж, сумнівно, зникли після зміни керівництва. Загалом ці, так звані реформи паралізували діяльність окремих органів, замість швидких змін для укріплення законності, боротьби з корупцією тощо. Потрібно повернутись у русло здорової кадрової політики, підняття престижу професії і вдосконалення професійних кадрів.

— Що ви маєте на увазі?

— Держава поважає себе, коли з повагою ставиться то власного народу, а не використовує держмашину для репресій та демонстрації сили. Держава має використовувати держмашину для застосування сили права.

Тому підсумовуючи, зазначу, що не слід вживати слова про боротьбу з олігархами. Адже боротьба має бути з ворогами. В Україні повинне відбутися відділення олігархів від влади або крупного бізнесу від влади. Треба зробити так, щоб, ті хто йдуть на державну роботу, не сприяли, э не нарощували та не здобували власний бізнес. Це сьогодні завдання державних органів влади. Щоб окремі нардепи, що нещодавно ходили в старих штанях, за час свого депутатства не літали на власних літаках. Тому треба перевірити походження їх статків. Зокрема, коли cолдати прийдуть з війни.