Очне навчання під час війни: хто відповість, якщо у заклад влучить ракета?
Українські заклади освіти можуть з нового навчального року перейти на офлайн-навчання. Відповідні рекомендації дало Міністерство освіти і науки для ВНЗ та коледжів. Також деякі чиновники на місцях виступають за те, щоб діти очно навчалися у школах. Для цього навчальні закладах облаштовують укриттями, однак, тут є чимало ризиків. Детальніше розбиралися журналісти i-ua.tv.
Навчання до першого «прильоту»
За словами ексрадника міністра з надзвичайних ситуацій України Костянтина Гринчука, відновлювати очне навчання у школах, ВНЗ чи коледжах на певній території України — небезпечно.
«Два Патріота не закривають Україну. Хоча Київ і прикрили ППО, однак уламки все одна падають та створюють небезпеку. Наше керівництво країни каже, що найближчим часом Україну закриє ППО. Однак, жодне ППО повністю не захищає на 100%. Приклад, залізний купол Ізраїлю, який не може все збити, якщо було запущено понад 200 ракет. Тому для проведення занять офлайн треба мати реальні бомбосховища. Зараз чиновники допускають проведення навчання при наявності так званого найпростішого укриття. Однак, це самообман. Зокрема, якщо це панельна школа, яку будували за часів СРСР. Там є підвал, який почистили та пофарбували, однак, як укриття — це нуль. Адже це приміщення мало чим відрізається від першого поверху закладу. Якщо вибухова хвиля потягне хоч одну плиту, то відбудеться обвал будівлі. Тому найпростіше укриття не варто розглядати через призму безпеки», — каже К. Гринчук.
В свою чергу, українські батьки занепокоєні тим, що дітям доведеться навчатися очно. В соцмережах вже прокотилася хвиля незадоволення таким рішенням.
«У нас, що скінчилася війна? Під час карантину через коронавірус треба було вчитися дистанційно, а зараз треба під бомбами? Це що менш небезпечно?», — обурюються батьки.
Киянка Тетяна переживає, що її донька має вчитися очно.
«В минулому навчальному році діти сиділи в підвалах по 5 годин, коли була повітряна тривога. Місць всім не вистачає. Діти хворіють, при тому, що 200 людей одразу знаходяться в закритому приміщенні. Сидять на лавочках або на матах. Що це за навчання таке»?, — обурюється жінка та пропонує чиновникам працювати в таких умовах.
Також багато батьків проти того, щоб діти навчалися у дві зміни.
В свою чергу К. Гринчук вважає, що має бути створена комісія, яка б вирішувала, де можна поновити навчальний процес очно, а де ні.
«Є школа в селі, десь в Сваляві, де ризики мінімальні, а є навчальні заклади, що знаходяться по трасах прольоту шахедів чи ракет, або біля залізничних вузлів або ТЕЦ, тому поновлювати в них навчальний процес ризиковано. Для того, щоб відновлювати там навчальний процес, в закладах має бути справжнє бомбосховище, а не найпростіше укриття. Тобто відновленням очного процесу в школах мають займатися фахівці, яких у нас немає. Все тому, що в країні відсутня цивільна оборона. Хоча в кожному районі та місті мав бути штаб, який розглядав би, які навчальні заклади можуть працювати очно, а які ні. Тому відновлення очних занять у навчальних закладах буде до першого «прильоту», — каже ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України.
До речі, навчальний рік ще не почався, а у Кривому Розі вже сталася трагедія. Сьогодні росіяни атакували місто балістичними ракетами: одна влучила у житлову багатоповерхівку, інша — у навчальний заклад. Є жертви.
Якщо влучать у школу — відповідати нікому
Саме так вважають експерти, бо в Україні це не прописано на законодавчому рівні.
«У нас немає керівника цивільного захисту чи оборони, відсутність якого з повноваженнями та обов`язками приводить до повної безвідповільності. Крім того, досі нікого не притягали до відповідальності. Нагадаю, що в Києві за закрите укриття поніс відповідальність сторож, а не чиновники. Так само жодної відповідальності не поніс керівник Миколаївської ОВА Кім, де загинуло більше 40 людей. Тобто цілий департамент фінансів. Керівник ОВА лише заявив, бо міркував, що людей в будівлі немає. Як би він усвідомлював, що за загибель людей загрожує до 15 років позбавлення волі, то поводив себе по-іншому. Тому, якщо зараз у навчальний заклад прилетить ракета чи снаряд, за це ніхто не понесе відповідальності», — каже ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України, К. Гринчук.
На його думку, перед тим, як відновлювати очне навчання у навчальних закладах, має відбутися Ставка перед початком нового учбового року.
«На ній мали б підняти питання, де саме можна відновлювати заняття очно, а де в жодному разі ні. Однак хочу ще раз підкреслити, що для цього мають бути обладнані бомбосховища. Найпростіші укриття — не врятують від влучення ракети чи снаряду. Тому не можна проводити очні заняття в Харкові, Києві чи Кривому Розі та інших містах, які постійно обстрілює ворог, якщо в будівлі немає саме бомбосховища», — резюмує експерт.
