Антін Мухарський: «Українцями не народжуються»

Шоумен Антін Мухарський — він же Орест Лютий вважає, що бути українцем — це вольовий акт. Митець сподівається на відновлення східних кордонів нашої держави протягом року і на повернення Криму в найближчі 5 — 7 років.

Такі думки Мухарський висловив 21 вересня у піцерії «Veterano» у Дніпрі, де разом з дружиною Єлизаветою Бєльською презентував альманах «Національна ідея модерної України». Збірка містить 30 інтерв’ю письменників, громадських діячів, митців і політиків, які не словом, а ділом довели свій професіоналізм і відданість Україні. На думку Антіна Мухарського подібна книжка була необхідною, оскільки питання національної ідеї залишається ще досі актуальне. Він пообіцяв написати другий том збірки.

На думку Мухарського, бути українцем — це вольовий вибір людини.

«Українцями не народжуються, ними стають. Це — вольовий акт. Це значить свідомо обрати Україну, зробити український простір своїм, а також підтримувати його і розвивати», — вважає він.

У розумінні митця архетип справжнього українця — це озброєна людина, яка готова в будь-який момент за покликом країни іти і боронити свою землю від ворога. Актор назвав Дніпро форпостом України на Сході та висловив думку, що вектор українського націоналізму поступово змінюється.

«Якщо раніше найлютіші націоналісти знаходилися десь в межах Тернополя, Львову, Івано-Франківська, то під час Революції Гідності, вони перемістилися на Майдан і перебували в центрі мого рідного міста. Тепер же вектор українського націоналізму перемістився на Схід», — впевнений митець.

Після презентації альманаху, Антін Мухарський погодився відповісти на питання i.ua.tv.

— Пане Антіне, як Ви вважаєте, чи справляється міністерство культури України з постмайданним піднесенням?

— На мою думку, міністерство культури є реліктом радянської епохи. З рештою, це стосується і звань народних і заслужених артистів та колективів. Це — анахронізми. Але оскільки, від міністерства залежить доля багатьох людей, його розпускати не можна. Тоді купа артистів, які зараз хоч якось зводять кінці з кінцями, залишаться фактично на вулиці.

В будь-якому разі, те, що накопичувалося роками і створювалося десятиліттями, неможливо знести і зруйнувати, або перебудувати за один день. Тому зміни мають відбуватися послідовно. Для початку — на тих щаблях, які лежать в економічному контексті. Тобто, має народитися і встоятися українська буржуазія. Саме вона повинна підтримувати мистецькі проекти. Так було в світі завжди. А радянські релікти, рано чи пізно, відійдуть в небуття.

— Як впливають митці на революцію та хід історії?

— Будь-яку епоху втілюють саме люди мистецтва. Вже ніхто не пам’ятає імен царів і королів, які рубали одне одному голови у середньовічній Італії, а да Вінчі і Мікелянджело пам’ятають всі. Ніхто не згадує імен давньогрецьких правителів, але Праксителя знають усі. Я ще раз наголошую: в історії устоюються виключно ті твори мистецтва і особистості, які створюють контекст часу.

Схожі слова можна сказати і про нації. Саме завдяки творам мистецтва вони залишаються в історії. Наприклад, татаро-монголи не лишили після себе нічого, окрім пам’яті про те, що вони приходили ордою. Так само і варварів згадують лише в контексті руйнування Римської імперії. Устоюються тільки ті нації, які створюють нові сенси мистецтва. І в України є шанс також. Ми завдяки Майдану створили перший в сучасному світі прецедент, коли об’єднуються вільні люди, які здатні поміняти навіть державний устрій. Це може бути прикладом для інших народів, зокрема і для народів російської імперії. Перед ними все одно рано чи пізно постануть національно-визвольні питання.

— Ви по суті передбачили Майдан 2013 — 2014 років. Пісні Ореста Лютого ніби виявляли певні проблеми суспільства. Пане Антіне, які ви тенденції бачите зараз? Куди Україна рухатиметься далі?

— Мій проект Орест Лютий — це намагання дослідити сучасність, а також залишити фіксацію думок і емоцій, які в певний час жили в українському суспільстві.

Щодо майбутнього України, у мене дуже оптимістичні думки. Скажу коротку: у нас все буде добре. Я як митець відчуваю, що ситуація міняється на позитивну. Війна все одно рано, чи пізно закінчиться. В продовж року ми вийдемо на наші східні рубежі, а ще через 5 — 7 років повернемо Крим. В Україну зайдуть інвестиції та технології. Можливо, ми будемо чимось схожим на Південну Корею. Думаю, в нашій державі діятимуть закони і правила гри, які визнаються в усьому цивілізованому світі. І цей поступ незворотній.

— Які у Вас творчі плани, окрім видання другого тому Альманаху?

— В листопаді Орест Лютий розпочне проект «Батярське кабаре «Рожеві вуса». Це будуть пісні про любов, які він обіцяв заспівати, коли настануть мирні часи. Зараз відчувається, що Україна переможе. Настане мир на наших умовах і хлопці, які повернуться з війни, захочуть повести своїх коханих в гарних сукнях на концерт, щоб провести час по-українські.

Ірина Сатарова