Голова «Патріоту» назвав заяву очільника МЗС Угорщини втручанням у внутрішні справи України

Голова партії «Патріот» Микола Голомша знайшов у заяві міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто прояви деструктивного націоналізму. Він також висловив впевненість, що Венеціанська комісія винесе рішення на користь українського Закону «Про освіту».

Як повідомляє «Українська правда», уряд Угорщини пообіцяв блокувати всі подальші дії Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. Про це заявив у вівторок, 26 вересня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Таке рішення стало відповіддю офіційного Будапешта на підписання президентом Порошенком закону «Про освіту». У повідомленні на сайті МЗС Угорщини наголошується, що Україна «може забути про інтеграцію до Європи, а також наводиться пояснення у вигляді прямої цитати міністра: «Угорщина буде блокувати будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС».

«Треба запитати пана міністра: „Чи передбачене в Угорщині фінансування навчання українською мовою?“ Ясна річ, що ні. Україна є унітарною державою і відповідно до Конституції має єдину державну українську мову. Не слід нашу країну порівнювати з конфедераціями такими як Швейцарія і Канада, де передбачена багатомовність. Тому, на мій погляд, подібна заява з боку міністра закордонних справ сусідньої держави є щонайменше некоректною. Вона розцінюється як втручання у наші внутрішні справи. З точки зору міжнародного права це неприпустимо. Ніхто не має вказувати, як нам жити», — впевнений Микола Голомша.

Громадський діяч нагадав, що схожої до угорської позиції дотримується і Румунія. Президент цієї держави Клаус Йоханніс через Закон «Про освіту» скасував свій робочий візит до України.

«Я б розцінював такі речі як впровадження угорського та румунського націоналізмів. Деструктивних націоналізмів, повністю неприйнятних для цивілізованих країн», — сказав Микола Голомша.

Як повідомив голова «Патріоту», у всіх державах світу національні меншини самі фінансують навчання на рідній мові. З його токи зору, так має відбуватися і в Україні.

«Тільки уявіть, що робитиме дитина, яка навчалася в школі мовою нацменшин, коли схоче вступати до ВНЗ, іти на державну службу, або працювати у сфері обслуговування? Звісна річ, Україна поважає права національних меншин. У існуючому Законі „Про мови“ чітко вказано, що держава має опікуватися не тільки їх мовами, але і тими, яким загрожує зникнення. Наприклад, староіндійською, чи староєврейською. В Україні, на відміну від інших країн світу, досі існує інститут фінансування мов національних меншин. Тільки уявіть собі, країна з відсталою економікою знаходить на це кошти», — сказав Микола Голомша.

Аби вирішити так званий «мовний конфлікт», українські можновладці відправили Закон «Про освіту» на експертизу до Венеціанської комісії. Микола Голомша сподівається, що дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права прийме рішення на користь України.

«І це стане орієнтиром для всіх сусідніх республік, які своєю неправильною поведінкою ставлять під загрозу національну безпеку України, роздаючи нашим громадянам свої паспорти», — наголосив він.

Ірина Сатарова