Небезпечний тренд — спроба ще більшої концентрації влади в руках голови держави

У Верховній Раді розпочався новий робочий тиждень. Більшість із раніше анонсованих законопроектів народні обранці так і не встигли розглянути на попередньому тижні, туму їх вкотре внесено у порядок денний.

Низка з них визначені президентом як невідкладні для розгляду у парламенті, бо їх об’єднує небезпечний тренд — спроба ще більшої концентрації влади в руках голови держави як в економічній, так і у суспільно-політичній сферах.

Про електронні комунікації (аналітика з сайту Mind)

• Номер і дата реєстрації: 3549−1 від 11.12.2015.

• Автор: Данченко Олександр та ін.

• Альтернативні законопроекти: 3549−3, 3549−4.

• Етап: Буде розглянуто у першому читанні 22 березня.

Ціна питання: За останніми дослідженнями «Комунікаційний хаб «Економіка», у 2015 році фінансовий результат ринку фіксованого зв`язку склав (чистий доход без ПДВ і акцизів) 10,1 млрд грн, інша діяльність у сфері зв`язку — 689 млн грн, бездротовий зв`язок — 31,5 млрд грн, супутниковий зв’язок — 70 млн грн, ІТ-консалтинг — 1,1 млрд грн, обробка та розміщення даних — 1,8 млрд грн, програмування — 17,6 млрд грн.

Зміст: Це проект спеціального закону, що регулює сферу електронних комунікацій. Перш за все мова про інтернет-комунікації та відповідну інфраструктуру, інші інформаційні мережі, відповідне програмне забезпечення, телефонію — мобільний та дротовий зв`язок, пошту. Впроваджується низка нових категорій, наприклад, оптовий ринок електронних комунікаційних послуг, постачальник електронних комунікаційних послуг, інформаційна система загального доступу, абонент та багато інших. Також законопроект закріплює право особи на номер мобільного телефону незалежно від постачальника послуги. Законопроект регулює роль державних органів влади у цій сфері, питання ліцензування, розподілу ринкових часток, питання доступу до технічної інфраструктури тощо.

Хто виграє: Адміністрація президента отримає додаткові важелі впливу на ринок. Мобільні оператори «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell розділилися в думках щодо законопроекту. Наприклад, «Vodafone Україна» підтримує законопроект, за винятком норми про держрегулювання роздрібних тарифів.

Хто програє: Оператори ринку, які змушені будуть сплачувати на утримання Національного регулятора 0,2% від доходів, дрібні оператори-провайдери, для яких ускладниться звітність.

Позиція парламентських юристів: Законопроект суперечить Конституції в частині розширення повноважень президента.

Прогнозована позиція фракцій: Проти — «Опозиційний блок», «Батьківщина», «Воля народу».

Шанс на прийняття: Законопроект свого часу був відправлений на повторне перше читання, голосування залежатиме від уміння Адміністрації президента мобілізувати фракції БПП та НФ вплинути на позафракційних депутатів.

Оцінка Mind: Законопроект прямо впливає на перспективи розвитку в Україні сучасних кластерів економіки. Інформаційна галузь — це також прямий контроль ЗМІ і медіа, доступ до баз даних всіх громадян та юридичних осіб, інформаційна безпека держави. Тому не викликає подиву зацікавленість Адміністрації президента отримати контроль над цією сферою всупереч вимогам Конституції (тому він і має статус «невідкладного» для президента). З іншого боку, сьогодні ми спостерігаємо супротив з боку частини операторів ринку та їхніх лобістів у парламенті. Існує ймовірність, що необхідний та важливий закон стане заручником боротьби потужних фінансово-економічних груп.

Що залишилося поза увагою (аналітика громадськості):

— не відповідає європейському вектору розвитку України та вимогам рекомендацій ЄС (законопроект № 3549−1 пропонує цілком іншу модель регулювання ринку, ніж працює в ЄС);

— запроваджує законодавчі норми агресора — Російської Федерації (запроваджується норма тотального контролю за мережами, інформацією та користувачами (через постійний моніторинг), посилюється складова поліцейської держави, на що неодноразово посилалися європейські експерти, під загрозу попадають вимоги забезпечення прав та свобод громадян);

— суперечить Конституції та законодавству України (підпорядкування регулятора президенту та посилення його впливу);

— обмежує Конституційні права громадян (скасовується право на отримання послуг знеособлено (анонімно), та встановлюється обов’язок реєстрації абонента);

— створює умови для узурпації телекомунікаційної галузі України (виключається участь громадськості у обговоренні проектів рішень, акти національного регулятора стають такими, що не потребують обов’язкового узгодження або схвалення органами державної влади, в тому числі Міністерством юстиції України та Державною регуляторною службою України).

Крім того, на розгляд винесено проект Закону України «Про радіочастотний ресурс України», реєстр.№ 5051.

Звертаємо увагу, що проект Закону:

— не відповідає вимогам Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року № 742-VII;

— позбавляє ВРУ повноважень здійснювати ухвалення державної політики та законодавче забезпечення державного управління і регулювання користування радіочастотним ресурсом України;

— дає можливість регулятору застосовувати повноваження на власний розсуд;

— позбавляє суб’єктів господарювання та громадян належного захисту від свавілля чиновників;

— порушує права громадян на оскарження неправомірних рішень;

— не відповідає курсу держави на дерегуляцію та стане додатковим важелем впливу та блокування розвитку технологій в Україні;

— безпідставно надає повноваження правоохоронного органу регулятору.

— суперечить державній політики на покращення бізнес-клімату в Україні через можливість введення збору на фінансування діяльності національного регулятора у вигляді внесків у розмірі не більше 0,2 відсотка від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг;

— не відповідає вимогам рекомендацій ЄС.

Оцінка громадськості: українцям не потрібні антиконституційні законопроекти, які гармонізують законодавство агресора — РФ.