«Демократія помирає в темряві»: Костянтин Корсун розказав про діяльність фонду United24

Про діяльність фонду розказав експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун.

Він займається кібербезпекою з 2000-го року, тоді прийшов у підрозділ боротьби з кіберзлочинністю СБУ. Також працював у Держспецзв’язку, де створив команду реагування на інциденти CERT-UA та забезпечив її міжнародну акредитацію. Був керівником українського офісу міжнародних компаній, які займалися кібербезпекою. Окрім цього, з партнерами створив власну компанію Berezha Security Group.

— Розкажіть детальніше про фонд United24 та його діяльність. Як він працює та на що виділяються кошти?

— Це фонд, який створив український уряд, щоб в нього заходили гроші з будь-якої країни світу, з будь-якої організації, з приватних юридичних осіб для того, щоб Україні допомогти протистояти збройній агресії країни-терориста. Але річ у тому, що абсолютно не зрозуміло, яким чином витрачатимуться гроші з цього фонду. Для нього скасували всі обов’язкові процедури, які необхідно мати для використання коштів державного бюджету. А після того, як гроші зайшли сюди, вони вважаються коштами державного бюджету. Тому автоматично виникає питання стосовно можливих зловживань цими коштами. Це проблема багаторічна для нашої країни. А зараз для цього фонду будь-які обмеження зняті, й тому виникає питання: а яким чином власне дотримується контроль за використанням цих коштів? Зрозуміло, що ці кошти підуть на допомогу. Але за якими цінами та чи немає там зловживань? Я впевнений, що вони там є.

— Хто має доступ до фонду? І хто теоретично міг би зловживати цими грошима?

— Хто завгодно, хто там працює. Я думаю, що це Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації, Нацгвардія, СБУ. Зловживати можуть люди, що приймають рішення, які кошти, на які потреби витрачати, в яких обсягах, за якими цінами, які комплекти постачання. Якщо офіційно скасовані всі державні стандартні процедури по цьому фонду, то, мабуть, він живе за якимись власними розпорядженнями. А вони мають бути формалізованими. Є купа юридичних і організаційних моментів, які мають бути врегульовані.

— Як можливо відмивати гроші з фонду, якщо кожного дня публікуються звіти, а фонд позиціонує себе як прозорий і відкритий?

— Звіти є, але їх не можна назвати прозорими. Тому що показуються якісь циферки: скільки прийшло та скільки витрачено. Це ні про що не говорить. Або приклад: закуплено тисячу квадрокоптерів на суму 68 млн доларів. Найдорожчий квадрокоптер коштує 3 тисячі доларів, військові дрони можуть коштувати й 15 тисяч євро. Але це все одно не 68 тисяч. Це більш ніж вчетверо дорожче. Ось так відмиваються гроші — домовляються з фірмою за завищеною ціною. Наприклад, БпЛА коштує 20 тисяч доларів. Людина, яка домовляється з виробником, каже: «Давайте ми купимо по 40 тисяч, а різницю поділимо». Звісно, обом сторонам схематозу це вигідно. Можна було б купити десять дронів, а закупили 5, наприклад. Це прямо впливає на життя наших захисників і мирних жителів, тому що ми менше можемо протистояти повітряним і наземним атакам. Це життя українців буквально.

— Розвиток military-tech — це пріоритетний напрямок на найближчі роки, запевняє Мінцифри. Але на дрони виділили маленький відсоток (0,028% від зібраних коштів). Чому планують надати фінансування лише 6 українським розробникам, якщо це пріоритетний напрямок? Та чому в Україні там мало фінансується власне виробництво?

— Виявляється, у нас не менше 100 виробників різних дронів в Україні. Це дешевше, тому що це українське, і знов таки, елемент патріотизму, ціни можуть бути меншими та логістика може бути набагато простіша, ніж із-за кордону. Але за окремими заявами деяких держпосадовців можна зробити висновок, що перевага надається західним системам. Можливо, покладаються на довіру іншим країнам, які власне пройшли певний шлях помилок, відсортували варіанти. В України до великої потужної війни особливо не готувалися, відповідно, не думали про розвиток українського виробництва дронів. Усі розраховували на постачання західної зброї, а її, як виявилося, не так уже й багато. Хоча б на 9 місяць широкомасштабної війни це питання вже звучить у публічному просторі.

— Які переваги та недоліки фонду?

— Переваги в гнучкості, швидкості прийняття рішень. Якщо ти не обмежений державними процедурами, то ти можеш дуже швидко виділяти кошти, переорієнтовуватися чи робити закупівлю. Також це таємність — не треба звітувати. Але є недоліки. Можливість безкарно красти ці гроші, а потім легалізовувати їх. Скоріш за все, там все ж таки патріоти, які переважно працюють на користь України. Але якщо ти навіть найсвятіша людина на землі й через тебе проходять великі гроші, то до тебе точно щось прилипає, і безконтрольність породжує оці спокуси. Відповідно, менше іде на потреби оборони. Масштаби можуть бути різними. Оця перевага гнучкості, вона ж і є недоліком. А таємність містить і небезпеки. Є такий вислів: Democracy dies in darkness (Демократія помирає в темряві).