Льоррах-Вишгород: партнерство на тлі війни

Льоррах — невеликий районний центр на півдні Німеччини, на розі кордонів із Францією та Швейцарією. З 1999 року це місто-побратим Вишгороду у Київській області. В Інтернеті не складно відшукати усміхненні обличчя очільників Льорраху під час відвідання київської ГЕС 2018 року. Утім, усі інвестиційні плани та спільні проєкти перекреслила кремлівська збройна навала.

Говорить Ганс Ніфенталер, поруч керівництво меріі та волонтери
Говорить Ганс Ніфенталер, поруч керівництво меріі та волонтери

Практика малих справ

Буквально за кілька діб після початку військової агресії рф, 28 лютого 2022 року, мерія Льорраху однією з перших у ФРН закликала місцеву громаду та бізнес активно допомагати українцям, ставши у фарватері гуманітарної підтримки.

Загалом від початку війни у цьому невеликому містечку було зібрано пожертв на суму близько 90 тис євро.

— 70 тис з них вже інвестовано — якісно і прицільно, — говорить керівник робочої групи «Допомога Вишгорду» Lörrach International доктор Ганс Ніфенталер. (Hans Niefenthaler).

Витрачання цих коштів німецькі партнери чітко фіксують із притаманною їм педантичністю. Важлива деталь, уся благодійна допомога спрямовується через вишгородський осередок Червоного Хреста.

На що саме пішли зібрані пожертви було продемонстровано і на виставці фотографій «Україна у війні — Льоррах допомагає Вишгороду», що триватиме у будівлі мерії до 3 грудня 2022 року. Зокрема, тут можна побачити і машину швидкої допомоги із надсучасним медичним обладнанням, доправлену до міста-побратима у середині серпня, — за кілька тижнів після потужного обстрілу Вишгородського району крилатими ракетами «Калібр» у День державності України. Тоді п’ять «прильотів» від путінських рашистів призвели до поранень п’яти цивільних осіб.

Також на фотовиставці у мерії Льорраху було представлено й новий проєкт — допомоги енергетичній інфраструктурі Вишгороду, а саме постачання обладнання, здатного захистити людей від холодної зими. Насамперед, йдеться про спеціально сконструйовані буржуйки, металеві водонагрівачі, аварійні електрогенератори та польові кухні.

«Війна поруч — у Європі»

Фотовиставку у Льоррасі відкрили наступної доби після Дня народної скорботи, коли у Німеччині вшановують пам'ять загиблих у двох світових війнах та жертв злочинів проти людства. Про те, що це зовсім не випадковий збіг наголосив обербургомістр Йорг Лутц (Jörg Lutz). За його словами, після російського вторгнення до України сценарії глобальної кризи наблизилися впритул і люди відчувають, що війна не десь далеко, а триває поруч — у Європі.

До речі, зрозуміти емоційну промову пана Лутца можна було і без знання німецької мови. Юрист за фахом декілька разів згадав за путіна, його диктатуру та нагальну потребу подальшої пітримки України та Вишгороду.

Тим часом Льоррах, як і уся земля Баден-Вюртемберг і досі приймає українських біженців від неоголошеної московією війни. За неофіційною інформацією, наразі чисельність української громади у районі сягає 5−6 тис осіб, переважно, жінки та діти. Це вже дорівнює 10 відсоткам населення невеликого німецького містечка. Утім, це ще не межа. Про «сувору воєнну зиму», як причину нової хвилі шукачів притулку, нещодавно заявила уповноважена уряду ФРН із питань міграції. Відтак, перед місцевою владою та волонтерами постають нові виклики.

Олена Мельник