Олександр Палій: Україна полігон, на якому рф робить все, що їй заманеться

— Чому Китай не підтримує Україну у війні проти рф? Які його цілі?

— Ми маємо розуміти, що кожна країна відстоює свої національні інтереси. Китай не є винятком. Він претендує на те, щоб бути лідером. Якщо не гегемоном то другою скрипкою. Він намагається контролювати якомога більше світових процесій з найменшими витратами. Це китайська політика м'якої сили. З 1970 року вони не воюють, бо програли В’єтнаму.

Не варто думати, що Китай готовий з розгону вступити в прямий військовий союз з росією та допомагати нищити Україну. Інтереси Китаю не повністю збігаються з російськими, а десь перетинатися. Крім того, ми бачили красиву картинку, як в Китаї за лічені місяці та роки зводяться будівлі та економіка розвивається шаленими темпами. Однак потім виявилося, що в Китаї не все так просто. З початком короновірусу, а далі світової війни, економіка Китаю слабне. Пусті квартали нема ким заселити, тому що у людей немає коштів для купівлі нерухомості. Щобільше, виявилося в Китаї демографічна криза. Причому доволі серйозна, пов’язана зі старінням населення, а також відмовою народжувати дітей. Тому Китай виявився абсолютно неготовим до війни. Хоча довгі війни виграються коштом сильних економік, а не лише кількістю солдатів та літаків й танків. Адже все це треба утримувати, а все це шалені гроші.

— Чому тоді Китай вимагає від Німеччини не давати Україні зброю?

Це меседж певній частині німецьких еліт, яка хоче реванш і як і Китай підтримує заморожування війни в Україні. Адже Пекіну, як і частині німецьких еліт невигідна поразка росії. Адже в Китаї склалася така ситуація, що йому не вигідна не поразка не перемога росії. Адже перемога посилить рф та її вплив на азійські країни. Зокрема, на Казахстан. Однак це не прийнято для Китаю, який туди зайшов та запустив свої щупальця. А у разі поразки росії Китай не готовий воювати за Сибір та її ресурси.

росія все одно програє, питання в тому коли. Після чого весь цивілізований світ спитає у Китая, а що ви зробили для того, щоб країна злочинець не здійснювала злочини. Адже Китай це сильна держава. Проте він не готовий до геополітичної суперечки. Китаю треба підготуватися, до того, коли буде ділитися пиріг, хто буде контролювати ресурси рф. Пекіну потрібен на це час. Тому всі розмови про захоплення Тайваню — проблема не найближчих років, а невиключно 10 — 15 років. Тому Китай шукає союзників. Іран це такий собі союзник. А Пекін намагається їх шукати у цивілізованому світі. А стара еліта Німеччини, зокрема, Ангела Меркель в першу чергу піклується про інтереси Німеччини. Обираючи між цивілізаційними цінностями та грошима й інтересами бізнесу, обрала не цінності.

Крім того, частина американського бізнесу дуже хоче вільної торгівлі з усіма країнами без виключення. Попри їх цивілізаційний розвиток. Тобто неважливо це Сомалі, Іран чи росія або КНДР, головне гроші та бізнес. Хоче легко відмовитися від цивілізаційних цінностей вони не можуть. Однак в США є система стримування та противаги. І якщо є неправильні кроки з боку президента чи Конгресменів, то deep state (глибинна держава) це регулює. Це можна побачити на прикладі допомоги Україні від США. Республіканці подали своїм виборцям, що це буде кредит, а не просто гроші. Зробивши гачок, за який будуть тримати Україну. А потім думати пробачити цей кредит чи ні.

— Чому Китай на боці рф. Тобто на боці вісі зла — Іран, Китай, рф, КНДР?

У пересічної людина складається враження, що є дві сторони. Перша — США, Британія, Україна, Європа, а друга — це Китай, Іран, росія. Насправді все набагато складніше. Тому що ми маємо і в Європі і в Україні 5 колону, яка працює на заморожування війни. Не з метою встановлення миру, а з метою більш жорсткою війни. Нагадаю, що в саме так відбувалася чеченська війна. росії наразі потрібен відпочинок, щоб відновити свої ресурси та армію. Тобто накопичити резерви та одним ривком покінчити з Україною. Це розуміють американські та європейські еліти, які нам надають допомогу. Можна казати, що допомоги мало. Але це волонтерська система. Наприклад, сьогодні приїхало 100 волонтерів, а завтра один. Колективне управління саме таке. Питання допомоги Україні в політичній повістці Швеції та Данії. Більше ніж в Латвії та Литві. Однак 5 колона намагається взяти реванш та змусити провести Україну перемовини на невигідних для нас умовах.

— А чи вдасться їм це зробити ?

Наразі у світового зла бракує для цього ресурсів. Але нервів та крові вони поп’ють з нас добряче. Добре працює 5 колона, яка буде стикати людей та створювати ілюзію, що в нас немає шансів на перемогу. Це можуть бути заяви, що в нас немає зброї або вона не така і що треба багато грошей на утримання військових, тому треба підвищити податки. Буде спроба налаштувати населення проти військових. До цього треба бути морально готовими. Тобто чим ближче до перемоги, тим важче нам буде. Ми пам’ятаємо Гітлера, чи здався він з легкістю, коли зрозумів, що програє? Агонія тривала до самого кінця. А вся інформаційна компанія та ІПСО, пов’язана з тиском на населення продовжиться. 5 колона працює дуже хитро. Вона хоче залякати народ, щоб той змусив владу негайно заморозити війну. При цьому 5 колона буде казати, що вони за вихід України на кордони 1991 року, а таємно буде діяти у протилежному напрямку.

Нагадаю, що радянський союз програв в Афганістані. Тож яким чином тоді росія з легкістю дійде до Києва та захопить його. Що має статися такого, щоб наша оборона пала і військові розбіглися. Я цього не бачу. Наші військові та члени їх родин не дасть нашому суспільству схибити, обравши оманливий шлях заморожування війни.

На жаль, війна в України триває понад 2 роки. Тому американські та європейські виборці від неї втомилися. Тому щоб знову зацікавити виборців, рф має створити ще страшніші злочини в Україні. На жаль, ми полігон, на якому рф робить все, що їй заманеться. Це середньовіччя, яке повернулося з пекла.

— Як на це будуть реагувати наші західні партнери?

Наші союзники бачать варіант входження їх військ на територію Україну. В першу чергу це ППО, війська забезпечення та тилу, а також навчання, щоб зняти свої війська в тилу та перевести на передову. Таким чином забезпечити паритет чисельності військ. Максимум на що може розраховувати путін — вихід на кордони Донецької області. Після чого він може сказати, що це і було завдання СВО. Адже коли ніхто не знає, які були задачі, то поразку можна видати за перемогу. Навіть, якщо так і станеться, то скоріш за все, наша стратегія буде побудована навколо Криму. Не треба панікувати, що рашисти будують залізницю до Криму через окуповані території. Адже вона більш вразлива ніж міст. До речі, Кримський міст має символічне значення. Це міст, як символ непохитності путінської системи. Якщо вона буде зруйнована та потоне, це після Крейсеру москва буде номером 2. Далі Крим потрапляє в оточення і якщо війська рф здадуться, уявіть який це буде удар по путінській системі на весь світ та у середині рф. А стосовно Донецької та Луганської області, то чи є сенс штурмувати ті всі бліндажі, окопи та укріплення? Можливо їх можна буде обійти з боку Брянської та Бєлгородської областей. Очевидно, що вже ведеться підготовка. Також ведеться підготовка населення, яке бачить, що москва почала війну, а розплачуються за це вони.

Як може завершитися війна — сценаріїв безліч. Гадати на кавовій гущі не будемо. Однак союзники не стали б в нас вкладати десятки млрд доларів. Перед війною ця сума була для нас казкова та нереальна. А США за логікою нададуть допомогу у критичніший момент, щоб підкреслити завий раз всьому світу, що Європа не здатна захистити Україну без США. Не думаю, що 60 млрд це остання допомога. Можливо влітку буде ще одна термінова допомога, яка буде значно сильнішою.

Війна формально може продовжуватися і після листопада та грудня. Однак впевнений, що до кінця цього року основні бойові дії можуть бути припинені. Далі будуть торги з боку рф, щодо капітуляції. А рф маючі таких союзників, як Китай та Іран буде робити все, щоб капітулювати на максимально неприйнятних для нас умовах. Якщо зараз рф хоче капітуляції від України, то до кінця року буде все навпаки. російські еліти, які там залишаться будуть намагатися вийти з мінімальними втратами.