Олексій Якименко

Піднятись над писаним законом і поглянути на ситуацію з призми Божественних та Природних законів, під кутом Етики і Моралі, Добра і Зла.

У відгуках на мою попередню публікацію (Про передумови нового суспільного договору) було поставлено багато риторичних питань. Риторичних — бо свої варіанти відповідей автори здебільшого не пропонували, а значить — поле для обговорення й дискусій ще доволі чисте.

З телеекранів та інших ЗМІ гігабайти інформації про шкідливість блокади не лише для економіки України, а й майбутнього існування нашої держави.

Почну з простого — визначення результативності національної економіки. Одним з основних показників тут є ефективність праці. Тобто, скільки матеріальних і нематеріальних благ виробляє один працюючий на рік. Скажімо, перед розвалом СРСР цей показник становив 20 тисяч доларів (на Заході, відповідно, 60 тисяч), а нині, після 25-ти років «ринкових реформ» у нас цей показник зменшився в 5 (!) разів і не дотягує навіть до 4-х тисяч.

НОВИЙ СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР — не плутати зі змінами до Конституції, бо остання є юридичним закріпленням того чи іншого суспільного договору (суспільних взаємовідносин). А якщо такого не відбулося, то й закріплювати нема чого, хоч скільки ту бідну Конституцію не змінюй.

Насамперед, з ліквідації олігархату та проведення націоналізації шахрайськи приватизованої колишньої державної власності; з введення представників трудових колективів до складу правління державних корпорацій з правом визначального голосу щодо розподілу прибутків; з визначення справедливої частки зарплати в собівартості продукції, яка має бути не нижчою, ніж в розвинутих країнах.