Не бійся, не вір, не проси!
Американець Тімоті Снайдер знайомий Українській прогресивній громаді не відучора і, на щастя, не у зв’язку з кон’юнктурною пошестю серед іноземців робити «пабліситі» на подіях Революції Гідності, тулитися в обійми до чинної влади та грітися у сяючій аурі борців за Свободу і Демократію в центрі Європи.
-
Професор історії Єльського університету, американський дослідник сплетінь долі держав і народів Балто-Чорноморської регіону (України, Білорусі, Польщі, Литви, а також Росії) у ХХ сторіччі, він назвав ці землі «кривавими», обґрунтував їх спільну трагічну залежність від волі тиранів (одна з його програмних праць названа «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним»), заклав чимало фактологічних каменів у розуміння пружин радянського Великого терору та Голодомору 1933−1934 р.р. саме як Геноциду корінного населення України.
У політологічних розвідках і публічних виступах останніх п’яти років Т. Снайдер намагався докричатися до «прогресивної» світової спільноти, пророкуючи агресивні неоімперські зазіхання Росії стосовно України, які згодом-таки втілилися у найбільш зухвалих і драматичних формах.
Як знаємо, реакція, на яку спромоглася тітонька Європа, нажахана рашистським «бєзпрєдєлом» біля своїх кордонів, — це сховати голову під темну ковдру Мінських угод й висловлювати усе більш концентроване «занепокоєння» порушеннями міжнародних угод і Статуту ООН…
І у сьогоднішньому публіцистичному доробку Т. Снайдер лишається вірним собі, продовжуючи розвінчувати один з найбільших політико-цивілізаційних гріхів з непередбачуваними наслідками — культивування любові до Великого Брата та плекання амбіцій щодо побудови найкращої в світі «національної імперії».
Різниця у тому, що досвід аналізу точок біфуркації в житті
Як ілюстрація — короткий, однак важливий текст Т. Снайдера про правила життя сучасної вільної людини. 20 філософських висновків, зроблених ним з історії людського суспільства минулого сторіччя, але вочевидь актуальних для нинішніх поколінь.
Додамо, що ці тези були складені для Америки і американців після обрання Д. Трампа 45-м Президентом США.
Щось характерне, ретроспективно упізнаване стурбувало дослідника, якщо він написав саме так. Здається, то не лише відверта розмова представника «обраного народу» зі своїми одноплемінниками, за тисячоліття навченими чутливо розпізнавати ознаки насування суспільних катаклізмів. То — щось більш універсальне, загальнолюдське і від того цінне.
Відтак, хіба не про нас, Українців, і не про сучасну Україну поради і застереження Т. Снайдера?
«Американці не є мудрішими за європейців, які споглядали, як демократія корилася фашизмові, націонал-соціалізмові, комунізмові. Наша єдина перевага полягає в тому, що ми можемо вчитися на їх гіркому досвіді. Ось двадцять заповідей, що випливають з XX століття:
1. Не підкоряйся заздалегідь. Авторитаризм значну частину влади отримав безплатно. Чимало людей наперед думають, чого може хотіти репресивний уряд, і починають це робити, навіть раніше ніж хтось почне їх до цього схиляти. Вже так поводився, еге ж? Перестань. Випереджаючий послух вчить владу, що є для неї можливим, і прискорює несвободу.
2. Захищай інституції. Дбай про суд чи медіа. Про конкретний суд, конкретну газету. Не говори «наші інституції», хіба що дієш від їх імені і таким чином доводиш, що вони «твої». Інституції не захищають самі себе. Вони падають як кістки доміно, якщо кожну з них не захищати з самого початку.
3. Пам\'ятай про професійну етику. Коли лідери держави подають негативний приклад, професіонали мусять бути тим більш справедливими. Важко знищити верховенство права, не послуговуючись юристами, і важко вчиняти показові процеси, не послуговуючись суддями.
4. Слухаючи політиків, зважай на деякі слова. Стеж, чи «тероризм» і «екстремізм» не вживаються занадто часто, будь чутливим до фатальних понять «вийняток» і «надзвичайний стан». Обурюйся зрадливим використанням патріотичної лексики.
5. Зберігай спокій, навіть коли відбувається щось немислиме. Якщо станеться теракт, пам\'ятай, що всі диктатори або чекають, або самі планують такі події для зміцнення авторитаризму. Подумай про підпал Рейхстагу. Раптова катастрофа є підставою ліквідувати баланс влади, опозиційні партії і так далі, — це найстаріший трюк в гітлерівському сценарії. Не піддавайся на це.
6. Дбай про мову. Уникай повторюваних всіма фраз. Придумуй власні, навіть якщо хочеш сказати те саме, що думають багато хто. Не користуйся інтернетом перед сном, заряджай свої ґаджети поза спальнею. Що читати в ліжку? Може, «Силу безсилих» Вацлава Гавела, «1984» Джорджа Оруела, «Поневолений розум» Чеслава Мілоша, «Бунтівна людина» Альбера Камю, «Джерела тоталітаризму» Ганни Арендт або «Ніщо не правда і все можливе» Пітера Померанцева.
7. Виділяйся. Хтось же мусить це робити. Легко наслідувати інших у словах чи вчинках. Це може здаватися дивним, коли робиш і говориш інакше. Але без цієї тривоги немає свободи. А як тільки подаси приклад, чари статус-кво зникають, й інші підуть за тобою.
8. Вір у правду. Нехтувати фактами — це нехтувати свободою. Якщо нема нічого справжнього, то ніхто не може критикувати владу, бо для цього немає жодних підстав. Якщо нема нічого справжнього, то все є виставою. Найбільший гаманець платить за найсліпучише світло.
9. Досліджуй. Сумнівайся в очевидних речах. Проводь більше часу за довгими статтями. Підтримуй журналістику розслідувань, передплачуючи паперові газети. Усвідом, що частина того, що ти бачиш на екрані, задля того там, щоб тобі нашкодити. Користуйся сайтами, які відстежують пропаганду.
10. Тренуй комунікативні навички. Влада хоче, щоб твоє тіло розм’якло у кріслі, а емоції розсіялися перед екраном. Вийди назовні. Покрокуй у незнайомі місця до незнайомих людей. Зведи нову дружбу і рухайся далі з новими друзями.
11. Встановлюй зоровий контакт, заводь невеличкі розмови. Це не просто ввічливість. Це спосіб залишатися на зв’язку зі своїм оточенням, зламати непотрібні соціальні бар\'єри, усвідомити, кому слід довіряти, а кому ні. Якщо живеш в культурі розвінчання, прилюдного засуджування, то мусиш знати психологічне довкілля свого життя.
12. Візьми на себе відповідальність за вигляд оточуючого світу. Звертай увагу на свастики та інші символи ненависті. Не відводь очей. Не звикай. Усувай їх сам і подавай приклад іншим.
l3. Утруднюй побудову однопартійної держави. Партії, які привласнювали держави, були спочатку чимось іншим, однак скористалися історичним моментом, щоб унеможливити політичну діяльність суперників. Якщо тільки можеш, голосуй і на місцевих, і на загальнодержавних виборах.
14. Якщо можеш, регулярно жертвуй на добрі справи. Обери благодійну справу і автоматично сплачуй на неї. Знатимеш, що зробив вільний вибір на користь громадянського суспільства, допомагаючи іншим робити щось хороше.
15. Захисти приватність. Найнебезпечніші правителі використають все, що дізнаються про тебе, щоб тиснути на тебе. Почисти комп\'ютер від зловмисних програм. Пам\'ятай, що е-мейл — це як напис на небі. Варіюй можливості сервісів Інтернет або й, взагалі, менше ним користуйся. Віддавай перевагу безпосереднім особистим контактами — так і юридичних проблем буде менше. Авторитаризм — шантажист, який тільки і шукає гачка, на який тебе можна підвісити. Май якомога менше гачків.
16. Вчися у інших людей з інших країн. Підтримуй або заведи собі дружбу через кордон. Наявні у тебе труднощі є елементом ширшої тенденції. Жодна країна сама по собі не знайде їх вирішення. Перевір, чи маєш ти сам і члени твоєї сім’ї закордонні паспорти.
17. Спостерігай за парамілітарними організаціями. Коли люди зі зброєю, які зазвичай твердили, що вони проти системи, починають вдягатися в уніформу і марширувати зі смолоскипами і фотографіями свого лідера, кінець близький. Коли ж про-лідерські парамілітаристи, поліція і військові перемішуються, гра закінчена.
18. Будь відповідальним, якщо зобов’язаний носити зброю. Коли ти при зброї на державній службі — нехай Господь благословить і захищає тебе. Але знай, що колись зло виграло, бо одного дня поліція і солдати зробили неправильні речі. Будь готовий сказати «ні». (Якщо не знаєш, про що йдеться, зв\'яжися з Меморіальним музеєм Голокосту).
19. Будь настільки хоробрим, як зможеш. Якщо жоден із нас не готовий померти за свободу, то ми всі помремо в неволі.
20. Будь патріотом. Президент-елект таким не є. Дай наступним поколінням добрий приклад того, що означає Америка. Вони потребуватимуть цього".
Дмитро Шеберстов, Національна Асамблея України
