ЧОМУ УКРАЇНО-ЦЕНТРИЗМ?

Будь-яке пояснення необхідно починати із самого початку, від суті, від природи явища. Тоді воно буде повним та зрозумілим. І, можливо прийнятним.

Отже, так вже влаштоване життя на планеті Земля, що перевагу у світі людей будуть мати виключно організовані соціальні утворення. Люди сучасні, які ведуть свій рід від кроманьйонців, стали домінуючим видом виключно через опановану ними технологію утворювати організовані людські структури. Більш зорганізована структура, машина з людей, завжди перемагає менш організовану. Доречи, саме звідси походить наш природній потяг людини до створення машин та механізмів.

Так стали утворюватися цивілізаційно-культурні формації, які були більш життєспроможними, більш витривалими до загроз та викликів ніж сім’я, рід, або плем’я. Ці структури прийнято називати державами. А якщо бути більш точним у визначені суті, то — соціально-політичними державними утвореннями.

Традиційно для людства держави утворювались на землі, яка годувала людей, давала можливість організовано отримувати продукти харчування із надлишком, який вже дозволяв надбудовувати цілу низку допоміжних структур із людей, які робили життя виробника їжі більш стабільним та прогнозованим. Саме тому, через цей принцип, в нашій сучасній свідомості явище держава асоціюється з землею, територією, країною. Сучасні держави, в якості суб’єктів планетарної системи стосунків мають справи між собою через географічні, територіальні особливості рельєфу земної поверхні по яких провели кордони свого впливу.

Держави утворювали через прояв волі. Через здатність одних людей підкорити інших та нав’язати їм свій порядок організації життя. Більш слабкі та менш організовані підкорювались більш сильним і більш структурованим, організованим.

Належність до організованої структури дає людям переваги в залежності від того місця, яке вони займають у тому механізмі, складеному з людей. Всі разом вони є машиною, утвореною для здобуття певної мети, цілі, захисту певної цінності або способу життя і кожен робить свою частку роботи для її досягнення. Разом вони здобувають результат, який розподіляють між собою в залежності від свого місця у загальній структурі. При цьому найменше отримує той, хто робить більше роботи. Можливо тому, що таких завжди більше, ніж тих хто керує цією соціальною машиною. Така ось цікава особливість світу людей та утворюваних ними структур.

Традиційно таку соціальну машину уявляють у вигляді багаторівневої піраміди, де кожен рівень потребує від людини певних якостей та дає певні переваги. Люди погоджуються ставати частиною такої машини та займати певну позицію в цьому механізмі, бо участь у діяльності такого організованого утворення дає відчуття стабільності власного життя, розуміння перспектив та дає можливість прогнозувати події майбутнього.

Але людина завжди лишається людиною. Незбагненною та величною у своєму пошуку нового. Сьогодні, завдяки численним факторам та подіям, люди знайшли способи організовувати своє життя без участі в соціальних пірамідах.

Піраміда дуже стійка конструкція, але абсолютно статична. Вона не може реагувати адекватно на виклики, які непередбачені первинним задумом. А особливо небезпечні для пірамідальних структур виклики, які спрямовані не на кути, а на площини. Піраміди створювали для гарантованого виживання нижчих щаблів та забезпечення умов функціонування верхніх елементів, аби вони мали час та натхнення дбати про всю конструкцію в цілому.

Але світ змінився. Сьогодні не треба бути частиною соціальної конструкції для того, щоб вижити. Сьогодні немає необхідності поступатися своїми внутрішніми морально-етичними переконаннями заради шматка хліба, житла, забезпечення родини тощо. Сучасний світ пропонує безліч можливостей організувати своє життя без участі в соціальних структурах старого зразку.

Це не означає, що людина змінила свою природу. Людина прагне жити в соціальному середовищі. Людина сучасна прагне того середовища навіть більше ніж раніше. Люди істоти напрочуд соціальні. Ми прагнемо утворити нову форму організації суспільних стосунків, яка не схожа на піраміду, а враховує всі наші індивідуальні якості, не заставляє поступатись власними цінностями для виживання, дозволяє зберігати гідність та людську подобу.

Чи можливо це? Авжеж. Навіть не майте сумніву. Колись бойовий стрій фаланга дав шалений пріоритет над строєм у вигляді клину, танки стали проривною технологією ведення окопних війн. Сучасні підходи до ведення війни базуються на використанні високомобільних багатофункціональних підрозділів. Весь наш світ то війна, боротьба за виживання, де виживає той, хто правильним чином організував власні можливості та ресурси в залежності від викликів та загроз. Виживає той порядок, який виявися більш адекватним, більш готовим до катастроф, стихійних лих чи зазіхань сусідів.

До чого тут Україна? Саме до того, що сучасне соціально-політичне утворення під назвою Україна, сьогодні, у сучасних умовах розвитку людської свідомості є фікцією. Бутафорією. «Дурілкой картонной». Формою, яка не наповнена суттю. Механізмом, машиною, яка не має хазяїна і живе своїм життям оскаженілої істоти. Соціальним рекетиром та розбійником. Люди, які живуть на «землях українських» прагнуть не мати справ з цим механізмом, не люблять його та вимушено відправляють туди (на державну службу) найгірших представників свого роду (негідників та людожерів). І, відповідно, доля такого утворення одна і абсолютно передбачувана — програти війну за життя більш організованій структурі. Цю машину «поховає» інша, більш адекватна до загроз та боєздатна людська машина, яка захоче панувати на цих землях.

Українці, люди які живуть тут та обрали таке життя свідомо, мають лише один шанс проявити свою волю — утворити свою машину соціальної структури, яка відповідає їх уявленням про себе та світ. Створити її не за рахунок формального перефарбовування іржавої конструкції, яка не відповідає сучасним задачам забезпечення виживання людей (не говорячи про комфорт такого життя), а через проявлення вільної волі. Через усвідомлення свого місця в планетарному масштабі. Через глибоке розуміння того, що таке українство, звідки воно з’явилось та які перспективи у взаємодії з іншими людьми нашої спільної планети.

Україно-центризм, це не про панування над світом людей. Це про те, де наше місце в тому світі. Адже українство, як автентичний світогляд виникло в наслідок необхідності підлаштовуватись під особливості географічної та геологічної будови земної поверхні. Люди, які живуть тут протягом багатьох віків мають єдину долю саме тому, що організовують своє життя в межах однієї природньої, географічної країни. Ми всі, українці, незалежно від формальних ознак (мови, віри, крові тощо) маємо автентичний спільний світогляд, що проявляється у порядку облаштування нашого спільного життя. Ми, українці схильні до організації суспільних стосунків через осмислену свідому взаємовигідну взаємодію. Не в наслідок наказу, а через проявлення власної волі, через усвідомлення спільної вигоди від стосунків. Ми самі вирішуємо, чи заводити стосунки з іншими людьми і маємо власний алгоритм визначення цінності тих стосунків.

Україно-центризм, як не крути, лежить в основі нашого відношення до світу та до себе. Може настав час його провити через організовану соціальну структуру?

Сьогодні, українці мають набір обставин, який абсолютно сприяє утворенню нової соціально-політичної структури в межах старих географічних кордонів, що певним чином «устоялися» у свідомості інших географічно-політичних одиниць (гравців). Більше того, наша природня країна (обумовлена географією та геологією) має свою природню функцію, виконання якої конче необхідно цілому ряду світових цивілізаційних лідерів.

Заважає проявленню цієї функції лише наша уявна приналежність до країн цивілізаційних аутсайдерів. Оця наша традиційна прихильність до міфічного «російсько-слов'янського братерства», нав’язана меншовартість, дурнувата недалекоглядність не дає можливості поглянути на ситуацію з притаманним нам поглядом вигідності. Ми самі себе обмежуємо. Ми самі собі заважаємо. І, все через те, що намагаємось не помічати світ навколо. Так спокійніше. Було раніше.

Україна має своє автентичне місце. Україна повинна виконувати свою планетарну функцію. Лише тоді люди, які живуть в цій країні будуть щасливими. Немає більшого щастя, ніж бути самим собою та робити роботу до якої маєш хист та талант.

Виключно через застосування поглядів та ідей україно-центризму ми можемо бачити та розуміти навколишній світ з його викликами та загрозами, а також можливостями та перспективами. Україна не може лишатися осторонь світових подій. Україна повинна відігравати в тих подіях свою автентичну, природню роль. Роль країни, яка забезпечує безпечний простір для обміну товарами на перетині світових «караванних шляхів».

Жодна країна не може дозволити собі сьогодні будувати економіку не у взаємодії із світом. Саме колаборація можливостей, взаємодія різних людей робить сучасний світ. Саме через усвідомлену взаємодію абсолютно різних людей, які мають одну мету, сьогодні створюють найуспішніші бізнес та соціальні проекти. І при цьому усі країни, які взаємодіють між собою розуміють свою вагомість та автентичність та визнають інших рівними. Так буде і з Україною. Не майте сумнівів.