Штрафи за порушення карантину є прийняття рішення, а є його практичне втілення у життя. І відмінність між ними просто разюча
Нещодавно Верховна рада України прийняла за основу і в цілому законопроєкт № 3219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)», що передбачає штрафи за порушення карантину.
Цілком слушне рішення. Але, як завжди, є прийняття рішення, а є його практичне втілення у життя. І відмінність між ними просто разюча. Трошки статистики.
Так, станом на 6 квітня в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину.
З них:
212 постановами — матеріали справи повернуто до ВП ГУНП для доопрацювання, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення не відповідали вимогам Кодексу України про адмінпорушення;
10 постановами — матеріали справи направлені за належною підсудністю.
106 постановами — закрито провадження по справі стосовно особи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення або в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення
7 постановами — закрито провадження у зв`язку з малозначністю скоєного правопорушення.
10 постановами — осіб звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, закривши провадження в справі.
32 постановами — осіб визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
У підсумку: в Єдиний державний реєстр судових рішень було внесено 402 постанови судів, з яких лише 32 — осіб визнано винними.
Як на мене, дуже показовий результат. Менше 10%. Ледь не забув, що у всьому винні суди.
Нагадаю, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено ст. 44−3 «Порушення правил щодо карантину людей», згідно якої порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, підвищена кримінальна відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням.
