Поезія, шансон та Ейфелева вежа

Київський академічний театр юного глядача на Липках запросив усіх шанувальників прекрасного на концерти «Я кохаю» за участю народної артистки України Анжеліки Гирич та відомого французького співака Поля Манондіза

Київський академічний театр юного глядача на Липках запросив усіх шанувальників прекрасного на концерти «Я кохаю» за участю народної артистки України Анжеліки Гирич та відомого французького співака Поля Манондіза.

Напевне ці незвичні вечори стали найкращим подарунком для всіх закоханих, адже у виконанні пані Анжеліки звучала вишукана поезія Ліни Костенко, Марини Цвєтаєвої і Анни Ахматової. Кожен вірш це немов маленька вистава. Артистка дуже швидко встигає перевтілюватися, отож, у глядачів виникає враження, що перед ними вже інша виконавиця. Допомагало створювати нові образи і чарівне вбрання, яке актриса змінювала щоразу, виходячи на сцену.

Враження від інтимною лірики гармонійно доповнив французький шансон від Поля Манондіза. Лунали як відомі всім з дитинства хіти, так і малознані твори. А на екрані поруч — види Парижа від середньовічних палаців до шедеврів сучасного будівництва, а в центрі, звісно ж, Ейфелева вежа.

Шлях до цього концерту був досить незвичний. Анжеліка Гирич вивчає французьку мову, мріє зіграти у моновиставі за творами французьких поетів або ж улаштувати літературну вечірку. Окрім цього, пані Анжеліка займається живописом.

Три роки тому, під час благодійного аукціону, організованого на підтримку та лікування актора ТЮГу Тараса Мельничука її картину придбала продюсер та теща французького співака Поля Манондіза. Відтоді творчі родили потоваришували.

Ім’я цього виконавця вже досить добре відоме в Україні. Нині митець вчить українську мову, намагається розширити свій репертуар. Особливо гармонійно і напрочуд проникливо його ліричний баритон звучить коли співак виконує українські народні пісні. Митець не лише виступає з сольними концертами, але й бере участь у проектах разом з іншими артистами. Зокрема — з Ніною Матвієнко виконує пісню «Квітка-душа». Також він частий гість на телебаченні й радіо.

Поль разом з дружиною відвідують спектаклі Театру юного глядача за участю Анжеліки Гирич. А після перегляду моновистави за творами Анни Ахматової вирішили створити спільний вечір французького шансону та поезії об’єднавши різні види мистецтва магічними словами «Я кохаю». Вийшла повноцінна музично-драматична вистава, яку кияни та гості столиці встигли переглянути кілька разів.

«Якщо такі теплі відгуки глядачів, так багато охочих прийти на цей вечір вдруге і втретє, то, очевидно, навколишній простір ще недостатньо сповнений ліричним настроєм і коханням. Вважаю, що саме напровесні найдоречніше говорити про ці неймовірні почуття», — зізнався в одному з інтерв’ю Поль Манондіз.

Кожен номер цих вистави-концертів переривався бурхливими оплесками. Наприкінці вони переростали в овації. Напевне багатьом ці вечори запам’ятаються надовго. А для декого, можливо, стануть доленосним. Адже саме після таких ліричних спектаклів найкраще освідчуватися в коханні.

У публікації використано матеріали журналу «Театрально-концертний Київ», № 3, 2018 рік.

Поезія, шансон та Ейфелева вежа