Корифей дитячого театру

У Київському академічному театрі юного глядача на Липках відзначили ювілей народної артистки України Маїй Пазич. Це ім’я добре відоме не лише молодшим глядачам та їхнім батькам, але навіть дідусям і бабусям тих, хто сьогодні лише починає долучатися до театрального мистецтва. Адже Майя Павлівна служить у ТЮГу від 1959 року. А до цього було навчання в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого — майстерня народного артиста СРСР Костянтина Степанкова та народного артиста України Петра Сергієнка.

Упродовж, майже, шістдесяти років, актриса створила десятки яскравих образів. В її творчому доробку ролі: Мачуха (вистава «Дванадцять місяців»), Свиня («Кицькин дім»), Торговка («Король Дроздобород»), Місіс Тарбел («Поліана»), Няня Джульєтти («Ромео і Джульєтта»), Каса («Чарівна Пеппі»), Баба («Ярмарковий гармидер»), Орина Архипівна Галчиха («Без вини винні») та багато інших.

П’ять рокові тому, коли Майя Павлівна відзначала свій сімдесятип’ятилітній ювілей, художній керівник театру, народний артист України Віктор Гирич поставив виставу за п’єсою Олександра Галіна «Сирена та Вікторія», де артистка виконує одну з головних ролей. Саме цю виставу і обрали для бенефісу.

Тут Маяй Павлівна постає в образі успішної бізнес-леді Сирени, яка народилася в глибокій провінції, але зуміла знайти «місце під сонцем» у великому місті.

Напевне, з нудьги вона вирішує вивчити англійську мову, і наймає для цього доктора філологічних наук Вікторію (народна артистка України Анжеліка Гирич). Жінки, в яких здається немає нічого спільного, тим не менше співчувають одна одній, мабуть тому, що обидві не мають особистого щастя. Одного разу з ініціативи Сирени в її квартирі з’являється «чоловік за викликом», який насправді виявляється астрономом зі світовим ім’ям.

Анекдотична розв’язка розкриває глибокі переживання героїв, внутрішню особисту драму кожного з них, їхню самотність. Трагікомічність сюжету підкуповує тонким ліризмом та щирістю і змушує сміятися й плакати, але безперечно вселяє віру в краще.

Можливо, аби на місці Маїй Пазич був хтось інший з акторів, весь цей сюжет виглядав би дещо натягнуто і без смаку. Але в цьому випадку глядачі, що усвідомлювали певну умовність сценічного дійства, нагородили актрису бурхливими оваціями. А залишатися такою переконливою у вісімдесят, напевне, це велике мистецтво.

«Ця вистава незвична для колективу театру і для народної артистки України Маїй Павлівни Пазич, яка сьогодні відзначає свій ювілей. Хвилюється колектив, хвилюється актриса.

Майя Павлівна і Ада Миколаївна Роговцева — однокурсниці. Напевне це особливе покоління, що подарувало нам цілу низку виразних образів і засвідчило таку самовідданість у творчості, яку важко з чимось порівняти. Артистка не лише міцно увійшла в контекст українського театру, але й стала його корифеєм", — наголосив вітаючи ювілярку художній керівник Київського академічного театру юного глядача на Липках Віктор Гирич.

Також Віктор Сергійович зачитав подяку від Міністерства культури України, якою Майя Павлівна була відзначена за особистий вагомий внесок у розвиток національної культури та театрального мистецтва, багаторічну творчу діяльність, високу професійну майстерність та з нагоди 80-річчя.

«Вельмишановна Майя Павлівно! З великою приємністю маю честь вітати Вас зі славним ювілеєм. Ваші вагомі мистецькі здобутки є свідченням неповторності Вашої особистості в розмаїтті талантів, якими щедро наділив Вас Всевишній.

Дякую Вам за Вашу творчість. Ви завжди гідно представляли Україну, Ваше ім’я вписане золотими буквами в абетку корифеїв театру. Нехай завжди збуваються Ваші життєві плани. Довгих і щасливих Вам років творчого життя", — зазначив у надісланому привітанні радник Президента України, директор Інституту культурології Юрій Богуцький.

«Вітаю Майю Павлівну від себе як глядача театру, як людини, що в ньому працювала, а також від моїх вже покійних батьків, які пам’ятали цю прекрасну артистку. І сьогодні, коли дивився виставу, то бачив не вісімдесятилітню жінку, а згадував маленьку, гарненьку, чепурненьку дівчину. І нехай вона залишається такою ще багато років.

Театри, які працюють для дітей та молоді, не можуть отримувати за свою роботу оцінки «добре» та «задовільно». Має бути «відмінно» і «надзвичайно». Саме оцінку «надзвичайно» можна поставити за сьогоднішню виставу", — підкреслив відповідальний секретар Київської міської організації Національної спілки театральних діячів України Владлен Портніков.

Також лунало безліч теплих привітань від колег по сцені. А на великому екрані можна було побачити сторінки творчої біографії мисткині.

«Дякую за те, що прийшли. Я дуже втішена. Не чекала такого проникливого привітання від моїх колег, від друзів. Це викликає в мене сльози радості. Спасибі за квіти, за подарунки. Відчуваю себе сьогодні безмежно щасливою», — розповіла розчулена ювілярка.

Фото надані театром