Подружжя митців
У Музеї гетьманства працює виставка декоративно-прикладного мистецтва і живопису «На рідній, на своїй землі.» творчого подружжя — заслуженого художника України, лауреата Міжнародної премії ім. Григорія Сковороди Івана Черниша (живопис) та лауреата Міжнародної премії ім. Миколи Сингаївського Наталії Дмитренко (декоративно-прикладне мистецтво).
До організації виставки долучилися Центр української культури та мистецтва, Український фонд культури, НСХУ та «Житомирське земляцтво»
Іван Черниш народився на Житомирщині. Закінчив Одеське художнє училище і Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури. Працює в галузі станкового та монументального живопису. Використовує різноманітні техніки: розпис, вітраж, мозаїку, скульптурний барельєф, сграфіто. Роботи Івана Черниша знаходяться у приватних колекціях як і Україні, так і за її межами. Художник учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок.
Експозицією своїх картин митець відкриває перед відвідувачами прекрасний образ України, а також образ творчої людини, яка черпає натхнення в красі рідного краю.
Живописний ряд започатковує твір «Мама», про який заслужений діяч мистецтв України Дмитро Янко написав: «Іван Чернищ створив образ матері, яка, як і всі Матері Землі, тче нескінченну золоту нить вічності». Продовжують ряд пейзажі без важких нарочитих ефектів. Адже справжня краса не потребує прикрашення та надуманості — вона стримана й глибока своїм первозданним змістом. Усі художні твори Івана Черниша поєднує лірична задушевність і глибока людяність. У них відчутна глибина художнього бачення й колористична майстерність.
Серед представлених робіт особливу увагу відвідувачів привертають портрети «Володимир Осипов», «Дора Василівна Нипорко»; поруч яскраві пейзажі — «Тиша», «Село у Молдові», «Свіжий вітерець»; мотиви народно-поетичної творчості присутні у полотнах «Мальви», «Колядки», «Польова царівна», «Місячна ніч»; столиці художник присвятив картину «Володимирський собор вночі», дитячі спогади лягли в основу роботи «Дитинство».
Окрасою виставки та її гармонійним продовженням стали високохудожні твори, виконані в техніці в’язання Наталією Дмитренко. Саме вона перемогла в конкурсі «Моя в’язана мрія», що відбувався в рамках Всеукраїнської виставки в’язання «Тепла осінь» восени 2016 року в Центрі української культури та мистецтва. Відвідувачів вже тоді підкорили високохудожні вироби Наталії Дмитренко, які вирізняються особливою делікатністю, витонченим поєднанням акторського задуму та досконалого технічного виконання.
Наталія народилася в місті Фалешти (Молдова), у творчій українській родині. Батьки передали доньці весь свій творчий досвід і прищепили любов до України. Змалку захопилася рукоділлям, навчилася шити та в’язати. У традиційні прийоми завжди додавала творчу іскру. З рокі в рік вдосконалювала свої вміння.
Рукоділля стало для Наталі улюбленою справою, за допомогою якої вона може втілювати в життя свої мрії та фантазії. А професійний підхід до вибору натурального матеріалу, відповідності з моделлю, допоміг їй стати визнаною майстринею декоративно-прикладного мистецтва.
Наталя вже встигла взяти участь у виставках не лише в Україні, але й у Швейцарії, Угорщині, Австралії, Італії та Молдові. Має своїх прихильників ледь не по всьому світу.
Фото автора