Ікони подорожують Україною

Громадська діячка, ініціатор та організатор проекту «Мистецький спецназ», який засобами мистецтва надихає воїнів АТО, Зоя Ружин доклала чимало зусиль, аби ікони Олександра Охапкіна побачила Україна.

Його виставка «Від криниці родоводу» вже встигла побувати в багатьох містах країни, а нещодавно відкрилася і для відвідувачів Музею гетьманства.

Олександр Охапкін — сучасний український живописець, заслужений художник України, що працює переважно в галузі іконопису, чи, точніше, «хатньої ікони».

У його роботах талановито синтезуються традиційні техніки стародавнього іконопису і сучасного виконання. Такий стиль називають творчою іконою, поставленою на національну основу. У картинах Охапкіна напрочуд легко та органічно переплітаються традиційні техніки давнього та сучасного іконопису.

Найулюбленіший сюжет іконописця — Богородиця з Ісусом на руках: водночас небесна і земна, сильна і ніжна. В оточенні буйного різнотрав’я й полум’яних квітів. Зразком для художника служать роботи українських майстрів-іконописців Рутковича, Боровиковського та Кондзелевича.

Роботи художника виставлялися на багатьох виставках в Україні та за кордоном. Вони зберігаються у фондах Національної спілки художників України, приватних колекціях Німеччини, Франції, США, Канади, Польщі, Італії та інших країн. Його ікони прикрашають українські храми: Церкву святого Володимира в Парижі та Собор святого Юра у Львові, київську церкву Святого Миколая на Асакольдовій могилі, церкви Олександрії та Кропивницького.

Також митець виконав ікони для іконостасу церкви з села Конори у Національному музеї народного побуту та архітектури України.

Мистецтвознавці називають творчість Олександра Охапкіна «релігійною поезією у фарбах». За словами професора історії мистецтвознавства Київської духовної академії Дмитра Степовика, Олександр Охапкін «не хоче просто наслідувати давні ікони, хоч і не бажає радикально віддалятися від традиції, закладеної ще в Римській та Візантійській імперіях. У своїх творах прагне знайти золоту середину — між традицією і його власною філософською налаштованістю щодо ікони як одного з феноменів сприйняття Бога і Його святих через бачення».

На відкриття виставки до Музею гетьманства завітали представники земляцтв у столиці та «Мистецького спецназу», шанувальники творчості художника-іконописця.

«Олександр Охапків — один із кращих сучасних українських художників. Його роботи вже виставлялися в нашому музеї. На наше прохання він намалював портрет Петра Конашевича-Сагайдачного для музею. Його ікони надзвичайно красиві. Подивіться, які розкішні зображення святих князя Володимира та Миколая! А представлені портрети жінок — це сама Україна. Тут ви можете побачити Тараса Шевченка і Раїсу Кириченко. На виставці експонується 15 робіт, і кожна з них по-своєму прекрасна.

У планах нашого музею багато нових виставок відомих та молодих українських художників", — зазначила, відкриваючи виставку, директор Музею гетьманства Галина Ярова.

«Відкриваємо виставку дивовижного українського митця, який українською іконою на весь світ прославляє дух української нації. Велика шана за це мисткині, етнографу Романі Кобальчинській, яка свого часу надихнула молодого художника на те, щоб він відтворював, відкривав хатню ікону. Нещодавно вийшла книжка відомого українського мистецтвознавця та богослова Дмитра Степовика «Необароко ікона Олександра Охапкіна», що присвячена його творчості.

У багатьох містах країни побувала виставка присвячена 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка. Роботи митця неодноразово представляли в зоні АТО, де вони своєю неземною красою наснажували дух українських бійців. Ще одну виставку присвятили 75-літтю від дня народження Раїси Кириченко — геніальної українки, народної артистки, яка несла українську пісню, прославляючи дух невмирущий дух нашого народу", — наголосила куратор виставки, заслужений працівник культури України Зоя Ружин.

На переконання доктора мистецтвознавства Валентини Кузик, ікони Олександра Охапкіна насичені традиційним українським побутом, виконують велику духовну і патріотичну роль. А ще є вікном в інші світи. Пані Валентина розповіла про свої дослідження творчості Миколи Леонтовича та історію всесвітньо відомого «Щедрика», про ті виклики, які стоять перед українською нацією в третьому тисячолітті.

«Споглядаючи ці ікони, хочу сказати — тут мій дух. Ці чудові мистецькі твори несуть за собою погляд у великий світ, у майбутнє, до Всевишнього», — підкреслив доктор філософії Богдан Будзан.

Також виступили учасники «Мистецького спецназу», які виконали добре знані та маловідомі колядки.