У подорож з Достоєвським

Кожна нова вистава мікросцени Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір'я» — це неповторна подорож у дивовижний світ театру, яка обов’язково приносить глядачам багато сюрпризів. Не розчарувала театралів і нова робота театру — спектакль «Стара актриса» за п’єсою Едварда Радзинського «Стара актриса на роль дружини Достоєвського».

Постановник вистави — актор, режисер і театральний педагог Юрій Лізенгевич, який закінчив акторський (курс Миколи Рушковського) та режисерський факультети Київського інституту театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого (нині Національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого). Працював головним режисером і режисером-постановником у театрах Владивостока, Челябінська, Кургану, Києва, Іжевська, Нижнього Новгорода. Від 1992 року — режисер Національного академічного драматичного театру ім. Якуба Коласа у Вітебську (Білорусь). У творчому доробку понад сто вистав втілених за творами А. Чехова, Г. Ібсена, М. Горького, Лопе де Вега, А. Фредро, Л. Українки, Е. Радзинського, М. Ладо та інших.

У 2015 році переїхав до Києва. Працює викладачем акторської майстерності Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. На сцені Київського академічного театру юного глядача на Липках у 2016 році здійснив постановку вистави «Мене прислав доктор Хоу» за п’єсою У. Гібсона «Та, що створила диво».

Цього разу режисера зацікавила п’єса «Стара актриса на роль дружини Достоєвського», яку Едвард Радзинський написав у 1984 році. Вперше цей твір поставили у Франції — Театрі Європи. Після успішного дебюту вистави за цією п’єсою йшли в 12 країнах, а західна преса називала її однією з найбільш незвичайних п’єс Радзинського, «в якій вигадка стає реальністю і де навіть після закінчення п’єси ми так і не знаємо, хто були насправді її герої».

Головна героїня — літня актриса театру, нещасна, нескінченно втомлена і всіма забута. Волею долі вона опиняється у сумному місці для літніх людей, будинку престарілих. Єдина розвага — спогади про минуле, молодість. Одного разу вона досить незвичним чином знайомиться з дивним чоловіком. З цього моменту жінка не одна, в неї з’явився співрозмовник. Але хто він, і яке відношення має до Достоєвського?

Літня жінка вирушає в подорож у минуле. Героїня виступає в трьох іпостасях: актриса, яка відроджується для життя через творчість, осягаючи природу характерів великих жінок Достоєвського: Аполінарії Суслової та Анни Сніткіної.

У виставі багато хто зможе побачити нашу сьогоднішню реальність, себе, таким, яким він є насправді, без прикрас. І наше пристрасне бажання стати іншими. Але нерідко ми дуже далекі від реалізації цього бажання. І цей розрив між бажаним і дійсним з усією наочністю підтверджує вистава «Стара актриса».

Тут багато сюжетних ліній, багато тем і життєвих питань. Це і старість, і крах надій, і відданість своєму призначенню, і вміння любити, і неприйняття багатьох реалів сучасності, і служіння генію. Важко уявити, що лише два актори Тамара Кобяк (Вона) і Дмитро Коник (Він) змогли розкрити стільки тем за час вистави. А краще зрозуміти почуття персонажів дозволяє сценографія Валентини Кузьмичової та музика Ніно Роте і Альфреда Шнітке.

Після вистави залишаються досить незвичні, але приємні відчуття і ти ще кілька днів повертаєшся до тем, піднятих під час спектаклю.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото з сайта театру