Таємниця обличь Романа Петрука

Працює в галузі живопису, графіки, монументального та сакрального мистецтва. З минулого року — старший викладач кафедри монументально-декоративного та станкового живопису Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука. Новою сходинкою на шляху творчого зростання митця стала його персональна виставка «Полотно душі», що відкрилася у стінах Академії.

— Ми раді приходу до нашого колективу цього творчого молодого викладача, якого відразу полюбили студенти, — підкреслила виконуюча обов’язки ректора Академії, заслужений художник України Оксана Полтавець-Гуйда. — З самого початку навчання в Академії Роман активно займався творчістю, брав участь у різноманітних конкурсах. Виставки у нього були різні. Приміром, на минулорічній виставці у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе він переважно представив свої графічні роботи. У новій експозиції здебільшого портрети, також є кілька пейзажів. Роман вже має свій стиль у мистецтві. Він пізнаваний художник, митець ліричний, споглядальний, глибоко психологічний, щемливо чутливий.

— Пам'ятаю, як ще зовсім юний Роман Петрук прийшов на мій майстер-клас, — згадав лауреат Шевченківської премії, академік Василь Чебаник. — Минули роки, ми подружилися. Тепер Роман — мій янгол-охоронець. Щасливий, що в Академії з’явився такий молодий талановитий викладач. У художника є смак, це ми бачимо на всіх представлених роботах. Якщо він зуміє передати цей смак студентам, це буде прекрасно. Бажаю Роману провести ще багато виставок.

А Роман Петрук розповів про картину, яку вони створювали разом з Василем Чебаником. Закликав всіх сповідувати ідею запровадження абетки Василя Яковича, адже вона дуже красива і суголосна українській душі.

— Хочу добрим словом згадати нашого видатного художника Миколу Стороженка, який виховав такого прекрасного учня, — наголосив академік Національної академії мистецтв України, Шевченківський лауреат Володимир Прядка. — Бачу в Романові майбутнього великого майстра. У нього глибока проникливість, ліричність. Думаю, що у перспективі він створить широкі тематичні полотна. У січні наступного року має відбутися виставка, присвячена відродженню Українською православної церкви. Хто здатний опанувати цю колосальну тему? Можливо Роман Петрук.

— Роман вже сьогодні великий майстер, — переконана народна художниця України, професор Віра Баринова-Кулеба. — Я хочу, щоб ми його висунули на звання заслуженого діяча мистецтв України. Займаюся викладацькою діяльністю з 1968 року. В мене було багато студентів. Ми пережили радянський період, а зараз увійшли в абсолютно новий світ. Хочемо в цьому світі зберегтися самі, зрозуміти молодь і дати вам шлях. Пам’ятайте, що без мистецтва і духовності не можна ні збудувати державу, ні сформувати особистість. Вдячна, що по центру виставки висить портрет нашого генія, вчителя Р. Петрука Миколи Стороженка. Уявіть, яке було велике щастя, коли в Академії відродили сакральне мистецтво і М. Стороженко взяв на себе цю велику ношу.

— Я ціную пана Романа Петрука, його нове слово, зокрема у портретному мистецтві, — зізнався відомий український вчений Дмитро Степовик. — Всі його портрети тяжіють до монохронності, вони вражаючі. Роботам Петрука властива індивідуальна манера. Думаю, що це йде від його вчителя Миколи Стороженка, але найбільше йде від власного розуміння сучасної людини. У Романа навіть гра холоднуватими тонами: зеленкуватим, сірим дає відчуття людини в сучасному просторі. Шануймо у мистецтві таких людей як Роман Петрук, створюймо їм умови для творчості.

Також Дмитро Степовик подарував Академії та Роману Петруку свої нові монографії.

— Для мене Роман особливо цікавий тим, що успадкував від Стороженка не його форму, а його любов до людей і вміння спілкуватися, — розповів проректор з наукової роботу НАОМА Остап Ковальчук. — Велика заслуга Петрука в тому, що Василя Чебаника цього року відзначили Шевченківською премією. Минулого року Роман ініціював нагородження Василя Яковича премією ім. М. Г. Дерегуса, і вже тоді постало витання про відзначення його творчості Національної премією ім. Т. Шевченка.

— Надзвичайно вдячна долі, що Роман Петрук потрапив працювати саме на нашу кафедру, — підкреслила зав. кафедрою монументально-декоративного і станкового живопису Олена Осадча. — За короткий проміжок часу встиг завоювати любов студентів і повагу викладачів. Роботи Романа вражають своєю глибиною, своєю світлосяйністю. За пластом реальності бачимо інший світ. У кожній картині відчувається любов художника до мистецтва, до своєї країни. Це виставка, яка надихає.

Крім цього Роман Петрук отримав привітання від представників МГО «Волинське братство». А завершилося відкриття виставки музичним подарунком від заслуженої артистки естради Наталії Полтавець, яка виконала українські пісні «Дивлюся я на небо» та «Ой доле, моя доле».