85 років позитиву

Київський національний академічний театр оперети відсвяткував свій 85-літній ювілей. Програма святкових заходів була досить насиченою.

85 років позитиву

Протягом двох днів у театрі проходив Міжнародний форму «Operetta grand music», в рамках якого відбувся семінар з міжнародної театральної ко-продукції («Theatre coproduction workshop»). У ньому взяли участь представники театрів-членів міжнародної організації Europe Opera на чолі з директором Ніколасом Пейном, а також представники музичних театрів України.

Учасники Міжнародного музичного форуму обговорювали актуальність створення міжнародних спільних робіт, презентували нові роботи театрів-учасників семінару, обговорювали приклади успішних та невдалих ко-продукцій, види ко-продукції, джерела їхнього фінансування, приклади вдалих фандрейзінгових схем.

Під час прес-конференції журналістам повідомили про результати спільних напрацювань та ідеї, що виникли під час зустрічі учасників Міжнародного музичного форуму «Operetta grand music». Про ювілейний сезон, підсумки року та плани Національної оперети України на майбутнє.

— Приїхало багато гостей, аби привітати Національну оперету з ювілеєм і поспілкуватися. Нам 85. Впевнений, що у нас ще все попереду, Є куди розвиватися, рухатися далі, — зазначив очільник театру, народний артист України Богдан Струтинський. — Ми з вами знаходимося в історичній будівлі, вона побудована у 1902 році. А в 1907-му Микола Садовський орендував цю будівлю і тут було створено перший український стаціонарний театр. Всі традиції музично-драматичного театру перейняла Національна оперета України, яка відкрила свої двері у 1934 році.

Це були непрості часи. До цього Україна пережила Голодомор. А музичні театри в Україні відкрили з ініціативи Постишева. Спочатку в Харкові, а потім — у Києві. Першою виставою булв «Продавець птахів» Карла Целлера. Перший художній керівник театру Сергій Каргальський був розстріляний за те, що поставив цю виставу українською мовою. На його особовій справі рукою Сталіна було написано «Розстріляти за націоналізм».

Мені дуже прикро, коли деякі сьогоднішні народні депутати України кажуть, що мова роз’єднує. Українці заплатили за мову дуже високу ціну. Ми знаємо, що код української нації — це її мова. У Національній опереті є не тільки мова музики, але й хороша, якісна українська мова. Ми будуємо український національний театр, і маємо розуміти, що однією зі складових цього театру є саме мова…

Три дні до цього ми мали дуже велику роботу по ко-продукції. Це був семінар, на який приїхало багато європейських театрів на спільну розмову, спільну працю. Сподіваюсь, що завдяки їй український театр буде ще більше інтегрований у Європу.

Те, що ми робимо у театрі, це праця великого колективу, великого злагодженого механізму, який працює з великою любов’ю на спільний результат. Наше надзавдання полягає в тому, аби через естетику змінювати етику. Ми хочемо, щоб глядач, який приходить до нас, який торкається до мистецтва, почував себе тут комфортно.

2019 рік був для театру дуже насиченим на події. Було багато прем’єр, три фестивалі. Відкрили нову сцену, що має назву «77», вона успішно розвивається. Потужною була міжнародна діяльність. І це не тільки організація міжнародних фестивалів. Мали великий гастрольний тур у Польщі — дали 35 концертів у рамках проєкту «10 тенорів». Також були гастролі в Угорщині, Португалії, Словаччині, кілька гастролей Україною.

Нині ведемо перемовини з французьким театром «Опера комік» про спільну постановку опери «Гамлет». Один з нових проєктів буде на музику Джорджа Гершвіна, є надія, що покажемо його і в Америці. Ще одна запланована постановка — «Доріан Грей». До проєкту «Амадей», над якими працюватиме Максим Голенко, включимо чотири опери Моцарта. А ще вчергове проведемо фестивалі «О Фест» та «Карпатський простір», будуть концерті програми, яких у нас 18 на рік. Маємо чимало пропозицій на постановки від молодих режисерів.

Ювілей, це не лише день народження, але й підведення підсумків. Задоволені, що маємо увагу глядача і влади. Без театру не може бути демократичного розвитку України. Театр це та складова, яка, як і молитва, тримає душу в гармонії.

— Звичайно, я не всі 85 років знав про Національну оперету України, але таке враження, що познайомився з театром від дня його заснування, — зізнався директор Opera Europa Ніколас Пейн. — За короткий час у нас сформувалася міцна дружба. Хочеться подякувати Богдану Струтинському за теплий прийом і ефективну роботу. Ми провели велику конференцію, присвячену ко-продукції у сфері оперного мистецтва. У Києві зібралися представники відомих театрів з Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Португалії, Болгарії, Литви та Індії. Серед представників України були керівники театрів не лише Києва, але й Харкова, Львова та Одеси. Ми почували себе тут як одна міцна родина.

Звичайно, ко-продукція не вирішує всі наші проблеми одним блискавичним рухом. Але вона сприяє підвищенню рівня мистецької праці і робить високоякісний мистецький продукт доступним для широкої авдиторії.

В Україні так багато талантів — співаків, диригентів, музикантів, представників різних творчих професій. Думаю, що наша співпраця піде на користь обом сторонам. Наша організація об’єднує 205 театрів з 44 країн, 5 членів Opera Europa — це українські театри.

Директор департаменту культури КМД Діана Попова назвала Національну оперету флагманом серед київських театрів. Виконуючий обов’язки головного диригента театру Сергій Дідок розповів, що у святковому концерті намагатимуться представити всі жанри, в яких сьогодні працює Національна оперета, а це мюзикли, оперети, пісні, що мають світову популярність. Головний балетмейстер Вадим Прокопенко зазначив, що за п’ять років, що минули від попереднього ювілею, у театрі з’явилися багато нових вистав, музичних програм, фестивалів, відкрили нові сцени. А головний хормейстер Ігор Ярошенко зізнався, що велике щастя працювати в колективі, який знаходиться в авангарді театрального мистецтва.

Головним святковим заходом стала феєрична шоу-програма «STEP BY STEP», яка вразила найвибагливіших шанувальників музики. Аби привітати киян зі святом до театру завітав міський голова Віталій Кличко.

— Дуже радий вітати всіх вас в одному з найкращих театрів Європи. Надзвичайно важлива місія дарувати позитивні емоції, дарувати натхнення кожному, хто приходить до театру, — наголосив пан Віталій. — 85 — велика цифра. За цей час багато людей отримали незабутні емоції. Дуже радий, що в нашому місті є такий театр. Місто робить все, щоб кожен працівник театру, кожен з глядачів отримували максимум позитиву. І далі вкладатимемо гроші у мистецтво. Для того, щоб театр і надалі був лідером, показував приклад.

Хвилюючим моментом стало оприлюднення Указу президента України, згідно якого за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди 85-річчя театру орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагородили Миколу Бутковського; звання народного артиста України присвоїли Ігорю Левенцю та Оксані Мадараш; заслуженого артиста — Максиму Булгакову, Ларисі Гриневко, Алевтині Наглі, Володимиру Одринському, Оксані Прасоловій та Сергію Яцуку; заслуженого діяча мистецтв — Сергію Дідку; заслуженого економіста України — Валентині Залєвській.

Від імені закордонних представництв з ювілеєм театр привітав Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс; від українських театрів — генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Михайло Захаревич; від музичних театрів — головний режисер Національної опери України ім. Тараса Шевченка Анатолій Солов’яненко.

Під час святкового концерту на слухачів чекали найкращі оригінальні номери, композиції з найвідоміших у світі оперет, опер і мюзиклів. Звучали твори знаних композиторів Й. Штрауса, І. Кальмана, Ф. Легара, Ж. Офенбаха, Г. Доніцетті, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Л. Веббера, Дж. Кандера, К. Портера, О. Пономарьова та інших. Яскраві номери представили провідні солісти театру, артисти хору, балету та оркестру. Національна оперета вкотре довела, що може дивувати, вражати і надихати.

Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА