Діалог з вічністю

Майбутня художниця народилася в селі Озірня Черкаської області. Освіту здобувала у Республіканській художній школі, студії при Центральному будинку художника НСХУ, відділеннях іконопису Полтавської місіонерської духовної семінарії та Одеської духовної семінарії. Брала участь у колективних виставках та пленерах. 2017 року у галереї «Калита арт клуб» відбулася персональна виставка мисткині «Рідне».

За словами художника Богдана Макаренка виставка «Дерева і Небо» це захоплююча мандрівка, складена з дивовижних миттєвостей, ледь помітних на перший погляд. Глядач крок за кроком відкриває внутрішній світ художниці, долучається до її діалогу зі Всесвітом.

Теплий подих весняних променів, ледь помітне мерехтіння першої вечірньої зірки, легкий вітерець або повна тиша, здатні перевести глядача у дитячі спогади, моменти першого знайомства з оточуючим світом. Суміш зимових відтінків з першим подихом весни, поле, що застигло в очікуванні першого снігу, гілка дерева в мить до пориву вітру.

Переглядаючи експозицію виставки Анастасії Орлової «Дерева і Небо», ми постаємо перед первозданною красою природи, її першоджерела, першотворення. Картини художниці закликають до діалогу з вічністю, і, водночас, дають уявлення про час, відлік якого ми спостерігаємо. Автор виставки вводить глядача у стан душевної рівноваги, відновлює природнє бажання дивуватися і насолоджуватися кожній миті, як діти радіють всьому навколо, відчувати частинкою великої природи, частиною Божого творіння.

«На виставці „Дерева і небо“ представлені картини з чистою думкою, лаконічною композицією, витонченим ліризмом. У кожному творі авторка наче „сповідається“ перед глядачами, висловлює свої душевні хвилювання. Її дерева — це символ, особиста історія її родини, дерева, що простягають свої крона в небесний простір часоплину. Орлова вже має свою чітку позицію, авторську манеру виконання, свій стиль, сформований під впливом матері, художниці Наталії Найди», — пише художник Володимир Михайлов.

— На виставці представлені мої роботи, створені протягом кількох останніх років, — розповіла Анастасія Орлова. — Споглядаючи верхівки дерев вже думала про цю виставку. Потім зрозуміла, що дерева є практично у кожній моїй роботі. Я завжди захоплююся тим, що роблю і тим, що намагаюся передати. Дуже люблю свою землю, рідну Україну, Звенигородщину, де я народилася. Хочу, аби люди, які дивитимуться на мої роботи, згадували свою малу батьківщину.

Можу звернути увагу на будь-що. Приміром, побачила голодну собаку, вона мені так сподобалася, я її фотографувала з різних боків, а потім зробила десяток картин. Є роботи, на яких зображені одні й ті ж краєвиди, але я їх малювала з різних місць.

— Анастасія намагається бути щирою, у своїй творчості йде від власної душі, — зазначила мати, художниця Наталія Найда-Капуловська. — І це мені дуже імпонує. З одного боку вона спонтанна за своїм характером, а з іншого — дуже виважена і делікатна у творчості. Багато її робіт мені подобаються більше ніж мої власні. Тішуся тим, що ця виставка відкрилася саме в Українському фонді культури. Хочу, щоб у моєї дочки була велика родина, щоб завжди було місце для творчості і можливість подорожувати.

Член правління Українського фонду культури Геннадій Сарапін підкреслив, що Анастасія інтуїтивно відчуває свій колорит, який потім передає в творах. За словами заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шелеста художниця розвиває своє мистецтво, свою культуру живопису. Це наївне мистецтво у високому розумінні цього слова. А одна з відвідувачок виставки порівняла творчість Анастасії Орловою з хорошою піснею, яка всім зрозуміла і приносить радість.