Причетність до зображуваного

Одна з найстаріших галерей України «Митець» представила персональну виставку члена НСХУ Сергія Грущенка «Обрії», на якій можна побачити живопис і графіку митця.

Художник родом з містечка Вереміївка на Полтавщині. За народними переказами, тут бував Богдан Хмельницький зі своїми козаками, а пристань на Дніпрі до побудови Кременчуцької ГЕС мала назву «Богун».

Навчався на відділенні оформлення промислових виробів Київського училища прикладного мистецтва. Згодом закінчив графічний факультет Київського державного художнього інституту — майстерня Т. Лящука. Серед його викладачів були О. Басанець, П. Басанець, С. Грош, М. Попов, Л. Сак, П. Говдя, В. Сингаївський. Більше двадцяти років його творча біографія була пов’язана з Київським комбінатом декоративно-монументального мистецтва.

Працює в галузі графіки (плакат), монументального і станкового живопису. Спеціалізується в галузі естампової та книжкової графіки. Плакатна творчість митця розвивається у двох напрямках: перший — з тяжінням до повіствування в деталях і виділенням головного монументального образу, другий — лаконічна композиція з людським образом. Головне поєднання — червоний та чорний кольори. Живопис — поетично-реалістичний, головне у центричній побудові — світло у кольорі.

Сергій Грущенко вже майже 50 років бере участь у всеукраїнських та міжнародних виставка. Має понад 20 персональних виставок, які відбувалися в Українському домі, Українському фонді культури, Національній спілці художників України та ін. 2017 року став лауреатом літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького.

Твори художника зберігаються у колекціях Національного музею Тараса Шевченка, Музею Івана Гончара, Музею Івана Нечуя-Левицького, Черкаського обласного художнього музею ім. М. Ярошенка, Музею Революції Гідності, Українського дому, Українського фонду культури та приватних збірках України, Росії, багатьох європейських країн, Канади та США.

— Бурхливі хвилі нашого суперечливого сьогодення, з його протистоянням та насильством, стресами й катастрофами, все далі нас відносять від поодиноких острівців краси й гармонії, добра і злагоди, — зазначає мистецтвознавець Олена Загаєцька. — Одним з таких острівців душевної рівноваги у безмежному морі неспокою можна назвати творчість відомого українського художника Сергія Грущенка, твори якого ніби освіжають після задушливого тиску щоденних проблем.

Доля подарувала Сергієві Олександровичу м’який ліричний характер і любов до прекрасного. Він народився у мальовничому козацькому містечку Вереміївка на Полтавщині, що розкинулося під горою біля Дніпра. Мабуть навколишня краса і спонукала його до творчості.

Малювати почав з дитинства. Ще школярем зображував оточуючі краєвиди, все, що було йому близьке й дороге, ніби передчуваючи, що рідного містечка скоро фактично не стане. У кінці 50-х років минулого століття на місці Вереміївки захвилювалися води «Кременчуцького моря» — найбільшого штучного водосховища на Дніпрі, що поховало 212 поселень у серці України…

Велика частина творів митця — краєвиди, якими він захоплюється все життя. З першого погляду реалістичні, вони зрештою, часто є витвором уяви художника, котрий прагне діалогу, суголосності з традиційними уявленнями глядача про навколишній світ. Світоносний колірний лад картин, виважена композиція, спокійний плинний ритм викликають щемливе почуття причетності до зображеного.

Широкий український простір постає з картин Сергія Грущенка «Літо догора», «Літо», «Світлий день», «Захід сонця». Краса карпатської природи тонко передана в полотнах «Травень у Карпатах», «На перевал», «Ранок». Мотиви народно-поетичної творчості надихнули на створення робіт «Різдвяний ранок», «На Великдень». Краєвиди Києва зображені у картинах «Хата-музей Тараса Шевченка на Пріорці», «Лавра», «Університет». Окреме місце в експозиції посідають портрети — «Автопортрет», «Портрет Тараса Шевченка», «Портрет рибалка», «Портрет батька», «Портрет сільського сторожа».