Думки під час карантину
Кілька років тому відбулося друге народження Річкового вокзалу — він став одним з арт-просторів у центрі столиці. Нещодавно тут відкрилася виставка Валентини Засуцької «Думки».
— На початку 2020-го року ми не могли навіть собі уявити, що чекає нас найближчим часом, — зазначила Валентина. — Багато чого змінилося за останні півроку. І навряд все стане таким, яким було колись. У мене було багато вражень з цього приводу, спогадів та мрій про майбутнє. Відбулася переоцінка цінностей. Серія «Думки» була написана під час карантину. Я хотіла передати всі свої почуття і погляди на дивну історію, що з нами трапилася. Хочу, щоб люди дивилися у майбутнє з позитивними думками. Ми не знаємо, що чекає нас у майбутньому. Але можемо уявити його світлим…
Художниця, архітектор та викладач Валентина Засуцька народилася в Києві. Закінчила архітектурний факультет КНУБА за спеціальністю «образотворче та декоративно-прикладне мистецтво». Останні дев’ять років — архітектор і художник в архітектурному бюро «Женя Засуцький і команда».
Роботи Валентини стали окрасою публічних і приватних просторів, створених відомими архітекторами Сергієм і Владою Махно, Сергієм Готвянським, Євгеном Засуцьким, Вікторією Оскілко та ін. Частина робіт знаходиться у приватних колекціях в Україні та США (Лос-Анджелесі, Нью-Йорку та Сан-Франциско). Одна з картин — у фондах Музею історії міста Києва. А кілька полотен з серії «Дрони» — в Адміністрації президента України.
Персональна виставка мисткині «Коли ти живеш» відбулася в Національному заповіднику «Софія Київська»; виставка «Моя планета» — в Музеї історії міста Києва; виставка «Дрони» — на Річковому вокзалі столиці. Також Валентина була учасницею кількох колективних виставок.
У картині «Online сніданок» художниця розмірковує над тим, що під час карантину люди опинилися далеко один від одного. Дехто на різних континентах, а інші — в різних районах одного міста. Але це не стало на заваді їхньому спілкуванню. Сніданок online віднині явище не випадкове, а складова нашого буденного життя. Рідна людина тепер завжди поруч.
— У моєму житті було багато подорожей, це один з найдорожчих для мене скарбів, — розповідає Валентина про картину «Загадкові спогади». — Це відкриття нових емоцій, поглядів, смаків. Думка про закриття кордонів схвилювала… Всі відчуття від подорожей злилися в одне. Хочу відкрити океанський бриз, холодні краплі тропічного дощу в спекотний день, пройтися по білосніжному піску, вгамувати спрагу подорожі.
Всім закоханим Валентина присвятила свою картину «Мій Всесвіт крізь твої долоні». А персонажів з роботи «Малахітова шкатулка» назвала зооморфними.
Художниця переконана, що незворотні кліматичні зміни до кінця століття залишать великий шрам на обличчі нашої планети. Яблуневим садам і не тільки їм потрібні сонце, вода та чисте повітря. Саме такі думки вона вклала в роботу «Яблуневий рай».
А картина «Зустріч у саду» розповідає про те, що можна жити по різні сторони континенту і зустрітися в одному саду. Саду мрій і сподівань.
Всі представлені на виставці роботи створені в 2020 році.