Творимо родиною
Центр Української культури та Мистецтва на виставці «Повість про двох майстринь» (різнобарв'я печворку та магія рослин) вперше знайомить з творчістю відразу двох мисткинь, які представляють різні техніки рукоділля. Їх поєднує творчість і родинні зв’язки. Відвідувачі мають змогу побачити більше 30 клаптикових робіт, створених у техніці печворку, від відомої київської майстрині Анни Бовсуновської та її матері Раїси Козицької.
Також експонується понад 40 робіт, виконаних у новій, маловідомій техніці — екопринт.
Анна Бовсуновська — шиє з дитинства. Спочатку її моделями були ляльки, а пізніше, вже у шкільні роки, вона почала шити для себе. Згодом діти, чоловік, мама, подруги — всі ходили в пошитому нею одязі. Майстриня шила все, що можна лишень уявити: від одягу для немовлят до зимового вбрання. Крім цього, вона в’язала, вишивала, розмальовувала картини, займалася гільйошируванням (випалюванням по тканині).
2006 року життя Анни різко змінилося, коли вона вперше потрапила до Центру Української Культури та Мистецтва. Несподівано для себе зрозуміла, що печворк посів найголовнішу роль в її творчому житті. Протягом останніх 14 років у житті Анни відбулося багато значущих зустрічей, виставок, різноманітних проєктів. Майстриня вчилася і навчала інших (викладала курс аплікації в Центрі). Разом зі своєю подругою заснувала власну школу, яку назвала «Планета Печворк».
А в 2011 році до творчості Анни приєдналася її мама Раїса. Вона здивувала рідних і знайомих своєю дебютною роботою з маленьких шестикутників, що отримали назву «Завжди разом». З того часу дві майстрині завжди працюють разом. Але якщо дочці більше подобається вигадувати нові проєкти, швидко втілювати в життя задумане за допомогою швейної машинки, то мама любить шити руками.
У двох майстринь є ще одна велика любов — це сад, в якому абсолютно все висаджено в чотири руки. Саме ця любов до рослин і поклала початок їхньому новому захопленню — біофарбуванню тканин та створенню робіт у техніці екопринту. І, звичайно ж, вони це легко поєднують з печворком.
— Сьогодні маю радість бачити багатьох людей, яких знаю вже 15 років, — наголосила відкриваючи виставку засновниця і незмінний директор Центру Світлана Долеско. — Останнім часом ми переважно зустрічаємося поодинці, а сьогодні нарешті змогли зібратися разом. Прізвища цих майстринь присутні на всіх наших творчих зустрічах, заходах, мистецьких подіях. Це вже не просто дві майстрині, а дві династії, дві родини, два різних світи. Ми бачимо не тільки цих жінок, не тільки роботи, а й їхню творчу історію. Божу красу художник передає у картинах, фотограф — у світлинах. І це прекрасно. Хочеться, щоб ще було багато проєктів де мама і дочка разом представлятимуть свою творчість. А двері нашого Центру завжди відкриті для творчих людей. Треба частіше приходити і більше спілкуватися.
Заступник директора Центру Ольга Музиченко підкреслила, що цього вечора всі присутні мають прекрасну нагоду читати дуже цікаву повість двох майстринь на два поверхи. Представлені десятки робіт, кожна з яких цікава не лише своєї історією, але й своєю географією.
— Багато років тому вперше потрапила до Центру Української Культури та Мистецтва, і завдяки директору — пані Світлані тут залишилася, — зізналася Анна Бовсуновська. — Я мало чим займаюся довго, люблю все нове. Але коли почала займатися печворком, то зрозуміла, що це моє. Мама долучилася до мене трохи пізніше. Коли ми вручну зшивали клаптики, вона зацікавилася, що я роблю. Захотіла сама спробувати, спробувала. І я зрозуміла, хто буде разом зі мною працювати. Минає час, з’являються якісь нові бажання. Захотіла зайнятися екопринтом. Вдячна своїй вчительці Оксані Чабановій, яка навчила мене все це творити. Ми з нею заприятелювали і я вже не уявляю, як без цього існувала. Також хочу подякувати чоловікові, який з розумінням ставиться до моєї творчості. Допомагає створити умови для роботи.
