Фільм, що знімався з в’язниці

В український кінопрокат вийшла стрічка «Номери». Фільм був зрежисований дистанційно і є унікальним явищем для української кіноіндустрії. В основі картини лежить п’єса «Номери», що була написана Олегом Сенцовим ще до ув’язнення. Над стрічкою працював тандем двох режисерів — Олега Сенцова, який перебував у виправній колонії № 8 «Білий ведмідь» у місті Лабитнангі, та Ахтема Сеітаблаєва, який допомагав втілювати задум на знімальному майданичку разом з продюсеркою фільму Анною Паленчук.

Фільм, що знімався з в’язниці

П’єсу «Номери» Олег Сенцов написав у 2011 році. А в 2018-му була поставлена вистава, над якою працювали режисерка-постановниця Тамара Трунова та художник-постановник Юрій Ларіонов. Прем’єра на «Сцені 6» у «Довженко-Центрі» відбулася з аншлагом. Того ж року відбулася перша презентація проєкту повнометражного фільму за п’єсою в рамках пітчингу Одеського міжнародного фестивалю, де продюсерка Анна Паленчук представила лист Олега з наміром брати участь у виробництві фільму з-за ґрат. Ахтем Сеітаблаєв допомагав втілювати задум на знімальному майданчику разом з продюсеркою. Робочий процес Олег і Ахтем обговорювали у листах. Всього О. Сенцов надіслав понад 60 листів для знімальної команди з детальними вказівками щодо різних аспектів виробництва.

Стрічка розповідає про ув’язнене суспільство, яке намагається подолати свої страхи та отримати свободу. У світі номерів все підпорядковане суворій системі й верховному правителю — Нулю. Десять героїв вже звикли бігти по колу та робити все відповідно до книги Правил. У них немає можливості вибирати, як жити й кого любити. Але життя змінюється з появою нового мешканця, якому не відомі чинні закони. Це руйнує спокій пасивної влади. Раптово непохитна віра номерів розколюється на шматки. Вони хочуть самостійно вирішувати свою долю, отримати імена і створити новий світ, де пануватимуть їхні закони.

Зйомки фільму відбувалися у павільйоні, всередині якого було побудовано унікальну декорацію художником-постановником Кирилом Шуваловим (стрічки «Лагідна», «Донбас», «Щастя моє», «В тумані» Сергія Лозниці, «Милий Ганс, дорогий Петро» Олександра Міндадзе).

Фільм складається з п’яти актів. Перші чотири знімалися в однакових декораціях. Для знімання п’ятого акту цю декорацію знесли, а нову збудували за два дні.

Кілька цікавих фактів щодо створення фільму. У музичній композиції на фінальних кадрах фільму звучить голос Святослава Вакарчука. Святослав завітав до студії Милоша Єлича, композитора «Номерів», коли той працював над музикою до фільму, почув трек і запропонував додати вокалу. Лялька, що виконує у фільмі роль немовляти, була зроблена на замовлення й подарована Олегу після звільнення. Над хореографією фінальної сцени у фільмі працювала Олена Шоптенко за запрошенням співрежисера фільму Ахтема Сеітаблаєва. Це був перший досвід роботи Олени в кіно та з непрофесійними танцівниками.

Ролі у фільмі виконують відомі актори: Віктор Андрієнко (Нуль) — заслужений артист України, Віктор Жданов (Третій) — володар премії «Золота дзиґа» за роль у фільмі «Вулкан», Максим Девізоров (Одинадцятий) та Марія Смолякова (Десята) — зірки серіалу «Перші ластівки».

Актор Олександр Бегма, який виконує у фільмі роль Дев’ятого на прохання Олега Сенцова під час зйомок дотримувався голодування. Виконавець ролі Сьомого Олег Черніков за короткий проміжок часу вдосконалив свою розмовну українську мову, оскільки є російськомовним і до того працював винятково російською.

Оператор-постановник стрічки Адам Сікора — польський оператор, номінант премії Європейської кіноакадемії, викладач кіношколи ім. Кшиштофа Кесльовського в Катовіце, теж є колишнім політичним в’язнем, оскільки в двадцятирічному віці брав участь у політичних протестах у Польщі та відбув рік ув’язнення.

Світова прем’єра фільму відбулася у лютому 2020 року в рамках програми Berlinale Special ювілейного Берлінського кінофестивалю за участі творчої команди. Стрічка отримала схвальні відгуки від почесних гостей та критиків, які особливо відзначили талановиту акторську гру та страшну пророчу актуальність подій фільму в сучасному світі.

У межах допрем’єрних показів до Києва стрічку встигли побачити в Одесі, Львові та Івано-Франківську. А столична прем’єра відбулася на найбільшому кіноекрані столиці в кінотеатрі «Київська Русь».

Першими побачили стрічку представники ЗМІ. Після показу відбулася прес-конференція з учасниками творчої команди. Щоправда автор п’єси і співрежисер фільму Олег Сенцов не зміг бути на ній присутнім, оскільки у Кривому Розі нині знімає свій наступний повнометражний фільм «Носоріг».

Першими враженнями від читання п’єси поділився співрежисер фільму Ахтем Сеітаблаєв:

«Мені п’єса дуже сподобалася, я в принципі люблю театр парадоксу. Вона дуже сильно нагадала п’єсу «В очікування Годо» Семюеля Беккета. Мені якось відразу здалося, що я знаю, про що кожна сцена. І досить ясно побачив, що рухає персонажами цієї історії. Це по-своєму дуже пристрасні люди, які бажають змінити світ навколо себе і знайти те, що допомогли знайти відповіді якщо не на всі питання, то хоча б на одне: «хто я?».

Продюсерка Анна Паленчук розповіла про початок співпраці з Олегом Сенцовим:

«Навесні 2018 року Олег попросив мене зайнятися постановкою п’єси «Номери», яку він написав задовго до арешту і всіх тих історичних подій, свідками та учасниками яких ми були та є. Я прочитала текст і була вражена його актуальністю. Почала працювати над пошуком команди, фінансуванням. Усвідомила, що постановку в театрі ми не зробимо, але як тоді донести цей твір до широкої авдиторії? І я подумала перенести виставу в павільйон, простір, що зрозуміліший мені як продюсеру ніж сцена. Про цю ідею написала Олегу, він погодився. Так почався паралельний з театральною постановкою проєкт — екранізація п’єси «Номери».

Актор Віктор Андрієнко, який виконав роль верховного правителя Нуля, розповів про свого персонажа:

«Мій герой бачив номери як свої малих дітей, які не розуміють, що відбувається. Він певною мірою експериментує з ними, намагається спрямувати в певному напрямку. І коли з однією з номерів трапляється біда, це для нього такий же шок, як і для інших. Я відчував для себе, що він не може бути товстошкірим, він також відчуває біль. І коли у фіналі виявляється, що номери не вірять у нього, це справжня трагедія».

Виробництво фільму стало можливим завдяки фінансовій підтримці Міністерства культури та інформаційної політики України. Про підтримку фільму та подальші плани міністерства розповів заступник міністра Ростислав Карандєєв:

«Я радий, що більшість фільмів, у тому числі й „Номери“ були підтримані в межах пітчингу патріотичного кіно, вийшли та були позитивно сприйняті критиками. Наразі проєкт підтримки патріотичних фільмів перейшов у нову форму — підтримку патріотичних серіалів. І такі Фільми як „Номери“, в той час, коли формується бюджет, доводять, що держава не повинна зупинятися у процесі підтримки».