Відчуття внутрішньої свободи

— Сьогодні надзвичайна подія у культурному житті України і, зокрема, Театру Франка, — наголосила завідуюча літературно-драматичною частиною театру Наталія Пономаренко. — Сьогодні ми святкує день народження вистави.

Відбувається 100-й показ однієї з найпопулярніших, легендарної вистави «Грек Зорба». Важко уявити, що від дня прем’єри вже минуло понад 10 років. Вже з перших показів вистава завдяки своїй щирості, своїй людяності, своїй глибинній сповідальності стала найпопулярнішою серед вистав нашого театру.

Буквально через півроку після прем’єри вона була удостоєна премії «Київська пектораль» у трьох номінаціях: як краща драматична вистава, Наталя Сумська стала найкращою актрисою, а Анатолій Хостікоєв отримав премію за кращу чоловічу роль.

Ця вистава побувала на численних міжнародних фестивалях і форумах, гастрольних турне. Важко навіть назвати всі ті міста, в яких вона побувала. Всюди її сприймали, сприймають і будуть сприймати, тому що ця вистава творилася надзвичайно талановитими людьми.

Дуже цікава історія її створення. Грузинський поет Паліашвілі багато років тому зустрівся з Анатолієм Хостікоєвим. Він сказав, що є цікавий роман Нікоса Казандзакіса, грецького класика ХХ століття, «Грек Зорба». Анатолій Георгійович прочитай цей роман, розшукав свого творчого побратима Віталія Малахова і вони створили цю п’єсу. П’єсу про вічного мандрівника, фантазера, мрійника, людину, яка знає життя, яка цінує кожну його хвилину. Життя дається тільки раз і ти мусиш відчувати щастя, відчувати радість від того, що ти існуєш. Від подиху вітру, від запаху моря, від усього, що тебе оточує.

До певної міри цей роман автобіографічний. Нікос Казандзакіс був дуже цікавою особистістю. Спочатку він був юристом, потім філософом, теологом. Писав надзвичайні романи, вивчав основи християнства. Фільм «Остання спокуса Христа» теж створений за його романом.

І коли він помер у 1957 році, православна церква придала цього великого письменника анафемі і заборонила ховати на цвинтарі. Його прах покоїться у міській стіні рідного міста Іракліоні. На надгробку написано: «Я ні на що не сподіваюся, я нічого не боюся, я вільний».

Він вільний і дарує цю волю кожному з нас. Найважливіше для людини — відчувати внутрішню свободу. Сьогодні вам випадає честь зустрітися з прем’єрним складом, який понад 10 років представляє цю виставу. З віртуозним, філігранним дуетом незмінних потрясаючих виконавців Анатолієм Хостікоєвим і Наталією Сумською, які творять на сцені справжнє диво театру, які відчувають театр на генетичному рівні, які люблять його, які намагаються бути щирими з глядачами, намагаються зробити їх хоча б на декілька годин щасливими…

Того вечора вдячна публіка довго не хотіла відпускати зі сцени народних артистів України Анатолія Хостікоєва, Наталію Сумську, Володимира Ніколаєнка; заслужених артистів Євгена Свиридюка, Вадима Полікарпова; акторів театру Дениса Мартинова, Наталію Калантай, Володимир Абазупола (молодшого), Олега Тернового, Ярослава Гуревича.

Фото з сайта театру.